14. Відносні величини, їх види за аналітичною функцією, економічний зміст, способи обчислення та одиниці вимірювання.

Відносними називають показники, які виражають кількісні співвідно­шення між соціально-економічними явищами. їх одержують в результаті ділення двох абсолютних або середніх величин.

При цьому ту величину, з якою порівнюють, називають основою, або базою порівняння, а порівнювану величину - поточною, або звітною.

Відносні показники мають велике аналітичне значення. Вони обчис­люються для одержання характеристики різноманітних сторін суспільного життя. За їх допомогою виражають ступінь виконання народногосподар­ських планів, ефективність та інтенсивність суспільного виробництва, про­дуктивність праці, ступінь задоволення матеріальних і культурних потреб людей, структуру і динаміку виробництва та ін.

За допомогою відносних показників можуть порівнюватися одноймен­ні та різнойменні величини.

Залежно від бази порівняння відносні показники можуть бути виражені різними формами: коефіцієнтами (частками), процентами (%), проміле (%о), продецеміле (%оо).

Якщо база порівняння приймається за одиницю (прирівнюється до одиниці), то відносна величина (результат порівняння) називається коефі­цієнтом (часткою) і показує в скільки разів досліджувана величина більше основи. Якщо значення основи, або базу порівняння, прийняти за 100%, результат обчислення відносної величини буде виражений в процентах.

Залежно від змісту і пізнавального значення розрізняють такі основні види відносних показників: структури, планового завдання, виконання пла­ну, динаміки, інтенсивності, координації, диференціації, порівняння та ін.

Відносні показники структури являють собою відношення частини до цілого або питому вагу частини одиниць в загальному обсязі сукупності. Вони характеризують структуру і склад досліджуваної сукупності, що дає змогу виділити в складному явищі головні ланки, елементи і зосередити на них увагу при подальшому аналізі. їх одержують в результаті ділення зна­чення кожної частини сукупності на їх загальний підсумок. Ці показники виражаються в частках одиниці (коефіцієнтах) або процентах.

Відносний показник планового завдання являє собою відношення величини показника, який встановлюється на плановий період, до його ве­личини, досягнутої за попередній період або будь-який інший період, що приймається за базу порівняння.

Відносний показник виконання плану являє собою відношення фак­тично досягнутого рівня до планового завдання.

Відносні показники динаміки характеризують зміну суспільних явищ у часі. Вони визначаються як відношення досліджуваного рівня до рівня, прийнятого за базу порівняння (до попереднього року або до постійної ба­зи порівняння). Відносні показники динаміки виражаються у вигляді ко­ефіцієнтів (темпів) зростання, абсолютних і відносних приростів. Більш докладно цей вид відносних показників розглядається в розділі 10, який присвячений статистичній обробці і аналізу динамічних рядів.

Відносні показники динаміки, планового завдання і виконання плану пов'язані між собою такою рівністю: відносний показник динаміки дорів­нює добутку відносних показників планового завдання і виконання плану.

Відносні показники інтенсивності характеризують відношення різ­нойменних, але пов'язаних між собою певною залежністю величин. Розраховуються відносні показники інтенсивності діленням абсолют­ної величини досліджуваного явища на абсолютну величину, яка характе­ризує обсяг середовища, в якому здійснюється розвиток і розповсюдження явища. Відносна величина показує, скільки одиниць однієї сукупності при­падає на одиницю другої сукупності.

Відносні показники координації характеризують співвідношення різ­них структурних одиниць однієї і тієї ж сукупності. Відносні показники диференціації одержують в результаті зіставлення двох структурних рядів, один з яких характеризує співвідношення частин сукупності за чисельністю одиниць, а другий - за величиною будь-якої ознаки. Відносні величини порівняння отримують внаслідок порівняння од­нойменних показників, що стосуються різних об'єктів, взятих за той самий період чи момент часу. Відносні показники можуть бути простими і складеними. При статис­тичному аналізі складені відносні показники, які являють собою рівнодійну кількох простих показників, доцільно розкласти на ряд простих відносних показників, що мають самостійне значення.