- •2. Основні принципи філософії Миколи Кузанського.
- •4. Основні засади філософії ф.Прокоповича
- •5. “Філософія серця” г.Сковороди.
- •6. Проблема свободи і творчості в філософії м.Бердяєва
- •8. Основні риси філософської думки в культурі Київської Русі
- •9. Охарактеризуйте теологічні теорії походження релігії
- •10. Охарактеризуйте наукові теорії походження релігії
- •11. Предмет, об’єкт, значення релігієзнавства як науки, що досліджує природу релігії
- •13. Теорія пізнання і.Канта
- •12. Характерні риси романтизму як останнього в Європі виразу “загального світобачення”.
- •14. Антропологічна проблематика філософії л.Фейєрбаха
- •15. Сутність суб’єктивного ідеалізму та діалектики у філософії й.Фіхте
- •16. Охарактеризуйте “філософію тотожності” ф.Шеллінга.
- •17. В чому полягає сутність трьох стадій життя за вченням с.К’єркегора
- •18. Поняття “екзистенція” в філософії с.К’єркегора
- •19. Сутність поняття “відчуження” в філософії марксизму
- •20. Вчення про “вроджені ідеї” р.Декарта.
- •21. Пантеїстичні погляди б.Спінози
- •22. Суб'єктивний ідеалізм Дж. Берклі
- •23. Охарактеризуйте провідні ідеї епохи Просвітництва
- •24. Сенсуалістична теорія пізнання Дж.Локка
- •25. Вчення про систему ідолів та шляхи пізнання ф.Бекона.
- •26. Специфіка вчення про пізнання д.Юма
- •27. Охарактеризуйте основні напрями в теорії пізнання філософії Нового часу.
- •30. Розкрийте значення герменевтичної філософії
- •31. Розкрийте значення боротьби номіналізму і реалізму
- •32. Розкрийте значення філософії Конфуція в системі світоглядних ідей Китаю.
- •33. Розкрийте значення “філософії життя”, як культурно-історичного типу
- •34. Розкрийте значеня “антиномія” у вченні і.Канта
- •35. Розкрийте значення психоаналітичної філософії
- •36.Розкрийте значення і сутність християнського екзистенціалізму с.К’єркегора.
- •37. Розкрийте значення філософських поглядів ф.Ніцше та їх вплив на світову філософію.
- •38.Розкрийте значення поняття “екзистенція” для філософії екзистенціалізму.
- •39.Розкрийте сутність “чотирьох святих істин” у вченні буддизму.
- •40.Основні засади філософії даосизму
- •41.Охарактеризуйте основні філософські принципи вчення чарваки-локаяти.
- •42.Охарактеризуйте основні риси натурфілософії Стародавньої Греції.
- •43.Розкрийте сутність філософських поглядів Геракліта.
- •44.Вчення Емпедокла про “чотири корені” світу.
- •46.Сутність та значення сократівського методу пізнання істини.
- •47.Етична проблематика у філософському вченні Сократа.
- •49. В чому полягає специфіка пізнання за вченням Платона?
- •50. Розкрийте значення та взаємозв’язок таких понять як “матерія” і “форма” у філософії Арістотеля
- •51. Антропологічна проблематика у філософії Арістотеля
- •53 . Розкрийте сутність та значення філософії епікуреїзму
- •54. Основні ідеї філософії неоплатонізму
- •55. Провідні ідеї філософських поглядів Піфагора.
- •56. Специфіка філософських поглядів софістів.
- •58. Розкрийте сутність та значення тотемізму.
- •59. Розкрийте сутність та значення фетишизму.
- •60. Розкрийте сутність та значення анімізму
- •61. Характерні риси шаманізму як первісної форми релігії.
- •62. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси ранніх національних релігій.
- •63. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси пізніх національних релігій
- •64. Розкрийте сутність, значення філософської антропології.
- •65. Специфіка поглядів на сутність людини ф.М.Достоєвського
- •66. Значення російської релігійної філософії у переосмисленні становища людини у Всесвіті
- •67. Сучасні тенденції у філософській антропології.
- •68. “Проект” всезагального спасіння людства у філософських поглядах Федорова.
- •69. М.Бердяєв про “Епоху Духа в християнстві”.
- •71. Розкрийте сутність і значення ірраціоналістично-песимістичної філософії а.Шопенгауера.
- •72. Специфіка аналітичної психології к.Г.Юнга.
- •73.Охарактеризуйте основні риси філософії неотомізму.
- •74. Охарактеризуйте філософію структуралізму.
- •75. Специфіка розуміння людини в біологічному напрямі філософської антропології.
- •78. Охарактеризуйте філософію епохи Середньовіччя.
- •79. Основні думки твору Августина Блаженного “Про град Божий”.
- •80. Розкрийте сутність філософії Августина Блаженного.
- •81. Охарактеризуйте погляди ф.Аквінського на буття та пізнання.
- •82. Розкрийте сутність та значення вчення ф.Аквінського про синтез віри і знання.
- •83.Предмет і значення логіки як науки у вивченні мислення, його законів і форм.
- •84. Етика і.Канта.
- •85.Діалектичний метод г.Гегеля.
- •86. Конкретизуйте поняття “істина” через взаємозв’язок таких понять як: “об’єктивна істина”, “абсолютна істина”, “відносна істина”, “конкретна істина”.
- •87. Охарактеризуйте чуттєве та раціональне відображення. Визначте їх форми.
- •88.Чим є розвиток і які його властивості? в чому полягає відмінність розвитку від руху?
- •89. Специфіка атеїстичного екзистенціалізму ж.П.Сартра.
- •90. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку
90. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку
У соціальній філософії рушійними силами розвитку суспільства вважають різні суспільні явища: об'єктивні суспільні суперечності, продуктивні сили, спосіб виробництва та обміну, розподіл праці, дії великих мас людей, народів, соціальні революції, потреби та інтереси, ідеальні мотиви тощо. Вони, таким чином, пов'язуються з суперечностями суспільного розвитку та їх вирішенням, з соціальним детермінізмом, з об'єктивними та суб'єктивними чинниками історії, з діяльністю людей або ж є комплексом усіх цих чинників. Кожний із вказаних підходів правомірний, відображає якусь долю істини. Рушійні сили розвитку суспільства пов'язані насамперед з діяльністю людей.
Суб'єктом суспільного розвитку є також народ.
Поняття "народ" багатозначне, тому з'ясуємо зміст даної категорії. У широкому розумінні народ — це все населення тієї чи іншої країни (тобто це демографічне розуміння цього поняття). В іншому розумінні — етносоціальному — це термін, що означає різні форми етнічних чи етносоціальних спільностей людей (плем'я, народність, нація тощо). Зрештою, це і соціальна спільність, яка включає на різних етапах історії ті групи і верстви, які за своїм об'єктивним становищем здатні вирішувати завдання розвитку суспільства.
Розуміння народу як суб'єкта історії бере початок з ідеї Гердера про державний організм як "живу особу" історії та з думки Гегеля про те, що "певний дух народу сам є лише окремим індивідом у ході світової історії". Але одна з найглибших суперечностей історії людства полягає у тому, що люди самі роблять свою історію, хоча ні зовнішня природа, ні їхня власна — людська — від них не залежать.