13. Кодування

Кодування товару - це створення або присвоєння коду класифікаційної групи або об'єкту класифікації. Код - це знак або сукупність знаків, застосовуваних для позначення класифікаційного угруповання і (або) об'єкта класифікації.

Мета кодування - систематизація об'єктів і присвоєння умовного позначення (коду), за якою можна знайти і розпізнати будь-який товар серед безлічі інших.

Методи кодування:

-реєстраційне-метод,який базується на присвоєнні окремим видам і різновидам товарів порядкових номерів їх реєстрації у межах вищих таксономічних угрупувань;

-класифікаційне-класифікаційні методи кодування передбачають попередню класифікацію об’єктів, що кодуються.

-артикуляційне- словесне, порядкове, значеннєве.

-штрихове- метод розробки комбінацій послідовно розташованих паралельних штрихів та пробілів між ними,розміри та розташування яких встановлені певними правилами.

-графічні.

З впровадженням обчислювальної техніки зросла необхідність і значимість кодування. Присвоєння кодів здійснюється на основі певних правил і методів. Правило кодування полягають у наступному: 1 - код повинен мати певну структуру побудови; 2 - код повинен бути виражений за допомогою різних, заздалегідь обумовлених знаків; 3 - код повинен сприяти впорядкування об'єктів. Алфавіт коду-система знаків, прийнятих для утворення коду. В якості алфавіту для кодів найбільш часто застосовують цифри, літери або їх поєднання, штрихи і пропуски. Відповідно розрізняють цифровий - алфавіт коду, знаками якого є цифри, буквений - алфавіт коду, знаками якого є літери алфавітів природних мов, буквено-цифровий - алфавіт коду, знаками якого є літери алфавітів і цифри, штриховий алфавіт коду - алфавіт коду, знаками якого є штрихи і пропуски, ширину яких сканери зчитують у вигляді цифр. Штрих-коду віддали перевагу з наступних причин: 1. Читається в будь-якому напрямку, незалежно від місця розташування на упаковке.2. Стійкий до зносу і поврежденіям.3. Вимагає менше витрат на впровадження. Система штрих кодування включає 3 компоненти: 1. Власне штрих-код, який наноситься на виріб або товарний ярлик; 2. Пристрій зчитування - декодування штрих-коду; 3. Обчислювальний пристрій (PC). У 1977 році була заснована Міжнародна асоціація з товарної нумерації (Асоціація ЄАН). Код ЄАН - це набір цифр і штрихів, розташованих по особливій системі. Набір цифр з 13 знаків ділиться на 4 частини: перші 2-3 позначають країну, 5 цифр - служать для позначення виробника, 4-5 - для ідентифікації товару, остання цифра - контрольна.

14. Рівень вимог до товарів

Вимоги до товарів та їх кл-я. Вимоги до товарів-це сук-ть якісних і кількісних характ-к товару, які відобр уявлення його споживачів про необхідну цінність товару в разі використання його за призначенням. Вимоги до товарів: поточні, перспективні, загальні, специфічні.

Поточні вимоги розробляються і пред'являються до товарів серійного виробництва, що знаходяться у продажу. Їх встановлюють з урахуванням технічних і економічних можливостей виробництва на певному етапі розвитку економіки країни. Ці вимоги, як правило, регламентуються ГОСТами і ТУ.

Перспективні вимоги об'єднують ширший по рівню комплекс показників якості товарів. Основою для них є поточні вимоги до якості товарів. При розробці перспективних вимог до товару враховують якнайповніше задоволення потреб, вдосконалення процесів виробництва, появу нового вигляду сировини і інші чинники.

Перспективні вимоги у міру розвитку технічного процесу переходять в групу поточних і регламентуються ГОСТами і ТУ. Загальні вимоги в рівній мірі пред'являються або до одного, або до переважаючої більшості товарів. До них відносяться, наприклад, такі, як якнайповніша відповідність товару своєму призначенню і ступінь виконання основної функції, зручність користування, нешкідливість для людини і забезпечення нормальної життєдіяльності організму, міцність і надійність в експлуатації в межах встановленого терміну, можливість і простота ремонту, естетичні вимоги і ін. Вимога нешкідливості для організму людини є найважливішою для всіх видів товарів.

Специфічні вимоги пред'являються до групи виробів або певного товару (наприклад, можливість експлуатації скляних виробів при різких перепадах температури).

Поточні, перспективні, загальні і специфічні вимоги можуть бути віднесені до соціальних, функціональних, технологічних, ергономічних, гігієнічних, естетичних, технологічних, вимог надійності, збереження, економічності та ін. Всі ці вимоги характеризуються відповідними властивостями і показниками.