Записати, що означають фразеологізми

Наприклад: як риба у воді – вільно, невимушено;

поки суд та діло – тим часом;

мов крізь землю провалився – раптово зник;

знає як свої п’ять пальців – досконало.

Ділити шкуру невбитого ведмедя;

мов рукою зняло;

сон рябої кобили;

душа співає;

світ не близький;

з усіх ніг;

язик як помело;

на злобу дня;

два чоботи – пара;

біла ворона;

очей не відведеш;

розуму не позичати;

набрати в рот води;

влити в бочку меду ложку дьогтю;

світу божого не видно;

сіль землі; пройти Крим і Рим і мідні труби;

і швець і жнець;

докори сумління;

ніде голці впасти;

буря в склянці води;

поставити питання руба (ребром);

вилами по воді писано;

Перекласти слова українською мовою.

Агент, агитация, аналогия, биржа, бизнес, барьер, брутто, нетто, бюллетень, бюджет, витрина, вымпел, девальвация, дебют, нормативный, дубликат, дотация, экономика, эксперимент, приоритетный, этикетка, иммиграция, территория, юриспруденция, фальсификация, импичмент, холдинговая (компания), универсальный, терроризм, рельеф, парфюмерный, нотариальный, профессиональный, конгресс, интерьер, инкассо.

Тема: Складноскорочені слова та абревіатури. Графічні скорочення План

1. Особливості утворення складноскорочених слів та абревіатур.

2. Графічні скорочення, правила написання.

Література: Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення – Х.: Торсінг, 2001р.

Український правопис. А.Н. України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні. – четверте видання, виправлене і доповнене – К., 2003р.

Паламар Л.М., Кацавець Г.М., Мова ділових паперів – К., 2000р.

Студенти повинні знати: особливості написання складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень у професійному мовленні.

Студенти повинні вміти: доречно використовувати складноскорочені слова та абревіатури; записувати правильно графічні скорочення.

Скорочування слів і словосполучень

Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення понять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582—97), що чинний від 1998 року.

Основні правила скорочення:

1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення.

3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.

1. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень:

к, (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.

5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:

д-р (доктор), д-ри (доктори)

м-во (міністерство),

м-ва (міністерства) та ін.

6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:

-авський -ентальний -ільський

-адський -енький -інський

-ажний -ерський -ірський

-азький -еський -істий

-айський -ецький -ічий

-альний -євий -ічний

-альський -ивний -кий

-аний -инський -ний

-анський -ирський -ній

-арський -истий -ований

-ативнии -иський -овий

-атський -ицький -овський

-ацький -ичий -одський

-евий -ичний -ольський

-ейський -іальний -орський

-ельний -івний -ський

-ельський -івський -уальний

-ений -ійний -чий

-енний -ійський -яний

-енський -ільний -янський

скорочують відсіканням цієї частини слів.

7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний,

-номічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова:

-афічний, -огічний, -омічний, -авчий:

географічний — геогр., соціологічний — соціол. і под.

8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини -ський:

шевченківський — Шевченків.

франківський — франків, і под.

9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному, так і в адміністративному значенні), зберігають найповнішу для розуміння форму ско­рочення:

грузинський народ — грузин, народ

Бориспільський край — Бориспіл. край

Луганська область —. Луган. обл. і под.

Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочу­ються ідентично:

Харківська область — Харк. обл.

Харківський район — Харк. р-н і под.

10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голос­ний, то слід зберігати наступний за ним приголосний:

калійний — калійн,

олійний — олійн.

червоний — червон. і под.

11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують:

вищий — вищ., але вища — не скорочують

учений — учен., але вчена — не скорочують

міський — міськ., але міська — не скорочують і под.

12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний:

торф'яний — торф'ян.

слов'янський — слов'ян, і под.

13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним:

грецький — грец.

гуцульський — гуцул.

сільський — сіл. і под.

14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних:

законний — закон. іменний — Імен.

щоденний — щоден. і под.

15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної, кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочувано­го слова:

експериментальний — експерим.,

а не експериментал., експеримент.

фундаментальний — фундам.,

а не фундаментал., фундамент.

графічний — графіч.

комічний — коміч.

континентальний — континент. і под.

16. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсіка­ють кожну складову частину або одну з них:

мікро-карта – мкарта, член-кореспондент – чл.-кор.

17. У словосполученні скорочують кожне слово:

видавничий відділ — вид. від.

допоміжна картка — допом. карт.

умовний друкований аркуш — ум. друк. арк. і под.

В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення:

без року — б. р.

без ціни — б. ц.

вихідні дані — вих. дан.

і так далі — і т. д. та под.

18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, від-сікають другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський:

місто Кам'янець Подільський — м. Кам'янець-Поділ.

місто Корсунь-Шевченківський — м. Корсунь-Шевченків, і под.

Примітка. Географічні назви, що є складними імен­никами та пишуться через дефіс, не підлягають скоро­ченню:

Івано-Франківськ,

Михайло-Олександрівка,

Олексієво-Дружківка та под.

19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення:

греко-католицький - греко-католиц.

фізико-математичний — фіз.-мат.

хіміко-технологічний — хім. -технол. і под,

20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсіка­ють другу частину слова відповідно до загальних правил ско­рочення:

агролісомеліоративний — агролісомеліор.

лісогосподарський - лісогосп. і под.

21. Однокорінні прикметники та дієприкметники, що відрізня­ються лише префіксами, скорочуються однаково:

карпатський — карпат.,

закарпатський — закарпат.,

прикарпатський — прикарпат. і под.

22. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово:

відеофонограма - відеофоногр.

діафільм — дф

міська державна адміністрація — міськдержадмін. і под.

23. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що підносяться до назви), його не відсікають:

Безпека життєдіяльності: Підручник,

а не Безпека життєдіяльності: Підруч.

Лікарські рослини: Словник-довідник, а не Лікарські рослини: Слов.-довід.;

але Біологія: Підручник для 10-го класу - Біологія: Підруч. для 10-го кл.,