- •Цивільне право україни
- •Передмова
- •Глава 52;
- •Розділ VI договірні зобов'язання
- •Глава 37 куп1вля-продаж
- •§ 1. Поняття, значення та види договору купівлі-продажу
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 2. Сторони у договорі купівлі-продажу
- •Глава 37
- •§ 3. Предмет договору. Ціна у договорі. Форма договору
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 4. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення
- •§ 5. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі
- •§ 6. Особливості купівлі-продажу в зовнішньоекономічному обігу
- •§ 7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
- •Глава 38 правове регулювання біржової діяльності в україні
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •§ 6. Правове регулювання обігу акцій у системі фондового ринку України
- •Глава 39 договір міни (бартеру)
- •Глава 40 договори поставки
- •§ 1. Поняття та значення договору поставки
- •§ 2. Організація господарських зв'язків з поставок. Порядок і способи укладення договорів поставки
- •§ 3. Зміст договору поставки
- •§ 4. Виконання договору поставки
- •§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки
- •Глава 41
- •§ 1. Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції
- •§ 2. Зміст та виконання договору контрактації
- •§ 3. Відповідальність сторін за порушення договору контрактації
- •§ 4. Інші договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції
- •Глава 42 договір дарування
- •§ 1. Поняття та ознаки договору дарування
- •§ 2. Сторони та зміст договору дарування
- •Глава 43 договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання
- •Глава 43
- •§ 2. Зміст договору
- •Глава 44 договір майнового найму (оренди)
- •§ 1. Поняття та елементи договору майнового найму (оренди)
- •Глава 44
- •§ 2. Окремі види договорів найму (оренди)
- •Глава 44
- •Глава 45
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§ 3. Порядок укладення договору оренди
- •§ 4. Умови договору оренди
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •Глава 46 договір найму житла
- •§ 1. Поняття договору найму житла
- •§ 2. Права та обов'язки наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним
- •§ 3. Збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами
- •§ 4. Право на обмін житлового приміщення
- •§ 5. Договір піднайму житла
- •§ 6. Надання громадянам житла у зв'язку з капітальним ремонтом
- •§ 7. Зміна договору найму житлового приміщення
- •§ 8. Розірвання договору найму і виселення
- •Глава 47
- •§ 1. Поняття та елементи договору позички
- •§ 2. Зміст договору позички
- •§ 3. Припинення договору позички
- •Глава 48 договір підряду
- •§ 1. Поняття та значення договору підряду
- •§ 2. Зміст договору підряду
- •§ 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
- •§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду)
- •Глава 49 договори будівельного підряду
- •§ 1. Капітальне будівництво в Україні та способи його здійснення
- •§ 2. Поняття та значення договору будівельного підряду
- •§ 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків
- •§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві
- •§ 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт.
- •Глава 50
- •§ 1. Роль та значення договорів про виконання
- •Глава 50
- •§ 2. Зміст договорів про виконання науково-технічних робіт
- •Глава 51
- •Глава 52 авторські договори
- •§ 1. Роль і значення авторських договорів
- •§ 2. Авторські договори. Загальні положення
- •§ 3. Види та зміст авторських договорів
- •Глава 53
- •§ 1. Загальна характеристика ліцензійного договору
- •§ 2. Інші види договорів про використання об'єктів промислової власності
- •Глава 54 договір комерційної концесії
- •§ 1. Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
- •§ 2. Зміст договору комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії
- •Глава 55 транспортні договори
- •§ 1. Види перевезень та їх правове регулювання
- •§ 2. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів
- •§ 3. Виконання договорів про перевезення вантажів
- •§ 4. Відповідальність сторін за договором про перевезення вантажу
- •§ 5. Договір про буксирування
- •§ 6. Договори про експлуатацію під'їзних колій, подачу та забирання вагонів. Вузлові угоди
- •§ 7. Договір про перевезення пасажира та багажу
- •§ 8. Претензії та позови при перевезеннях
- •§ 9. Договори про транспортне експедирування
- •§ 10. Договір чартеру (фрахтування)
- •Глава 56 зобов'язання зі страхування
- •§ 1. Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання
- •§ 2. Страхове зобов'язання. Основні страхові поняття
- •§ 3. Зобов'язання з добровільного страхування
- •§ 4. Зобов'язання з обов'язкового страхування
- •Глава 57 позика
- •§ 1. Еволюція позики
- •§ 2. Поняття позикових відносин
- •§ 3. Відмежування позики від суміжних правових конструкцій
- •§ 4. Правова характеристика договору позики
- •Глава 58
