Тема 2. Форми організації навчання учнів правознавству

Завдання для індивідуальної роботи

1. Охарактеризуйте шкільні та позашкільні форми вивчення правознавства, класні та позакласні форми навчання.

2. Обґрунтуйте ефективність позакласного навчання пра­вознавству.

3. Спробуйте розробити план позакласної роботи з право­знавства.

4. Назвіть та охарактеризуйте форми позакласної роботи з правознавства.

5. Розкрийте позашкільні форми вивчення правознавства.

6. Визначте роль учителя правознавства в структурі по­зашкільного вивчення предмета.

«4'■;■'■'

Тема з методи навчання

Класифікація методів навчання правознавству. Усний, виклад, його функції та види

Протягом тривалого часу у вітчизняній науковій школі панував пояснювально-ілюстративний тип навчання, що забезпечувався сис­темою методів, заснованою на особливостях різних джерел знань. Відповідна класифікація передбачала групування методів за словес­ними, наочними та практичними напрямами, а у методиці вик­ладання юридичних дисциплін вони поділялися на методи усного викладання, наочного навчання та роботи з друкованими текс­тами. Окремі методики роботи вчителя були зорієнтовані насам­перед на формування предметних знань і меншою мірою - на роз­виток пізнавальної активності, самостійності та інтелектуальних здібностей учнів.

Проблеми застосовування методів навчання в процесі викладан­ня юридичних дисциплін досі не були предметом системного дос­лідження. Переважає погляд, що розповідь, робота з підручником, показ приладдя тощо - це метод. Тим часом це тільки фіксація ві­зуального. Але будь-яке явище, що перебуває на поверхні, потрібно теоретично осмислити, а для цього необхідно попередньо виробити певний погляд. Те, що у школі щодня учні бачать, слухають і чи­тають, а вчитель показує, розповідає, дає прочитати, ще не є під­ставою для формування системи методів, адже для процесу пізнання ці дії є далеко не повними умовами. Слухання й читання пов'язані з одним і тим самим процесом - сприйманням словесної інформації,

38

Тема 3. Методи навчання

дому і спосіб пізнання тут один, незважаючи на те, що живе слово учителя та книга впливають по-різному: в одного вчителя більш дієвим є живе слово, а в іншого - книга. Але це питання про ступінь впливу, а не про джерело і спосіб пізнання.

., Для більш чіткого окреслення думки варто зробити кілька зау-дажень про традиційний погляд учителів на методи навчання, сфор­мований ще в інституті на лекціях з педагогіки та методики, вик­ладених у різних методичних посібниках. Звичайно, мова йде про розповідь, пояснення, лекцію або усний виклад, бесіду, застосуван­ня наочності, роботу з підручником, документами або художньою літературою (робота з текстом).

„ Щоб розглянути з певних позицій перераховані методи, необ­хідно врахувати, по-перше, що навчання є спільною діяльністю 5РШТЄЛЯ й учня, а тому кожен метод має визначати і викладання, і навчання одночасно. По-друге, навчання - це пізнавальна діяльність, урроцесі якої відбувається засвоєння нового матеріалу (знань). Ме-тоди спрямовані характеризувати специфічний для них спосіб зас­воєння пізнавальної діяльності та її організації.

Коли вчителеві говорять про метод роботи з текстом або доку­ментом, він усвідомлює, що варто використати текст. У який спо­сіб? їх може бути кілька.

• Включити текст у пояснення або дати прочитати його учням. У цьому випадку студенти сприймають інформацію в готовому

о вигляді, як і при розповіді, лекції чи бесіді.

• Запропонувати після слухання або читання відтворити ури­ вок тексту повністю або відповісти на запитання вчителя. У

■■/ цьому випадку учень повторює знайомі йому дії й навчається відтворювати, здійснюючи різні розумові операції за анало­гією.

• Організувати самостійний аналіз змісту юридичного докумен- і: та відповідно до запитань учителя. У такому випадку йдеться

про засвоєння крок за кроком, елемент за елементом способів

-і самостійного мислення.

*; • Здійснити повністю самостійний аналіз змісту юридичного документа або його частини відповідно до конкретного зав­дання, поставленого вчителем. Тут йдеться про цілісний акт самостійного пізнання явищ або рішення проблеми.

39

Гуз А.М. Методика викладання правознавства в школі

У всіх цих випадках документ є засобом, а методом - спосіб піз­навальної діяльності учнів. Так само слід підходити до наочності. Картина, як і діаграма, діапозитив, кінофільм - це тільки засоби, а методи роботи з ними вимагають визначення організації способу пізнавальної діяльності. Для полегшення сприймання образотвор­чого засобу можна супроводжувати його показ викладом. Але тут, як і при читанні документа або художнього уривка, проявляється та сама пізнавальна діяльність - сприймання й усвідомлення го­тової інформації.

Картину можна використати по-іншому: показати, пояснити й поставити запитання, що вимагають відтворення її змісту або фраг­ментів. У цьому випадку вже має місце відтворення знань і способів діяльності. Окрім цього, можна за змістом картини сформулювати завдання, яке вимагає самостійного аналізу. Це буде рішення проб­леми - зовсім інша пізнавальна діяльність.

Так само неоднозначно може проводитись і бесіда. її можна ор­ганізувати так, що учневі доведеться тільки згадувати вже відоме, а можна провести евристичну бесіду, що вимагає участі учнів у по­шуку шляху розв'язання поставленої проблеми.

У практиці навчання й у методиках передбачаються різні варіан­ти пізнавальної діяльності. Але акцент на засобах (слово, наочність, тексти), на формах (розповідь, лекція, екскурсія) протягом багатьох років не призводив зусиль методистів і вчителів до розробки кож­ного виду пізнавальної навчальної діяльності. Про евристичну бе­сіду й дотепер йдеться лише у деяких фундаментальних працях і посібниках, а шляхи й умови самостійного пізнання, способи ви­рішення пізнавальних завдань у методиці розроблені мало, тому вони ще не посіли належного місця в навчанні.

Під час обговорення методів з погляду характеру організованої вчителем пізнавальної діяльності не враховуються ні її способи, ні засоби, за допомогою яких ці методи реалізуються, ні форми, в які вони трансформуються.

Ми вище говорили про зв'язок видів змісту і способів їх засвоєн­ня. Від способів засвоєння різних видів змісту залежать і методи навчання, які формулюються на основі дидактично зрозумілої сут­ності змісту освіти. Справді, якщо знати, чому навчати (види зміс­ту), як засвоюється кожний з видів змісту, то варто тільки визна-

40