- •1 Мікро як складова частина мікро економ. Теорії
- •2. Предмет, концептуальні основи і методологія мікроекономіки.
- •3. Мета завдання і зміст дисципліни
- •4.5. Корисність і проблеми її виміру
- •6.Оптимізація споживання за умови множинності споживаних благ.
- •7. Вибір споживача з кардиналістської позиції . Други з-н Госсена.
- •8.Вибір споживача з ординалістських позицій
- •9 . 10. Криві байдужості, їх властивості
- •12. Бюджетна лінія.
- •13. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •11.Гранична норма заміни благ: сутність і методика обчислення.
- •14. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •15. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •16. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •17. Надлишок споживача
- •18. Попит і закон попиту
- •19. Аналіз змін у попиті й у величині (обсязі) попиту. Чинники попиту.
- •20. Цінова еластичність попиту: суть, методика обчислення, чинники.
- •21. Перехресна еластичність попиту. Еластичність попиту від доходу.
- •22. Підприємство як суб’єкт ринку та вир-рин сис-ма.
- •23. Підприємство як центр прийняття рішень.
- •24. Найважливіші параметри під-ва як мікроек. Моделі.
- •25. Частинна варіація факторів в-ва.
- •26. Ізоквантна варіація факторів в-ва.
- •27. Пропорційна варіація факторів в-ва.
- •28. Оптимум виробника та ізокостна варіація факторів.
- •37. Рівновага під-ва та галузі у короткостроковому періоді
- •29. Витрати в-ва у короткостроковому періоді.
- •30. Витрати на довгострокових інтервалах.
- •31. Пропозиція і закон пропозиції
- •32. Аналіз змін у пропозиції й у розмірі (обсязі) пропопзиції: Чинники пропозиції.
- •33. Еластичність пропозиції від ціни.
- •35. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики.
- •36. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •38. Ринок досконалої конкуренції у довгостроковому періоді...
- •39. Модель „чистої” монополії та їх характеристики.
- •40. Монопольний ринок в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •41. Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •42. Основні ознаки олігополії
- •43.Теоретичні моделі олігополії
- •44.Особливості організації олігополістичного ринку.
- •45. Ефективність олігополії
- •46. Ознаки і поширення монополістичної конкуренції
- •47.Модель поведінки під-ва монополістичного конкурента
- •48. Нецінова конкуренція
- •49. Ефективність монополістичної конкуренції
- •50. Похідний попит
- •51. Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару.
- •53. Похідний попит і принцип оплати факторів.
- •54. Загальна характеристика ринку факторів в-ва.
- •55. Попит на працю в умовах досконалого конкурентного ринку ресурсів
- •56. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку
- •57. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •58. Капітал і процентний дохід
- •59.Пропозиція заощаджень
- •60. Визначення ринкової ставки позичкового процента за умов досконалої конкуренції
- •61. Поняття ринкової івноваги
- •62. Рівновага обміну
- •63. Ефективність у виробничій сфері.
- •64. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •66. Інституціональна природа фірми
- •67. Позаринкові зовнішні ефекти
- •68. Громадські блага.
11.Гранична норма заміни благ: сутність і методика обчислення.
Якщо рухатись впродовж кривої байдужості зверху вниз, можна визначити якою кількістю товару У споживач ладен поступитися, щоб отримати додаткову одиницю товару Х. Одиницею виміру такої заміни є гранична норма заміщення (ГНЗ, відповідно MRS – marginal rate of substation). Тобто можно сказати, що ГНЗ(Субституції) – це кіль-ть товару У, від якої споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю товару Х, залишаючись на цій же кривій байдужості. Отже ГНЗ можна виразити відношенням
ГНЗ = (у/х);
Для любої точки на кривій байдужості ГНЗ дорівнює tg (кута нахилу дотичної до кривої байдужості в даній точці). Різний нахил кривої байдужості характеризує різний ступінь заміни одного товару іншим. Це дає можливість говорити про те що існують набори товарів які мають високу і низьку ГНЗ. Сукупність кривих байдужості утворюють карту байдужості.
ГНЗ
ГНЗ завжди виражається відємним числом, адже ∆Х менше 0.
12. Бюджетна лінія.
Вибір споживача залежить не тільки від його уподобань, а й від бюджету.
Бюджет – це кіль-ть грошей,яка доступна споживачеві для витрат у певний пеіод часу. Дохід споживача та ціни товарів визначають бюджетні обмеження споживача. Бюджетне обмеження – це лінія, що показує ту комбінацію благ, які споживач може собі придбати на свій доход за даних цін на блага Х та У. Рівняння бюджетного обмеження можна записати так:
Σ Кі * Ці ≤ Д ,
де Кі – кількість і-го товару яку може придбати споживач по ціні Ці; Д – доход споживача..
Б
юджетна
лінія
Всі
точки на прямій (А, Б, В...) показують
максимально можливе співвідношення
закупок благ Х та У, для заданого доходу
споживача (Д). Всі точки які знаходяться
в середині трикутника характеризують
стан, коли у споживача є “зайві” кошти,
тобто він не повністю використав свій
доход на придбання благ. Точки поза
межами трикутника є недосяжними для
споживача.
Бюджетна лінія перетинає осі координат в точках
Кх=Д/Цх та Ку=Д/Цу
я
кі
показують максимально можливу кількість
благ Кх
і Ку,
яку може купити споживач на свій доход.
Нахил бюджетної лінії дорівнює
співвідношенню цін товарів tg=Цх/Цу.
Або ж кут нахилу бюджетної лінії показує
норму заміщення товарів за умови, що
загальна сума використання доходу
залишається незмінною.
13. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
Побудова лінії бюджетних обмежень на кривій байдужості дає змогу визначитися з положенням рівноваги споживача, тобто споживач, спираючись на свої вподобання при заданому бюджеті і цінах на товари намагається визначити яку кіль-ть кожного блага необхідно купити. Ддля раціонального споживача це означає, що необхідно максимізувати загальну корисність враховуючи бюджетне обмеження. Даний вибір зображається графічно, використовуючи криві байдужості та лінії бюджетного обмеження.
Точка дотику лінії бюджетного обмеження до поверхні кривої байдужості визначає рівновагу споживача, тобто в даній точці відбувається рівняння рівноваги споживача : MUx\Px = MUy\Py or MUx\MUy = Px\Py
Рівновага споживача при якій він придбає обидва товари наз внутрішньою але може статися таке, що споживач буде максимізувати свою корисність зупинившись на придбанні одного товару. Така рівновага наз кутовою і має місце на одній з осей у вершині кута утвореного бюджетною лінією і кривою байдужості.
