5.2 Характеристика виробничого приміщення

Приміщення, що розглядається в дипломній роботі, розташовано на шостому поверсі шістнадцятиповерхового будинку. В ньому знаходиться один комп'ютер. Розміри кімнати: довжина - 4.8 м, ширина — 3.2м, висота - 2,7 м. Загальна фактична площа перевищує 13 м.

Наведені розміри відповідають нормам СН.245-71 [18]. Виходячи з яких площа повинна бути не менш 6 м на одне робоче місце.

Приміщення є невибухонебезпечним та відноситься до категорії В воно є вогненебезпечним, тому, що в приміщенні є тверді горючі матеріали, такі як робочі столи, ізоляція, папір та т.і. НАПБ Б 03.002-2007 [24].

Ступінь вогнестійкості будівлі II згідно з ДБН В.1.1-7-2002 [16], тому що стіни приміщення кабінету цегляні.

Приміщення що розглядається в данній дипломній роботі відноситья до класу - П-IIа, ПУЭ – 87 [21], тому що в приміщенні присутні тверді та волокнисті горючі речовини.

Це приміщення з підвищеною небезпекою поразки електричним струмом, тому що є можливість одночасного дотику людини до існуючого з’єднання з землею металевими конструкціями будинків, з одного боку, і металевими корпусами електроприладів, з іншого згідно ПУЭ-87[21].

Мережа, що живить комп’ютер, має такі властивості:

- змінний струм частотою 50 Гц;

- напруга в мережі 220В;

- глухозаземлена нейтраль.

5.3 Виробнича санітарія

5.3.1 Аналіз шкідливих та небезпечних чинників

При роботі на ПЕОМ на людину впливають шкідливі та небезпечні фактори, які класифіковані відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* [17]. Основні з них наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Перелік небезпечних шкідливих виробничих факторів

Найменування фактору	Джерело виникнення	Нормативні параметри, їх значення	Регламентуючі документи
1.Фізичні
1.Підвищенний рівень шуму на рабочому місці	Кондиціонери, кулери, системи освітлювання, принтери	Рівень звуку La=50 дБ(А)	ГОСТ 12.1.003-83[7] ДСанПіН 3.3.2-007-98 [13]
2.Підвищений рівень електромагнітних випромінювань	Монітор, системний блок	Відст. – 50см Навколо ПК для діапазону частот 5кГц-2кГц Е=25 В/м	ГОСТ 12.1.006-84[9] ДСанПіН 3.3.2-007-98 [13]
3.Відсутність або недостача природного світла	Мала кількість та невірне розташування віконних отворів	КПО не нижче 1,08%	ДБН В.2.5-28-2006 [12]
4.Недостатня освітленність робочої зони	Невірне планування штучної системи освітлення	Emin=500 лк	ДСанПіН 3.3.2-007-98 [13]
5.Пряма ті відбита блисткість	Монітор	P = 40 кд/м	ДСанПіН 3.3.2-007-98 [13]
6.Підвищенний рівень йонізуючих випромінювань в робочій зоні	Рентгенівське випромінювання екранів	На відстані 5 см від екрану рівень випромінювання не повинен перевищувати 100 мкР/год	НПАОП 0.00-1.31-99[23] ГОСТ 12.1.045-84[11]
7.Підвищенний рівень статичної електрики	Дисплей	Е = 20 кВ/м	ДСанПіН 3.3.2-007-98 [13]
8.Підвищена або знижена іонізація повітря	Монітор	Кількість легких позитивних іонів Ф=1500-3000 в 1 см3 Повітря, кількість легких негативних іонів Ф=3000-5000 в 1 см3 повітря	ДСанПіН 3.3.2-007-98 [13]
9.Підвищена пульсація світлового потоку	Монітор, лампи денного освітлення	кп = 5%	ДБН В.2.5-28-2006[12] ДСанПіН 3.3.2-007-98 [13]
10.Підвищена або знижена температура повітря робочої зони	Системний блок, система опалення, вікна	Температура t=22-24oC	ГОСТ 12.1.005-88[19]