- •§ 1. Банківські операції та їх види
- •§ 2. Кредитний договір
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •§ 2. Предмет, істотні умови, форма та строк договору довірчого управління майном
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору довірчого управління майном
- •§ 4. Відповідальність за договором довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору довірчого управління майном
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 66
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •§ 2. Договори в сфері Іноземного інвестування
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •§ 2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю, здоров'ю та майну
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •§ 6. Відповідальність за шкоду,
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми і недієздатними
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •§ 11. Особливості відшкодування
- •§ 12. Відповідальність за ушкодження здоров'я і смерть громадянина, який не підлягає соціальному страхуванню
- •§ 13. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я
- •§ 14. Зміна розміру відшкодування шкоди
- •§ 15. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дійт вчинених особою без відповідних повноважень
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань, пов'язаних з рятуванням колективного та державного майна
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси історичного розвитку спадкового права
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •§ 3. Порядок реалізації спадкових прав
- •§ 4. Спадковий договір
- •Глава 72
§ 8. Претензії та позови при перевезеннях
Порушення учасниками перевезення та буксирування своїх обов'язків є піл ставою для пред'явлення уповноваженою особою претензій і позовів до правопо Рушника. Обставини, що можуть зумовити матеріальну відповідальність перевіз Ників, відправників, одержувачів вантажів і пасажирів та бути підставою дл пред'явлення претензії і позову, засвідчуються комерційними актами та акта ми загальної форми.
38 Глава 55
Комерційний акт складається для засвідчення нестачі, псування чи пошко-кення вантажу або багажу, виявлення вантажів без супровідних документів та жументів без вантажу, повернення перевізникові вкраденого вантажу (бага-у), непередачі вантажу залізницею на під'їзну колію протягом 24 годин після [юрмлення в товарній конторі видачі вантажу за документами.
В пункті 3.3 роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі пи-іння практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів заліз-щею" від 29 травня 2002 р. № 04-5/601 зазначено, що відповідно до ст. 43 сподарського процесуального кодексу ніякі докази не мають для господарсько-і суду заздалегідь встановленої сили. Отже, комерційний акт є тільки одним з жазів, який господарський суд оцінює у сукупності з усіма іншими доказами у іраві. Зокрема, комерційний акт може бути позбавлений доказової сили, особ-іво у випадках вивантаження вантажу засобами залізниці на місцях загального іристування, якщо цей акт не відповідає фактичним обставинам. Так, комерцій-їй акт констатує, що нестачу, псування або пошкодження вантажу виявлено бито під час вивантаження 10 січня, а з товарно-транспортних накладних і вивіз вантажу вбачається, що він був вивезений зі станції 8 січня1.
Акти загальної форми складаються для засвідчення інших порушень договору :ревезення. Відповідно до ст. 158 Статуту автомобільного транспорту і розді-' 9 Правил перевезення вантажів автотранспортом обставини, пов'язані з схоронністю вантажів та іншими порушеннями договору перевезення, фіксу-гься у товарно-транспортній накладній, а у разі розходження в оцінці сторона-і причин і характеру порушень оформляються актами встановленої форми, що іирівнюються до комерційних актів та актів загальної форми на інших видах 'анспорту.
Акт складає перевізник, якщо він сам виявить зазначені раніше обставини о їх наявність підтверджується відправником чи одержувачем вантажу. Необ-унтовану відмову перевізника скласти комерційний акт можна оскаржити у тановленому порядку. В цьому разі приймання вантажу слід оформити відпо-їно до Правил про порядок приймання продукції та товарів за кількістю і якіс-), що діють при поставці, контрактації тощо.
На підтвердження фактів, що мають юридичне значення при вирішенні спо-з, пов'язаних із торговельним мореплавством, складається морський протест. дповідно до глави 7 розділу IX Кодексу торговельного мореплавства, якщо під с плавання або стоянки судна мала місце подія (наприклад, загальна чи окре-і аварія), яка може бути приводом для пред'явлення до судноволодільця май-вих вимог, капітан судна, щоб забезпечити докази для захисту прав і законних пересів судноволодільців, робить у встановленому порядку заяву про морський отест. Така заява має містити опис обставин та заходів, ужитих капітаном для безпечення схоронності довіреного йому майна.
