- •1. Економічна природа страхування.
- •2.Економічний інтерес страховика.
- •3.Економічний інтерес страхувальника
- •4. Функції страхування.
- •5.Страховий випадок.Страхова подія.
- •6.Страховий договір, свідоцтво, внесок.
- •7.Страхова сума, страхове відшкодування.
- •12.Суть та характеристика принципів страхування: співстрахування і перестрахування.
- •10. Суть та характеристика принципу страхування: франшиза. Її види.
- •11.Суть та характеристика принципів страхування: «суброгація» та «контрибуція»
- •13.Суть та характеристика принципу страхування диверсифікація.
- •14. Страховий ризик: суть та значення при укладанні страхових угод
- •15.16.17 Класифікація ризиків
- •18.Чистий і спекулятивний ризик
- •20. Аналіз ризику, його складові.
- •21.22 Контроль та фінансування ризиків
- •23. Управління ризиком
- •24. Форми(методи) антикризової діяльності: компенсація збитків, репресія(подолання), превенція(запобігання)
- •25. Суб’єкти і об’єкти страхування
- •27. Клас. За об’єктами страх.
- •30. Клас. За юридичною ознакою
- •32.Структура страхового ринку
- •33.Страхові агенти
- •34. Страхові брокери
- •35.Майнове страхування
- •36.37.38.Системи відшкодування
- •39. Підгалузі майнового страхування
- •40. Етапи державного регулювання страхової діяльності в Україні
- •41. Типи державного регулювання страхової діяльності
- •44. Структура Закону у. Про страхування. Коротка характеристика його розділів
- •45. Функції та завдання органів нагляду за страховою діяльністю
- •46. Регламентація фінансово-господарської діяльності страховика. Вимоги до страховика згідно чинного законодавства
- •47. Ліцензування страхової діяльності в Україні
- •48. Організаційно-правові форми страхових організацій
- •49. Добровільне страхування майна підприємств: основний і додатковий договір
- •50. Майно що не приймається на умовах добровільного страхування майна підприємств
- •51. Оцінка майнових цінностей (осн. Фондів, тмц, незав. Виробництво, експонатів, виставок)
- •52. Страхове відшкодування, порядок його визначення
- •53. Договір страхування, порядок його укладання та строки чинності
- •54. Обов’язки страхувальника
- •55. Обов’язки страховика
- •56. Ставка і база премії
- •57. Визначення розміру збитку. Прямий і непрямий збиток
- •58. Збитки, що не підлягають відшкодуванню при страхування майна підприємств
- •59. Добровільне страхування домашнього майна громадян: основний і соціальний договір
- •60. Обмеження щодо прийняття домашнього майна на страхування
- •61. Оцінка вартості домашнього майна при страхуванні
- •62. Визначення розмірів збитків при страхуванні домашнього майна громадян
- •63.Субєкти , об’єкти страхування тз
- •64. Ризики страхування тз
- •65.Страховий тариф страхування тз
- •67. Випадки за яких не відшкодовується виплата
- •85. Необхідність, сутність та принципи перестрахування
- •86. Співстрахування і механізм його застосування
- •87. Методи перестрахування та їх характеристика
- •88. Пропорційна форма перестрахування. Види договорів пропорційного перестрахування
- •89. Непропорційна форма перестрахування. Види договорів непропорційного перестрахування
- •90. Доходи страховика. Склад доходів від страхової діяльності
- •91. Витрати страхової компанії. Склад витрат на проведення страхової діяльності.
- •92. Прибуток страховика
- •93. Оподаткування страхових компаній
48. Організаційно-правові форми страхових організацій
В практиці розрізняються дві основні форми страхування: обов'язкова й добровільна.
Під обов'язковим страхуванням розуміється обов'язковість внесення відповідним колом страхувальників фіксованих страхових платежів, коли необхідність відшкодування матеріального збитку або надання грошової допомоги зачіпає інтереси не лише конкретного страхувальника, але й державні інтереси.
