36.Розкрийте значення і сутність християнського екзистенціалізму с.К’єркегора.

Розвиток філософії класичного екзистенціалізму в останні десятиліття минулого сторіччя зумовив появу неочікуваного й загалом недослідженого у вітчизняній та світовій науці феномена: своєрідного синтезу екзистенціалістських постулатів із різними галузями філософії та напрямками гуманітарного знання, тобто появу унікальних культурологічних симбіозів, які у вітчизняній історико-філософській науці називають постекзистенціалістським мисленням. Проблеми самоідентичності та ідентичності загалом у різноманітних спрямуваннях її дослідження на сьогодні сходяться у висновках щодо складної, багатовимірної та багатоаспектної екзистенційної ситуації "одиничного індивіда" (С. К'єркегор) у соціальних обставинах його існування.  В умовах прискорення всіх процесів, тоталізації сучасності, ефекту футурошоку, лавиноподібного потоку неструктурованої інформації, фрагментарності світосприйняття, відсутності "позитивного проекту" майбутнього, поглиблення інтеграційних процесів та зростання рівня взаємозалежності й взаємозумовленості всіх життєвих факторів та феноменів ці проблеми тільки загострюються. На тлі непевності та хиткості екзистенційного ландшафту, зокрема з огляду на нестійкість та загрозливу тенденцію в бік аномальності й девіантності психічних реакцій людей, погіршення їхнього емоційного стану та мотиваційної сфери соціальної діяльності, кризові явища у сфері самоідентифікації починають набувати загрозливого характеру. "Насправді більше дивує не те, – відзначав Е. Фромм у праці "Втеча від свободи. Людина для себе", – що серед людей так багато невротиків, а те, що більшість людей все-таки є відносно здоровими, попри значну кількість шкідливих впливів, яких вони зазнають"

37. Розкрийте значення філософських поглядів ф.Ніцше та їх вплив на світову філософію.

Філософія Ніцше – це насамперед філософія індивідуума, але не індивідуаліста. Прагнення зрозуміти особистість, знайти вихід з кошмарів епохи - епохи подвійної моралі в усьому: у відносинах з людьми, націями, державами, у відношенні до самого себе – такий бачиться мета філософських побудов Ніцше.

Філософські пошуки Ніцше – це ошуки моралі для вільної людини на шляху руйнування традиційних цінностей, орієнтація на який руйнує людяність, особистість, а в остаточному підсумку і самої людини. Усі що існували й існують моралі, на думку Ніцше, не просто несуть на собі печатка суспільства й умов його існування і виживання, але спрямовані, і це головне, на обґрунтування і виправдання володіння. Іншими словами, вони корисливі, а тому й антигуманні. Філософія Ніцше як філософія життя носить антропоморфний характер, повертаючи людини в природу й у теж самий час олюднюючи природу, наділяючи її антропоморфними рисами, і насамперед волею до влади. По Ніцше, воля до влади – це не просте прагнення до панування сильного над слабким, але і прагнення зробити слабкого сильним. Критика релігії і філософії у Ніцше повністю знаходиться під владою етичних мотивів.

Заслуговують на увагу два додатки його етики: по-перше, відраза до жінок, по-друге, його жорстока критика християнства.