60. Розкрийте сутність та значення анімізму

Анімі́зм (від лат. anima — душа) — віра в існування душі і духів, які керують матеріальним світом. У теорії релігії концепція духовного домінує над концепцією матеріального: наприклад, душа, як безтілесна копія тіла, може існувати самостійно як при житті, так і після нього. Анімізм це також вірування первісних людей, віра в існування духів, одухотворення сил природи, тварин, рослин і предметів, приписування їм розуму, дієздатності і могутності. Звідси виникають погребальний культ, культ предків і розвиток вірувань в загробне існування душі, потойбічне життя. Анімізм тісно пов'язаний з практикою табу (заборони на певні дії, що стосується якоїсь істоти або предмету). Згідно з цими віруваннями, кожна річ в світі має душу або дух. Намагання підкорити сили природи призвело до появи чорної та білої магії.

61. Характерні риси шаманізму як первісної форми релігії.

Шамані́зм — віра в особливо могутні надприродні можливості стародавніх професійних служителів культу.

Шаманізм характеризують:

1. Поява професійних служителів культу. Вперше в історії релігії виникла група людей, які засоби для існування значною мірою або повністю здобували за рахунок виконання релігійних обрядів. Хоча в особі шаманів заявило про себе духовенство, церкви ще не було. Шамани не мали власної організації, а діяли в межах родоплемінної, підкоряючись ватажкам роду і племені.

2. Виокремлення головного об'єкта релігійного поклоніння — шаманських духів. З погляду тогочасних людей, ці духи служили шаманові, виконували його волю, допомагали пізнавати таємниці, билися зі злими духами.

3. Головна роль чоловіка в релігії. Кількість духів-жінок різко зменшилася, їх витіснили на задній план духи-чоловіки. Серед професійних служителів культу були й жінки, але з поглибленням процесу розпаду родового ладу їх ставало менше.

4. Використання істеричних нападів як засобів виконання релігійних обрядів. У багатьох народів шамани входили в екстаз і доводили себе до нападів, що призводило до нервових захворювань. Дуже часто саме нервовохворі ставали шаманами через свою незвичайність і обмежену здатність до суспільне корисної праці.

5. Використання оманливих дій як засобів виконання релігійних обрядів.

62. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси ранніх національних релігій.

Ранні національні релігії — це такі релігійш вірування, що охоплювали своїм впливом верхні й середні шари

населення у межах однієї національної держави. основні риси ранніх національних релігій.

1. Відсторонення від офіційного культу низів суспільства. 2. Порівняна маложивучість.Мається на увазі та обставина, що давні національні релігії існували тільки в межах рабовласницького суспільства.3. Суворий політеїзм. Усі ранні національні релігії були політеїстичними

(від грецьк. роїу — багато, Оіеоз — бог), тобто багатобожні.Серед багатьох богів, як правило, виділялася невелика група головних, асеред них — верховний бог. Останнього шанували як царя богів і людей,

установника і охоронника законів. Інші головні боги вважалися його

помічниками, які відповідали за окремі Ділянки земного і "потойбічного"

життя.

4. Зародження вчення про загробну (посмертну) віддяку, тобто наявність

причинного зв'язку між поведінкою людини в земному житті і її долею у

загробному житті. Це вчення визнає посмертну винагороду для одних людей

(праведників) і посмертну кару для інших (грішників).

5. Обов'язковість і складність жертвоприношень. В жертву богам

приносили: пшеницю, виноград, млинці, мед, молоко, вино, пахучу траву,

дику птицю, півнів, кіз, овець, свиней, биків, собак, коней.