45. Проектний менеджмент як інструмент управління процесами створення та перетворень операційної системи. Сутність сітьового планування та управління.

ПРОЕКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (англ. Project Management) — процес управління командою, ресурсами проекту за допомогою спеціальних методів та прийомів з метою успішного досягнення поставленої мети. Класично найважливішими парамет­рами у процесі управління проектом вважають виконання роботи у заданих обсягах, вчасно і в межах виділених коштів.

Керівники проектів відповідають за всі аспекти реалізації проекту, але три ключові моменти - терміни, витрати та якість результатів – мають вирішальне значення. Відповідно до загальноприйнятих принципів управління проектами вважається, що ефективне управління тривалістю виконання робіт є запорукою досягнення успіху за всіма трьома показниками. Адже коли терміни виконання проекту серйозно порушуються, є ймовірними значна перевитрата коштів та виникнення проблем з якістю. Через це в усіх основних засобах управління роботами за проектом головний наголос робиться на календарному плануванні робіт та контролі дотримання календарного графіка.

Сітьове планування та управління (СПУ) – це система специфічних методів планування та управління процесами розробки (реалізації) проектів шляхом застосування сітьових графіків.

Сітьове планування та управління базується на моделюванні процесу за допомогою сітьового графіку і являє собою сукупність розрахункових методів, організаційних і контрольних засобів по плануванню і управлінню комплексом робіт.

Система СПУ дозволяє:

- формувати календарний план реалізації комплексу робіт (проекту);

- виявляти і мобілізувати резерви часу, трудові, матеріальні та грошові ресурси;

- здійснювати управління комплексом робіт за принципом "провідної ланки" з прогнозуванням та попередженням можливих зривів в ході робіт;

- підвищувати ефективність управління в цілому при чіткому розподілі відповідальності між керівниками різних рівнів та виконавцями робіт.

Діапазон використання СПУ достатньо широкий: від завдань, що торкаються діяльності окремих осіб, до проектів, в яких беруть участь сотні організацій і десятки тисяч людей. В сфері управління операційною діяльністю СПУ застосовуються при управлінні:

- науковими дослідженнями та дослідними розробками;

- проектуванням нової продукції чи нових технологій;

- підготовкою виробництва нової продукції;

- засвоєнням виробництва нової продукції;

- будівництвом чи реконструкцією будівель та споруд;

- капітальним ремонтом основних фондів;

- технічним переозброєнням виробництва;

- поточною виробничою діяльністю у дослідному, одиничному та дрібносерійному виробництві тощо.

46. Сітьовий графік «події–роботи» – поняття, елементи, правила побудови. Метод перт та метод «критичного шляху».

Сітьова модель являє собою план виконання комплексу взаємопов’язаних робіт (операцій), що задається в специфічній формі сітки (мережі), графічне зображення якої зветься сітьовим графіком. Існує два основних варіанти сітьових графіків:

1. сітьовий графік “події - роботи”;

2. сітьовий графік “роботи - зв’язки”.

Головними елементами сітьового графіка “події - роботи” є події, роботи та шляхи.

Подія – момент закінчення будь-якого процесу, що відображає окремий етап виконання проекту. На сітьовому графіку подія позначається колом: Подія не має часової тривалості.

Серед подій сітьової моделі виділяють початкову і кінцеву події, при цьому початкова подія не має попередніх робіт і подій; кінцева подія не має наступних робіт і подій. В сітьовому графіку може бути лише одна початкова і лише одна кінцева події.

Робота являє собою певний процес в складі комплексу робіт (проекту). Виділяють три типи робіт:

1. дійсна робота - діяльність, що потребує витрат часу та ресурсів. На графіку дійсні роботи позначаються суцільною стрілкою.

2. очікування – це процес, що вимагає витрат часу і не вимагає витрат ресурсів на своє здійснення. На графіку очікування, як і дійсні роботи позначаються суцільною стрілкою.

3. фіктивна робота – відображає логічний зв’язок між двома і декількома роботами (подіями), що не потребують витрат праці, матеріальних ресурсів або часу. Тривалість фіктивної роботи дорівнює нулю. На графіку фіктивні роботи позначаються пунктирною стрілкою.

Шлях – будь-яка послідовність (ланцюжок) робіт, в якій кінцева подія кожної попередньої роботи співпадає з початковою подією наступної роботи.

Критичний шлях – найбільш тривалий повний шлях сітьового графіка.

Правила побудови та кодування сітьових графіків:

1. у сітьовому графіку не повинно бути "тупикових" подій, тобто подій, з котрих не виходить жодна робота, виключаючи кінцеву подію;

2. у сітьовому графіку не повинно бути "хвостових" подій (крім початкової), яким не передує хоча б одна робота;

3. у сітьовому графіку не повинно бути замкнених циклів, тобто шляхів, що поєднують деякі події з ними самими;

4. дві будь-які події повинні бути безпосередньо пов’язані не більше, ніж однією роботою-стрілкою;

5. у сіті може бути тільки одна початкова та одна кінцева події;

6. номер події на початку роботи-стрілки має бути меншим, ніж номер події у вістрі – завершенні роботи-стрілки;

7. бажано будувати графік так, щоб стрілки були спрямовані зліва праворуч.

Найбільше визнання в сітьовому плануванні та управлінні отримали такі широко відомі на сьогодні методи, як метод критичного шляху та метод ПЕРТ

Основна розбіжність двох методів полягає в різному підході до оцінки тривалості операцій.

Метод ПЕРТ передбачає, що оцінки тривалості кожної з робіт здійснюють за імовірнісним підходом, який дає змогу врахувати ступінь невизначеності тривалості виконання роботи. Метод ПЕРТ оперує трьома оцінками (оптимістичною, песимістичною та найбільш вірогідною).