34. Принципи правового статусу людини і громадянина в недемократичних державах.

Щодня у світовому співтоваристві відбуваються масові порушення прав і свобод людини - це злочини геноциду, різні способи расової дискримінації, злочини апартеїду, військові злочини, а також злочини проти людства.

Взаємна відповідальність особи і держави - невід'ємна ознака правової держави. У недемократичній державі визнається лише відповідальність громадянина перед державою. Воно як би дарує йому права і свободи та визначає його статус.

35. Парламенти як органи законодавчої влади в сучасних зарубіжних країнах. Їх конституційний склад, порядок обрання та строк повноважень.

Парламент – це представницький орган, бо його обирає народ.

Формування парламенту:

1. Більшість парламенту обирається народом.

2. В деяких країнах монарх може призначити певну кількість депутатів.

Головною ознакою побудови парламентів значної кількості країн є двопалатність або бікамералізм.

У федеративних державах двопалатна побудова парламентів вважається чи не обов’язковою і пояснюється необхідністю представництва на загальнонаціональному рівні інтересів суб’єктів федерації. За прийнятою формулою, депутати нижніх палат парламенту представляють увесь народ (виборчий корпус) в цілому, а верхніх – тільки свій штат, провінцію тощо.

Нижні палати двопалатних парламентів, як і однопалатні парламенти в цілому, практично всюди формуються на основі прямих виборів.

Порядок формування верхніх палат має істотні відмінності. В ряді країн застосовуються прямі вибори. Їх нерідко проводять не тільки на основі виборчого права з більш високим віковим цензом, а й з використанням інших виборчих систем (іспанський, італійський, польський, румунський, чеський сенати).

Строк повноважень (строк легіслатури) членів верхніх палат нерідко більш тривалий, ніж нижніх. У конгресі США членів нижньої палати обирають на 2 роки, а верхньої – на 6.

Чисельність парламентів та їхніх палат відбиває певні закономірності. Кількісний склад нижніх палат практично завжди є більшим, ніж верхніх. Чисельність нижніх палат певною мірою відповідає кількості населення тієї чи іншої країни, хоча така залежність відносна. Нижні палати парламентів США – 435. Росії – 450, Польщі – 460, Японії – 512, Франції – 577, Італії – 630, Великобританії – 650 та ФРН – 662 депутати. Верхні палати парламентів складають, наприклад, Японії – 252, Італії – 315, Франції – 319 депутатів.

36. Форма правління та державний режим Франції. Напів президентська (змішана) республіка.

1. Президент сам формує уряд.

2. Може розпустити парламент.

3. може ввести надзвичайний стан без згоди парламенту.

Президент – займає юридично перше місце в системі органів державної влади.

Вибори президента – народом на 5 років ( до 2000 року на 7 років).

Президент – глава держави, гарант конституції.

37. Поняття конституційних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. Конституційні способи формулювання прав і свобод у конституціях зарубіжних країн.

38. Конституційні підстави дострокового припинення повноважень парламенту.

1. Припинення повноважень представницьких органів.

2. Депутат добровільно відмовляється від мандата.

3. У зв’язку з позбавленням депутата:

• кримінальна справа;

• вихід з партії;

• дисциплінарна відповідальність (тимчасово 2 місяці).

39. Президент Французької Республіки та його повноваження. - Сам формує уряд.

1. В виконавчій владі:

• призначає прем’єр – міністра;

• призначає всіх міністрів;

• фактичний керівник уряду;

• верховний головнокомандувач;

• амністія;

• нагородження нагородами;

• вводить надзвичайний стан без згоди парламенту;

• може розпустити парламент, крім випадків: Надзвичайний стан, Сенат – не чергові вибори.

2. Законодавча сфера:

• законодавча ініціатива;

• скликання чергових засідань парламенту;

• оголошення референдуму: установчий ( зміни до конституції), ратифікація міжнародних договорів (зміни території), Внутрішні територіальні проблеми.

3. Міжнародні відносини:

• підписує угоди;

• може ратифікувати деякі договори;

• приймає послів.

Порядок обрання. Президент Республіки обирається шляхом загального, прямого, рівного і таємного голосування. Строк повноважень Президента — п'ять років. Обмежень для переобрання не існує. Кандидат у Президенти повинен задовольняти всі вимоги, що ставляться до осіб, які обираються в Парламент. Через те, що у Франції немає інституту Віце-президента, у випадку дострокової вакансії посади Президента його обов'язки тимчасово виконує Представник Сенату, а якщо він теж не в змозі виконувати ці обов'язки, їх виконує Уряд.