1 Огляд існуючих
1.1 Розгляд існуючих автоматизованих програм-помічників для перукарів та їх клієнтів.
У цьому розділі ми розглянемо існуючі автоматизовані програми-помічники для перукарів їх плюси та недоліки. За основу візьмемо 3 програми:
- «Виртуальная прическа-макияж»
- «Дамский мастер»
- «Салон красоты»
1.2 «Виртуальная прическа-макияж»
1.3 «Дамский мастер»
1.4 «Салон красоты»
2 Розробка комплексного підходу до рішення задачі «розробка програми-помічника для працівників салонів перукарських послуг»
2.1 Огляд сучасних СУБД
Бази даних - це сукупність даних, між якими існують зв'язки. У тій або іншій формі вони існували завжди. З появою комп'ютерів інформацію почали зберігати в цифровому виді. На ранніх етапах, до появи систем керування базами даних, інформація зберігалася у файлах, і доводилося писати програми для роботи із цими файлами. Одним з недоліків було те, що на створення таких програм доводилося затрачати більше часу, чим на сучасному етапі, а також для створення аналогічної функції в іншій програмі було потрібно викликати підпрограму, що забезпечувала ці функціональні можливості, або дублювати код. Наступним етапом було створення програмного забезпечення, що брало на себе деякі тривіальні функції по керуванню даними - системи керування базами даних.
Розрізняють СУБД трьох типів:
Ієрархічні.
Мережні.
Реляційні.
Ієрархічні є першим етапом розвитку систем керування базами даних. В ієрархічній моделі дані можна представити у вигляді деревоподібної структури, з використанням батьківсько-дочерніх зв'язків між записами в базі даних. Така модель має ряд недоліків. Перш ніж звернутися до інформації дочірнього запису, необхідно одержати доступ до батьківського запису. Для подолання цього обмеження звичайно зберігають багато повторюваних і надлишкових даних. Крім того, дочірній запис може бути зв'язан тільки з одним батьком. Інший недолік ієрархічної моделі полягає в тому, що в БД зв'язки між даними жорстко закодовані. Відносини між батьківськими й дочірніми рядками визначаються при створенні бази даних (з використанням деяких полів у якості ключових).
Наступний етап розвитку - мережні СУБД. Мережна модель бази даних була уведена з метою подолання деяких обмежень ієрархічної моделі, і тому її можна розглядати як розширену версію ієрархічної моделі. Основне розходження між цими двома моделями полягає в тому, що в мережній моделі запис може мати зв'язок з багатьма іншими записами., а не тільки з однією батьківською. Мережна модель містить у собі два набори об'єктів: записи й зв'язки між ними. Спосіб, за допомогою якого один набір записів співвідноситься з іншим, визначається при первісному визначенні структури даних, так що цей зв'язок надалі важко змінити. Ці труднощі виникають через те, що зв'язки жорстко зафіксовані в складі структури бази даних і не можуть бути перевизначені “динамічно”, на відміну від операторів SQL, написаних для реляційної бази даних, які дозволяють це зробити.
Реляційна модель дозволяє перебороти деякі недоліки ієрархічної й мережної моделей і надає зручні у використанні й гнучкі структури даних. Ця модель містить у собі структури даних (таблиці), оператори (мови SQL), які можуть використатися для керування даними, і деякого правила цілісності (наприклад, обмеження), що забезпечують відповідність даних бізнес-правилам, певним для системи.
У цей час найпоширенішими є реляційні бази даних. Реляційна модель заснована на концепціях і теорії алгебри відносин (реляційної алгебри). Основним структурним елементом у реляційних базах даних є таблиця.
Ще однією важливою особливістю реляційних баз даних є те, що зв'язки між таблицями не зафіксовані жорстко в структурі даних, тобто в даних немає ніяких показників на постійний зв'язок однієї таблиці з іншої. Це значить, що можна визначити зв'язки між двома (або декількома) наборами даних під час розробки системи, а не при первісному створенні таблиць. Це в значній мірі підвищує гнучкість системи керування базами даних.
У процесі реалізації дипломної роботи були розглянуті реляційні СУБД, що працюють у середовищі “тонкого-клієнта”.