Тема 12. Навчально-методична база вчителя

освіти суто індивідуалізовані. Вони визначаються тими недоліками в теоретичній та методичній підготовці вчителя, які виявляються в його практичній діяльності. Звичайно, встановити їх допоможе тільки самоаналіз.

Учитель-початківець курсу правознавства не повинен засмучу­ватися, якщо з самого початку теорія та практика викладання не співпадатимуть. Зі зростанням його професійного рівня вони все більше і більше наближатимуться одна до одної. Через це проходять усі молоді вчителі.

Ліквідувати недоліки в теоретичних знаннях допоможе наукова, навчально-методична література. Вчитель курсу правознавства по­винен бути в курсі нових публікацій з юридичних дисциплін. Само-.£. освіта неможлива без читання газет та журналів, у яких публікується нове законодавство України, зокрема: «Голос України», «Урядовий кур'єр», «Право України». При цьому необхідно підбирати для ро­боти найбільш важливу і цікаву інформацію.

Рівень професіоналізму вчителя багато в чому залежить від рівня його загальної культури. У зв'язку з цим учитель правознавства повинен регулярно читати художню літературу, стежити за пізна­вальними телепередачами, відвідувати культурні заходи.

Складовою частиною самоосвіти вчителя є і його спілкування з колегами. У професійних розмовах проходить обмін досвідом, роз­глядаються різноманітні методичні проблеми. Під час цих дискусій і з'ясовуються позиції, йде пошук найкращих варіантів навчання. Дуже часто таке спілкування дає вчителю більше, ніж вивчення спеціальної літератури. У цьому контексті вчитель правознавства мусить відвідувати уроки своїх обізнаних колег. їхній досвід вик­ладання предмета в школі буде корисним для становлення молодого вчителя як професіонала. Причому не слід вважати, що варто від­відувати уроки лише вчителя правознавства, адже з уроків досвід­чених учителів-предметників можна почерпнути чимало із методики викладання, тому передові ідеї варто використовувати у своєму пе­дагогічному становленні.

У процесі педагогічного становлення молодого вчителя важливу роль відіграє спілкування з учнями та їхніми батьками, особливо цьому слід навчатися молодому вчителеві. Вчитель правознавства -перш за все юрист, а юрист мусить налагодити з батьками гарний контакт і має бути постійним їхнім консультантом.

151

Гуз А.М. Методика викладання правознавства в школі

Вивчення школярів проходить не тільки на уроках, а й у поза­шкільний час. Спілкуючись із ними, необхідно уникати упередженості. Це сприятиме встановленню між учителем та учнями невимуше­них, довірливих стосунків. Краще зрозуміти школярів учителю мо­жуть допомогти і теоретичні праці з педагогіки та психології. Таких праць у наш час достатньо, тому вчителю доведеться тільки виз­начитися з їх вибором.

Наш курс, який викладається в педагогічних інститутах, пок­ликаний сформувати педагогічну майстерність при викладанні пра­вознавства. Тому хочемо звернути увагу на ці аспекти, якими по­винен володіти вчитель.

Як відомо, основна зброя вчителя - слово. Що необхідно для того, щоб воно стало справжньою силою в устах молодого вчителя? Перш за все вчитель повинен вільно володіти правовим матеріалом, який вивчав у ВНЗ. Тоді під час проведення уроків він не буде себе прив'язувати до шкільного підручника. Важливу роль у цьому кон­тексті відіграє культура мови права. Якщо вчитель використовува­тиме неправильні мовно-правові звороти, акценти у визначеннях правових понять, це дратуватиме учнів і викликатиме недовіру до вчителя.

Мова вчителя правознавства має бути особливо образною, яскра­вою, містити велику кількість порівнянь, прикладів. Важливо для вчителя вміти міняти інтонацію, виділяючи головне та другорядне, підкреслювати голосом важливі положення, вміти виразно прочи­тати юридичний термін, уривок з нормативно-правового акта. Важ­ливим моментом є дикція вчителя. Він мусить гарно та чітко вимов­ляти кожне слово. Важливим є те, що при гарній дикції вчитель може говорити тихо, а це менше стомлює учнів, і до того ж гарна дикція створює чудову робочу атмосферу серед школярів.

Тому у зв'язку із зазначеним та з метою самоосвіти вчителю пра­вознавства буде корисно познайомитися і мати в своєму арсеналі літературу з ораторської майстерності та красномовства. Це допо­може вчителю повніше використати можливості й силу слова. Ко­рисно також перечитувати підручник педагогіки для ВНЗ, де чи­мало місця приділяється поведінці вчителя на уроці.

Важливу роль у процесі навчання учнів відіграє така риса вчи­теля, як уміння тримати себе на уроці. Дуже часто молодий педагог

152