Морський протест заявляється: в порту України — нотаріусу або іншій поса-вій особі, на яку законодавством України покладено вчинення нотаріальних ї; в іноземному порту — консулові України або компетентним посадовим осо-м іноземної держави в порядку, передбаченому законодавством цієї держави, порту України заява про морський протест подається протягом 24 годин з мо-
Юридичний вісник України. — № 31. — 3—9 серпня 2002.
Транспортні договори 299
менту оформлення приходу судна в порт. Якщо подія, що зумовила необхідність заяви морського протесту, сталася у порту, його слід заявити протягом 24 годин з моменту події. Якщо немає можливості заявити протест у встановлений строк, причини цього слід зазначити у заяві про морський протест. За наявності підстав припускати, що подія спричинила шкоду вантажеві на судні, заяву про морський протест слід зробити до відкриття люків. Вивантаження вантажу до заяви морського протесту можна почати лише в разі крайньої потреби. На підтвердження обставин, викладених у заяві про морський протест, капітан судна водночас із заявою або не пізніше семи днів з моменту прибуття в порт чи з моменту події, що сталася у порту, повинен подати нотаріусу чи іншій посадовій особі для огляду судновий журнал і засвідчену капітаном виписку із суднового журналу. Нотаріус або інша посадова особа на підставі заяви капітана, даних суднового журналу, опиту капітана, а в разі потреби — інших свідків із складу суднового екіпажу складає акт про морський протест і посвідчує його своїм підписом і гербовою печаткою. На умовах взаємності прийняття заяви про морський протест від капітанів іноземних суден і складання у цих випадках актів про морський протест можуть здійснювати відповідні консульські представники іноземних держав в Україні (статті 341—347 Кодексу торговельного мореплавства).
За всіма видами перевезень передбачено обов'язковий претензійний порядок розв'язання спорів. Претензії, які виникають з перевезень вантажів, пред'являються до транспортної організації пункту призначення вантажу. Якщо спір виник з перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні, то претензія пред'являється: а) до управління залізниці призначення, якщо кінцевим пунктом призначення є залізнична станція; б) до іншого транспортного органу, коли кінцевим пунктом перевезення є порт (пристань), автостанція чи аеропорт. Претензії, що виникають з перевезень пасажирів та багажу, можуть пред'являтися де транспортного органу відправлення або призначення на розсуд заявника. Залежно від характеру порушення право на пред'явлення претензії має відправник чи одержувач вантажу, які можуть переуступити його один одному або кожен з ни* своєму вищестоящому органові чи транспортно-експедиційній організації. Передача права на пред'явлення до перевізника претензії або позову іншим організаціям чи громадянам не допускається.
Для усіх перевезень, за загальним правилом, закріпленим у статтях 365 і 366 ЦК УРСР і відтвореним у всіх транспортних статутах (кодексах), до пред'явлен ня перевізникові позову обов'язково слід пред'явити йому претензію. ПретензГ пред'являються протягом шести місяців, а про сплату штрафів і премій — про тягом 45 днів. Перевізник зобов'язаний розглянути заявлену претензію і повідо мити заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодс претензії з перевезення, здійснюваного перевізниками різних видів транспорту за одним документом, — протягом шести місяців; про сплату штрафу або пен — протягом 45 днів. Якщо претензію відхилено чи відповідь не одержано у за значені строки, заявникові надається на пред'явлення позову два місяці з дні одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді. Дл5 пред'явлення перевізником до відправників, одержувачів чи пасажирів позовів Що випливають з перевезення, встановлено шестимісячний строк (ч. 2 ст. 36( ЦК УРСР).
З Глава 55
Відповідно до ст. 944 ЦК України до вчинення перевізникові позову, що вип-їає з перевезення вантажу, є обов'язковим пред'явлення претензії в порядку, едбаченому транспортними статутами та кодексами. Позов до перевізника «є бути вчинено вантажовідправником або вавнтажоодержувачем у разі повабо часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання перевізника відповіді у місячний строк. Позовна давність за вимогами, що їливають з перевезення вантажу, встановлюється в один рік з моменту, що [начається згідно з транспортними статутами (кодексами). Строки позовної давності та порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'яза- з перевезеннями в закордонному сполученні, встановлюються транспортни-статутами (кодексами) або міжнародними угодами (ст. 367 ЦК УРСР, ст. 995 ; України).