Продовження таблиці 5.1

Найменування фактору	Джерело виникнення	Нормативні параметри, їх значення	Регламентуючі документи
2. Хімічні
11.Виробничий пил	Статична електрика накопичена на електричній поверхні комп'ютера	ГДК = 4мг/м3	ГОСТ 12.1.005-88[19]
3.Психофізіологічні
12.Перенапруження аналізаторів	Специфіка трудового процессу роботи на ПК	Оптимальна робоча зона, перерви в роботі, спеціальні вправи для очей	ДСанПіН 3.3.2-007-98 [13]
13.Нервово-психічні перенавантаження	Специфіка трудового процессу роботи на ПК	Оптимальна робоча зона, перерви в роботі, спеціальні вправи для очей, рук	ДСанПіН 3.3.2-007-98 [13]
14.Статичне напруження м'язів верхніх кінцівок	Специфіка трудового процесу роботи на ПК	Використовувати підлокітники завдовжки ≥ 250 мм, завширшки 50...70 мм, що регулюються за висотою над видінням і відстанню між підлокітниками	ДСанПіН 3.3.2-007-98 [13]

Продуктивність праці залежить від умов на виробництві, таких як: освітлення, склад повітря, шум, шкідливі випромінювання. Ці параметри окремо та разом впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття. Категорію роботи обчислюємо по фізичному навантаженню.

З витрат організмом енергії розробка програмного продукту відноситься до категорії Іа (легка фізична праця), так як робота виконується сидячи, не потребує систематичної фізичної напруги або підняття та перенесення важких речей.

5.3.2 Мікроклімат виробничого приміщення

За енерговитратами організму, проведення дослідницької роботи належать да категорії легких робіт «I а», тому що робота проводиться сидячи і супроводжується незначними фізичними навантаженнями.

Довгий вплив на людину несприятливих метеорологічних умов різко погіршує самопочуття, знижує продуктивність праці та часто призводить до різних захворювань. Метеорологічні умови обираються у відповідності до вимог ГОСТ 12.1.005-88 [19], виходячи з наступних факторів: категорія важкості робіт, період року та інше. Застосовують оптимальні норми температури, відносної вологості і рухливості повітря для даного приміщення робочої зони, приведені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 - Оптимальні параметри мікроклімату робочої зони

Категорія робіт	Період року	Температура, °C	Відносна вологість,%	Швидкість руху повітря, м/сек.
Легка Іа	Холодний	22-24	40-60	≤0,1
Легка Іа	Теплий	23-25	40-60	≤0,1

Для забезпечення вищевказаних оптимальних метеорологічних умов у приміщенні передбачена система опалення (загальне парове), вентиляції (загальна приточно-витяжна штучна) і кондиціонування відповідно СНиП 2.04.05-91[14].

5.3.3 Освітлення

Для створення комфортних умов зорової роботи оператора застосовують природне і штучне освітлення, а також сумісне, яке нормується будівельними нормами ДБН В.2.5-28-2006 [15].

По характеру зорової роботи, робота відноситься до малої точності, розряд зорової роботи III, під розряд б, найменший розмір об’єкту розрізнення 0,3÷0,5мм. Для робіт III розряду використовується лише суміщене освітлення.

Всі виробничі приміщення з постійним знаходженням в них людей, відповідно до санітарних норм та правил, мають природне освітлення.

Природне освітлення нормується за допомогою коефіцієнта природної

освітленості по ДБН В.2.5-28-2006 [15]. Нормування значення коефіцієнту

для будівель визначається за формулою:

де e_N - значення КПО;

eH - значення коефіцієнта природної освітленості; eH = 1,2%

тN - коефіцієнт світлового клімату 0,9, оскільки вікна виходять на північ (ДБН В.2.5-28-2006[15]);

N - Номер групи забезпеченості природним світлом.

eN =1,2*0,9 = 1,08%

В темний період діб застосовується загальне штучне осві­тлення. Штучне освітлення нормується ДБН В.2.5-28-2006 [15]

Для створення комфортних умов зорової роботи високої точності необхідні наступні дані за нормами освітлення, приведені у табл.5.3.

Таблиця 5.3 - Характеристика освітлення для виробничого приміщення

Точність зорових робіт	Міні­маль­ний роз­мір об'єкту розріз­нення	Розряд зорових робіт	Характе­ристика типу фону	Конт­раст об'єкту 3 фоном	Під-розряд зорової роботи	Значення нормування при освітленні
						Природ­ному, eN ,%	Штучному
							Emin лк	Тип ламп
Середня	0,3÷0,5	III	Темний	Середній	б	1,08	200	Газо- разрядні ЛБ-80

5.3.4 Шум і вібрація

ЕОМ не створює значного шуму і вібрацій.

Джерелом шуму в робочому приміщенні є системний блок, принтер та

кондиціонер. Рівень шуму в кабінеті становить – 40 дБ(А). Взагалі рівень

шуму повинен бути не більше 50 дБ(А), згідно з ГОСТ 12.1.003-83[7].

Вібрація не значна. Тому питання захисту від вібрацій не розглядаються.