Туляремія

	Досліджуваний матеріал	Методи діагностики
1.	Слиз із ротоглотки (ангінозно-бубонна форма)	1. Поєднання біологічного та мікробіологічного методів 2. Серологічний метод – специфічною є РНГА 3. Непряма реакція імунофлуоресценції 4. Алергічна проба з тулярином - стає позитивною з 3-5 дня 5. Експрес-метод – кров’яно-крапельна реакція .
2.	Пунктат з бубона (бубонна форма) Вміст виразок або пустул (виразково-бубонна форма)
3.	Мокротиння (легенева форма)
4.	Гній з кон’юнктиви (очно-бубонна форма)
5.	Кров (генералізована форма)
6.	Органи загиблих гризунів
7.	Кровосисні комахи
8.	Вода, харчові продукти, повітря

Бруцельоз

	Досліджуваний матеріал	Методи діагностики
1.	Кров	1. Мікробіологічний метод виділення гемокультури, посів матеріалу у жовтковий мішок курячого ембріону 2. Серологічний – реакція аглютинації Райта, прискорена пластинчаста реакція на склі – Хеддлсона, РНГА 3. Алергічна проба з бруцеліном (проба Бюрне)
2.	Фекалії
3.	Мокротиння
4.	Пунктат лімфатичних вузлів
5.	Жовч
6.	Ліквор
7.	У тварин – викидні, навколоплідні води
8.	Молочні харчові продукти

Іі. Транспортування досліджуваного матеріалу до лабораторії

1. Скляний посуд, у який зібраний досліджуваний матеріал, щільно закривають гумовими корками (кришками), обгортають вощаним папером або заливають парафіном.

2. Обгортають марлевою серветкою, змоченою дезінфектантом.

3. Укладають у бікс із супровідною документацією, окремо оформленою на кожен зібраний матеріал.

4. Бікс вміщують у металевий контейнер або дерев’яний ящик, оббитий металом.

5. Ящик закривають на замок. пломбують на кришці пишуть «Верх, обережно».

6. Оформляють загальну супровідну документацію.

7. Транспортують до лабораторії ОНІ спеціальним санітарним транспортом у супроводі проінформованого медичного працівника.

8. Матеріал у лабораторії здається і приймається під розписку.

9. Відібрані проби доставляються до лабораторії не пізніше 3 годин з моменту взяття.

Ііі. Визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей збудників особливо небезпечних інфекцій

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте під мікроскопом препарати (малюнки в атласі, мультимедійну презентацію), що містять збудників чуми, туляремії, холери, бруцельозу, сибірки. 2. Зверніть увагу на: ♦ форму збудників ♦ їх відносний розмір (великі, дрібні, товсті, тонкі) ♦ взаємне розміщення ♦ наявність спори, капсули ♦ забарвлення 3. Замалюйте мікроскопічну картину

ІV. Препарати для специфічної профілактик та терапії ОНІ

	Холера	Чума	Туляремія	Сибірка	Бруцельоз
Препарати для профілактики
Препарати для лікування

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття на тему:

Лабораторна діагностика повітряно-краплинних бактерійних інфекцій

Актуальність теми

Необхідність вивчення теми визначається тим, що останні роки в Україні повітряно-краплинні інфекції (дифтерія, туберкульоз) набули епідемічного поширення. Залишається високою смертність від цих інфекцій, у клініці переважають важкі форми перебігу, що пояснюється зниженням опірності організму, незадовільними екологічними та соціальними умовами.

Коклюш поширений у багатьох країнах світу. За даними ВООЗ щорічно близько 60 млн осіб хворіють даним захворюванням, а летальність досягає 1%.

В Україні проводяться обов’язкові щеплення проти коклюшу, що сприяє значному зниженню захворюваності, зміні характеру перебігу

( збільшилась кількість легких та атипових форм хвороби).

Незважаючи на проведення планових профілактичних щеплень проти туберкульозу, дифтерії, рівень захворюваності цими інфекціями залишається високим і складає одну із проблем медицини.

Молодший медичний спеціаліст повинен чітко знати властивості збудників, особливості взяття матеріалу для дослідження, принципи специфічної профілактики та лікування.

Він повинен дбати про охорону громадського та власного здоров’я, ретельно дотримуватись правил санітарно - гігієнічного та протиепідемічного режимів.