Перелік контрольних питань для самоперевірки:

1. Ділова нарада, її перевага над іншими формами управління.

2. Види нарад.

3. Особливості виступу під час наради.

4.Вимоги до виступу.

Тема: Фразеологізми, їх класифікація. Джерела фразеологізмів. Правопис слів іншомовного походження План

1. Фразеологізми, їх класифікація.

2. Джерела української фразеології.

3. Слова іншомовного походження: англійська мова, німецька, італійська, французька, латинська та інші.

4. Правопис слів іншомовного походження

   • и та і в словах іншомовного походження;

   • подвоєння в словах іншомовного походження;

   • м’який знак та апостроф в словах іншомовного походження;

Література: Паламар Л.М., Кацавець Г.М., Мова ділових паперів – К., 2000р.

Ющук І.П., Українська мова, Посібник – К., 2004р.

Український правопис. А.Н. України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні. – четверте видання, виправлене і доповнене – К., 2003р.

Шевчук С.В. Українське ділове мовлення – К.: Вища школа, 1997р.

Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення – Х.: Торсінг, 2001р.

Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери – К.: А.С.К., 2001р.

Студент повинен знати: основні відомості про іншомовну лексику; особливості вживання фразеологізмів ;правила правопису слів іншомовного походження.

Студент повинен вміти: знаходити у тексті іншомовну лексику, використовувати у своєму мовленні; користуватись словником іншомовних слів; складати діалоги та тексти з використанням іншомовних слів та фразеологізмів.

Фразеологізми, їх класифікація

Фразеологією (гр.phrases – вираз, logos – поняття) називається вся сукупність стійких сполучень слів, властивих даній мові. Розділ науки, що вивчає стійкі фразеологічні сполучення, називається фразеологією.

У стійких словосполученнях кожний з компонентів втрачає свою семантичну самостійність і утворює разом з іншими компонентами єдине за смислом стійке словосполучення.

Фразеологічні одиниці не виникають у процесі мовлення, а вживаються в мові в уже усталеній формі і з певним значенням.

Академік В.В. Виноградов визначає такі три типи фразеологічних одиниць:

1. Фразеологічні зрощення, або ідіоми (ідіоматичні звороти);

2. Фразеологічні єдності;

3. Фразеологічні сполучення;

Фразеологічними зрощеннями називаються стійкі, абсолютно неподільні і нерозкладні фразеологічні одиниці, які сприймаються в даний момент розвитку мови як єдине семантично неподільне ціле і зміст яких не залежить від лексичних значень їх компонентів. Фразеологічні зрощення називаються також ідіомами (від гр. idioma – “власний”).

Приклади фразеологічних зрощень: набити руку, віч-на-віч, нога в ногу, собаку з’їв, проти рожна, вилетіти в трубу, в сорочці народився, притча во єзицєх (ознака недоброї слави).

У фразеологічних зрощеннях часто зберігаються незрозумілі слова, граматичні форми, що вже вийшли з ужитку, діалектизми тощо.

Фразеологічними єдностями називаються стійкі, неподільні за смислом словосполучення, в яких значення цілого вмотивована і виводиться із злиття значень лексичних компонентів.

Приклади фразеологічних єдностей: тримати язик за зубами, робити з мухи слона, держати камінь за пазухою, дивитися крізь пальці, класти зуби на полицю.

Фразеологічні єдності відрізняються від ідіом тим, що вони порівняно більш вільні стійкі словосполучення і в них немає незрозумілого з погляду сучасної системи мови.

Фразеологічними сполученнями називаються усталені, невільні, замкнені рядом сполучення слів, у яких кожний із складових елементів зберігає деяку семантичну самостійність. У цьому типі словосполучень значення кожного компонента відокремлюється і усвідомлюється досить чітко. У фразеологізмах цієї групи образності немає або вона мало виражена. У переносному значені вживається лиш один компонент фразеологічного сполучення. Наприклад: поле діяльності, справа честі, храм науки, людина великої душі, людина світлого розуму, ламати голову, задирати ніс та ін.

На відміну від фразеологічних зрощень і єдностей, що становлять собою нерозривне ціле, фразеологічні сполучення мають більш аналітичний характер.

Поділ усіх фразеологізмів на три типи не є ще остаточним, оскільки питання про прислів’я і приказки, які належать до фразеологізмів, по-різному інтерпретується вченими. Прислів’я і приказки мають свої характерні риси, що відрізняють їх від інших фразеологічних одиниць. Виражаючи судження, мораль, пораду, притчу, прислів’я мають характер афоризмів. Прислів’я і приказки вживаються в літературній мові для вираження народної мудрості. За своїм змістом вони охоплюють майже всі сторони життя.