- •1. Економічна природа страхування.
- •2.Економічний інтерес страховика.
- •3.Економічний інтерес страхувальника
- •4. Функції страхування.
- •5.Страховий випадок.Страхова подія.
- •6.Страховий договір, свідоцтво, внесок.
- •7.Страхова сума, страхове відшкодування.
- •12.Суть та характеристика принципів страхування: співстрахування і перестрахування.
- •10. Суть та характеристика принципу страхування: франшиза. Її види.
- •11.Суть та характеристика принципів страхування: «суброгація» та «контрибуція»
- •13.Суть та характеристика принципу страхування диверсифікація.
- •14. Страховий ризик: суть та значення при укладанні страхових угод
- •15.16.17 Класифікація ризиків
- •18.Чистий і спекулятивний ризик
- •20. Аналіз ризику, його складові.
- •21.22 Контроль та фінансування ризиків
- •23. Управління ризиком
- •24. Форми(методи) антикризової діяльності: компенсація збитків, репресія(подолання), превенція(запобігання)
- •25. Суб’єкти і об’єкти страхування
- •27. Клас. За об’єктами страх.
- •30. Клас. За юридичною ознакою
- •32.Структура страхового ринку
- •33.Страхові агенти
- •34. Страхові брокери
- •35.Майнове страхування
- •36.37.38.Системи відшкодування
- •39. Підгалузі майнового страхування
- •40. Етапи державного регулювання страхової діяльності в Україні
- •41. Типи державного регулювання страхової діяльності
- •44. Структура Закону у. Про страхування. Коротка характеристика його розділів
- •45. Функції та завдання органів нагляду за страховою діяльністю
- •46. Регламентація фінансово-господарської діяльності страховика. Вимоги до страховика згідно чинного законодавства
- •47. Ліцензування страхової діяльності в Україні
- •48. Організаційно-правові форми страхових організацій
- •49. Добровільне страхування майна підприємств: основний і додатковий договір
- •50. Майно що не приймається на умовах добровільного страхування майна підприємств
- •51. Оцінка майнових цінностей (осн. Фондів, тмц, незав. Виробництво, експонатів, виставок)
- •52. Страхове відшкодування, порядок його визначення
- •53. Договір страхування, порядок його укладання та строки чинності
- •54. Обов’язки страхувальника
- •55. Обов’язки страховика
- •56. Ставка і база премії
- •57. Визначення розміру збитку. Прямий і непрямий збиток
- •58. Збитки, що не підлягають відшкодуванню при страхування майна підприємств
- •59. Добровільне страхування домашнього майна громадян: основний і соціальний договір
- •60. Обмеження щодо прийняття домашнього майна на страхування
- •61. Оцінка вартості домашнього майна при страхуванні
- •62. Визначення розмірів збитків при страхуванні домашнього майна громадян
- •63.Субєкти , об’єкти страхування тз
- •64. Ризики страхування тз
- •65.Страховий тариф страхування тз
- •67. Випадки за яких не відшкодовується виплата
- •85. Необхідність, сутність та принципи перестрахування
- •86. Співстрахування і механізм його застосування
- •87. Методи перестрахування та їх характеристика
- •88. Пропорційна форма перестрахування. Види договорів пропорційного перестрахування
- •89. Непропорційна форма перестрахування. Види договорів непропорційного перестрахування
- •90. Доходи страховика. Склад доходів від страхової діяльності
- •91. Витрати страхової компанії. Склад витрат на проведення страхової діяльності.
- •92. Прибуток страховика
- •93. Оподаткування страхових компаній
40. Етапи державного регулювання страхової діяльності в Україні
Процес формування державного регулювання страхового ринку України можна поділити на декілька етапів.
Перший етап: 1991 – 1996 роки – стихійне регулювання страхового ринку країни. У травні 1993 року вийшов Декрет Кабінету Міністрів України «Про страхування», що передбачав впровадження єдиного державного реєстру страхових компаній, дозвіл на здійснення страхової діяльності за тими видами, які зазначені в ліцензії, створення органу нагляду за страховою діяльністю [4, с. 88]. У липні цього ж року прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про ліцензування страхової діяльності». У жовтні 1993 року створено Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю - Укрстрахнагляд.
ІІ етап: 1996 – 2001 роки – зародження «цивілізованого» державного регулювання страхового ринку України. Основною подією стало прийняття в березні 1996 року Закону України «Про страхування». Закон установив систему контролю за рівнем платоспроможності страховиків і порядок розрахунку резервів, посилив норми, що регулюють нагляд за страховою діяльністю, упорядкував види обов’язкового страхування [3]. 1998 року ухвалена Кабінетом Міністрів Перша Програма розвитку страхового ринку України, яка визначала головні завдання та пріоритети галузі на 1998—2000 роки. У процесі адміністративної реформи функції Укрстрахнагляду було покладено на Міністерство фінансів України, у складі якого створено Департамент фінансових установ та ринків.
ІІІ етап: із 2001 року й до сьогодні – розвиток державного регулювання вітчизняного страхового ринку. Позитивною подією в контексті державного регулювання страхового ринку стало прийняття у жовтні 2001 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування». 2 лютого 2001 року Кабінетом Міністрів затверджено «Програму розвитку страхового ринку України на 2001—2004 роки». У грудні 2002 року за Указом Президента України було створено Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України – Держфінпослуг. У 2005 році була розроблена «Програма розвитку страхового ринку України на 2001—2010 роки».
41. Типи державного регулювання страхової діяльності
Ліберальний тип (м 'який) тип передбачає, що операції по страхуванню хоча і підлягають ліцензуванню, проте нагляд за діяльністю страхових компаній відносно слабкий (характерно для Великобританії).
Авторитарний (жорсткий) тип - це коли кожний конкретний вид страхування проходить процедуру ліцензування і повинен відповідати певній системі вимог щодо правил страхування, фінансово-годарській діяльності страхової компанії; конкуренція між страховиками чітко регламентується (характерно для Німеччини).
3мішаний тип використовує в певній мірі два зазначених підходи - виважена система регламентації діяльності страхових компаній поєднується з досить гнучкими підходами, які дають можливість забезпечити достатній рівень конкуренції (характерно для Франції.)
Система державного регулювання страхової діяльності, що існує в Україні, за ступенем впливу на розвиток ринку та за методами, що при цьому застосовуються займає проміжне положення між німецькою та французькою.
42. Принципи регулювання страхової діяльності в ринкових умовах(на рахунок цього питання не впевнена що воно добре)
Принципи регулювання страхової діяльності визначені Конституцією України, міжнародними угодами, законами та постановами Верховної ради України, указами та розпорядженнями Президента України.
Принципи фінансового звітування – для органів нагляду важливо отримувати інформацію з метою формування вірного уявлення про міцність фінансових операцій, які здійснює страхова компанія – резидент. Ця необхідна інформація міститься в фінансових та статистичних звітах, які регулярно заповнюються. Ці дані підкріплюються інформацією, яка надається за спеціальними запитами інспекторові органу нагляду актуаріями та зовнішніми аудиторами.
Принципи конфіденційності – всі органи нагляду повинні дотримуватися офіційної таємниці стосовно інформації, отриманої ними в результаті нагляду. Від органу нагляду вимагається збереження конфіденційності інформації, яку він отримав від інших органів нагляду. Ця інформація може бути розголошена у випадках, передбачених чинним законодавством, і за умови подання її до суду.