Обов'язкова форма страхування базується на кількох принципах. Воно регулюється законодавчими актами, згідно з якими страховик зобов'язаний прийняти до страхування певні об'єкти, а страхувальники вносити визначені страхові платежі. У законодавстві встановлюється: сукупність об'єктів, що підлягають обов'язковому страхуванню; порядок обчислення величин тарифних ставок або середніх їх розмірів з наданням права їхньої регіональної диференціації; періодичність сплати страхових внесків; обсяг страхової відповідальності; рівень страхового забезпечення. Зазначаються також основні права та обов'язки сторін щодо дотримання умов договору страхування.
Добровільне страхування, на відміну від обов'язкового, спирається на волевиявлення страхувальника. Форма добровільного страхування реалізується за певними принципами: застосовуються як законодавчі норми, так і добровільні засади, в законодавчому порядку встановлюються об'єкти страхування, що підлягають добровільній формі, та його найбільш загальні умови. Конкретні ж особливості щодо змісту та специфіки укладання й виконання страхових договорів розробляються страховою організацією. Права і обов'язки сторін у добровільному страхуванні виникають лише в разі обов'язкових виплат разового або періодичного страхових внесків, одразу ж після виплати першого з них. Якщо черговий внесок за довгостроковим добровільним страхуванням не виплачується, то дія договору припиняється.
49. Добровільне страхування майна підприємств: основний і додатковий договір
Цей вид страхування забезпечує страховий захист від пошкодження та загибелі майна внаслідок пожежі, удару блискавки, вибуху газу тощо. Відшкодуванню підлягають збитки, яких зазнав страхувальник, вживаючи заходів, спрямованих на врятування майна, запобігання поширенню пожежі тощо.
За основним договором страхуванню підлягає все майно, що належить підприємству. Ставки страхових внесків за договорами страхування майна коливаються від 0,05% до 0,5% вартості майна (при страхуванні приміщень, меблів). При страхуванні обладнання промислових підприємств страховий збір коливається від 0,15% до 1% їх вартості, а якщо страхуються дорогі марки автомобілів, то ставки страхових внесків можуть досягти 17 %.
За додатковим договором страхування можуть бути застраховані можливі збитки внаслідок таких причин:
стихійних лих — землетрусів, виверження вулканів, бурі, смерчу, паводку, повені, селевих потоків, тривалих снігопадів, граду, гірських зрушень, просадки ґрунту тощо;
вибуху парових котлів, газосховищ, газопроводів, машин, агрегатів та інших аналогічних об'єктів;
пошкодження застрахованого майна в результаті аварії водопроводу, каналізаційної та опалювальної системи, систем гасіння пожежі;
пошкодження застрахованого майна внаслідок аварії електричної мережі та впливу електричного струму;
крадіжки зі зламом та грабунку;
биття скла, дзеркал, вітрин та з інших причин за домовленістю сторін.
Основою для визначення страхової суми є дійсна вартість застрахованого майна на момент підписання договору, яка визначається за балансовою вартістю та вартістю придбання за вилученням зносу.
Страхове відшкодування з настанням страхового випадку стосовно застрахованого майна підприємства сплачується тільки після того, як повністю виявлено причини та розмір збитків. Після отримання всіх необхідних належним чином оформлених документів на страхову подію та збитки, спричинені нею, страховик зобов'язаний в строк, що не перевищує ЗО днів, виплатити відшкодування.
У випадку втрати або пошкодження майна через необачність страхувальника страхове відшкодування зменшується на 30%.
Якщо за фактами знищення або пошкодження майна відкрито кримінальну справу, то страховик сплачує 30% страхового відшкодування, а решту 70% — після закінчення розслідування.
Виплата страхового відшкодування не проводиться, якщо страхувальнику відшкодовують збитки треті особи. Страховик зобов'язаний виплатити відшкодування в розмірі різниці між сумою збитків та сумою, відшкодованою третіми особами.