Економічна – держава, використовуючи податкові пільги або санкції, може впливати на структуру економіки країни.
Соціальна – за допомогою податків держава може регулювати рівень доходів різних соціальних груп.
К онтрольна – держава здійснює контроль за цільовим й ефективним використанням грошових фондів, шляхом коректування податкової політики.
2. Класифікація податків
Податки можна класифікувати по таким ознакам.
По відношенню до бюджетного устрою країни:
Податки, які сплачуються до Державного бюджету;
Податки, які сплачуються до місцевих бюджетів;
Змішані податки;
Податки, які формують позабюджетні спеціальні фонди.
По відношенню до способу стягнення податків:
прямі податки, які взимаються безпосередньо з об’єкта оподаткування;
непрямі податки, які включаються у ціну продукції, робот і послуг.
По відношенню до розміру ставки податків:
пропорційні податки – сплачуються у відповідності з величиною доходу по стабільним ставкам;
прогресивні податки – податки, ставки яких зростають у відсотковому відношенні у відповідності з збільшенням доходу, який оподатковується.
По відношенню до суб’єкту оподаткування:
податок з юридичної особи;
податки з фізичних осіб.
По відношення до об’єкту оподаткування:
податок на додану вартість;
податок на доходи (прибуток);
податок на майно, землю, природні ресурси.
Елементи податкової системи:
Об’єкт оподаткування – предмет, який підлягає оподаткуванню (доход, прибуток ,майно, товари, природні ресурси).
Суб’єкт оподаткування або платник податків – фізична або юридична особа, котра згідно закону зобов’язана сплачувати податки.
Д жерело податку – доход суб’єкта (заробітна плата, податок), з якого сплачується податок.
Податкова ставка – величина податку на одиницю оподаткування.
Податкові пільги:
неоподатковуванний мінімальний рівень доходу;
податкові знижки;
виключення з оподатковуваного доходу де -яких витрат платників податків;
повернення раніше стягнутих податків;
повне звільнення від сплати податків.
3. Основи теорії оподаткування. Надмірний податковий тягар
Основні принципи оподаткування були визнані у ХVІІІ ст. Адамом Смітом у своєму “Дослідженні природи та причини багатства народів” :
с
праведливість
(обов’язковість і рівномірність)
оподаткування залежно від доходу,
отриманого під захистом держави;визначеність – термін сплати, спосіб і сума платежу мають бути точно і заздалегідь визначені й відомі платнику;
зручність час і спосіб сплати податків мають бути як найзручнішими для платників;
економія (дешевизна стягнення) – мінімізація витрат на стягнення податків та раціоналізація системи оподаткування.
Податок – це доволі складний і чутливий інструмент регулювання. Це розкривається за допомогою ,так званого, “надмірного податкового тягаря”.
Надмірний податковий тягар – це втрата для суспільства чистої виручки, тому що споживання й виробництво товару, що обкладається податком падає нижче їх оптимальних ривнів
Н адмірний податковий тягар, приймає форму споживчого надлишку і надлишку виробника, які безповоротно втрачаються через зниження обсягу продажу
У
термінах геометрії цей тягар можна
обчислити по правилам розрахунку площі
трикутника:
Розроблені дві концепції оподаткування .
Концепція пропорційності особистій вигоді - ті, хто отримує більшу вигоду, платять більше податків.
Концепція пропорційності особистому доходу.
Надмірне підвищення норми оподаткування призводить до збільшення доходів тіньової економіки і згортання легального бізнесу, а заразом і до скорочення податкової бази.
Цей факт теоретично обгрунтувала група американських вчених на чолі з професором Лаффером. Їх відкриття полягає в тому, що в міру зростання податків податкова база стає еластичнішою, що якраз і зумовлює, починаючи з певного рівня відсотка оподаткування, не збільшення, а зменшення податкових надходжень до бюджету за рахунок скорочення податкової бази і ухилення від сплати податків.
Крива, яка показує залежність сукупного оподатковуваного доходу від ставки податку отримала назву кривої Лаффера.