- •Світогляд як духовно-практичний феномен. Структура та види світогляду
- •Історичні типи світогляду: міфологія і релігія
- •Філософія як теоретичний світогляд. Відмінні риси міфології та філософії
- •Предмет та особливості філософії. Функції філософії
- •Філософія і наука
- •Основні розділи філософії
- •Поняття „античної філософії”. Етапи її розвитку та загальні особливості
- •Зародження філософії в Стародавній Греції. Філософські ідеї мілетської школи
- •Філософія елейської та піфагорійської шкіл
- •Філософія софістів
- •Етичний раціоналізм Сократа
- •Філософія Платона. Проблема пізнання та вчення про ідеї
- •Вчення Платона про державу.
- •Філософське вчення Арістотеля. Вчення про матерію та форму
- •Соціально-політичні погляди Арістотеля.
- •Логіка Арістотеля
- •Особливості середньовічної філософії. Апологетика
- •Патристика. Філософська теологія Августина.
- •Схоластика. Філософія Томи Аквінського.
- •Європейський гуманізм Відродження
- •Натурфілософія Ренесансу та її головні риси. Філософія Дж. Бруно
- •22. Філософія Нового часу та її головні риси в контексті наукової революції XVII ст.
- •Три можливі шляхи пізнання у філософії ф. Бекона.
- •Вчення про метод та „примари” людського розуму у філософії ф.Бекона
- •Раціоналістичний метод у філософії р.Декарта.
- •Особливості сучасної філософії Заходу 19-20 ст.
- •Ірраціоналізм філософських поглядів ф.Ніцше
- •Психоаналіз з.Фройда
- •Філософія прагматизму
- •Українська філософська думка: передумови виникнення, основні етапи та загальні особливості
- •Філософське мислення доби Київської Русі
- •Філософія г.Сковороди
- •Філософія в Києво-Могилянській академії
- •Філософські погляди і.Франка. “Що таке поступ?”
- •Вчення про ноосферу в.Вернадського
- •Філософський зміст проблеми буття: особливості розуміння поняття “світ”
- •Уявлення про буття в історії філософії.
- •Основні форми буття
- •Субстанція і матерія як філософські категорії.
- •Види і структурні рівні матерії. Форми руху матерії
- •Простір і час як форми існування матерії
- •Загальні уявлення про теорію пізнання, її предмет і метод
- •Проблема пізнання в історико-філософському контексті
- •Основні форми чуттєвого та раціонального пізнання
- •Інтуїція: особливості та умови формування
- •Істина та її критерії. Види істин
- •Структура та основні форми наукового пізнання
- •Поняття „суспільство”. Основні сфери суспільного життя
- •Соціальні інститути у структурі суспільства
- •50. Рушійні сили розвитку суспільства
- •Основні етапи взаємодії людини і природи
- •Коеволюція в контексті взаємодії суспільства і природи
- •Філософський зміст екологічної проблеми
- •Людина як предмет філософського осмислення. Проблема людини в історії філософської думки
- •Проблема походження людини
- •Суттєві характеристики людини
- •Єдність природного та соціального в людині
- •Індивід, індивідуальність, особа, особистість
- •Типи особи
Субстанція і матерія як філософські категорії.
Філософський зміст категорії „субстанція” виражають два основні аспекти: абсолютна самодостатність, незалежність від чого-небудь і першопричина, першооснова всього існуючого, основа світу (у Фалеса – вода, у Демокріта – атоми, у Платона – ідея, у середньовіччі – Бог, тощо). У сучасній філософії під субстанцією розуміють матерію. Матерія – це філософська категорія, що позначає об’єктивну реальність, тобто світ речей і властивостей, що відображається відчуттями людей, але існує незалежно від них. В історії розвитку науки виокремилися 2 аспекти на розуміння матерії: філософський і природничо-науковий (фізичний). Філософський аспект вказує на матерію, як на сутність, субстанцію, яка лежить в основі всіх явищ і процесів, а фізичний – включає знання про фізичну, структурну будову матерії. Атрибутами (невід’ємними властивостями) матерії є системність, рух, простір, час. В давні часи поняття „матерія” ототожнювалося із конкретним матеріалом, з якого складаються тіла і предмети (камінь, вода, земля, дерево, тощо).
Види і структурні рівні матерії. Форми руху матерії
Сучасна наука доводить, що матерію можна класифікувати за видами і структурними рівнями. Отже, є такі види матерії: а) речовинні види (матеріальні утворення, які складаються з елементарних частинок, які мають масу спокою); б) не речовинні види (поля) – електромагнітне поле, гравітаційне, радіохвилі, ультразвук, рентгенівські промені. Ці види матерії не мають маси спокою. в) антиречовинні види (антиречовина) – матерія, яка складається з античастинок (напр. ядра атомів антиречовини мають у собі антипротони і антинейтрони. У речовини ядро зі знаком „+”, в антиречовини ядро зі знаком „ – „ ). Далі слід розглянути структурні рівні матерії: 1. система неживої природи (поля, атоми, молекули, космічні системи – планети, зорі, Галактика). 2. система живої природи (системи доклітинного рівня – напр. білки; клітини, багатоклітинні організми – рослини, тварини, понад організмові системи – напр. біоценози, біосфера). 3. соціальна система ( сім’я, класи, нації, держава, суспільство, людство) Всім системам притаманна цілісність, єдність (наприклад, у системі неживої природи цілісність визначається ядерними, гравітаційними і електромагнітними силами, у живій природі за допомогою саморегуляції і відтворення, у соціальній системі – завдяки розвинутим соціальним зв’язкам і стосункам між людьми).
Усім системним рівням матерії відповідають різні форми руху, оскільки матеріальний світ розвивається завдяки рухові, тобто взаємодії речей і процесів. Рух є складним процесом, оскільки є єдністю змінності і стійкості, динаміки і статики. У русі предмет чи річ виникає, стає. У спокої закріплюється, фіксується. Немає жодного виду матерії, яка б не перебувала у русі. У філософії розрізняють 5 основних форм руху матерії: 1.механічна (дія-протидія, притягання-відштовхування); 2. фізична (позитивна-негативна електрика, симетрія-асиметрія); 3. хімічна (розкладання –з”єднання, асоціація-дисоціація); 4. біологічна ( спадковість-мінливість); 5.соціальна (соціальні конфлікти, боротьба різних соціальних груп, виховання, навчання) Особливістю соціальної форми руху є те, що вона носить цілеспрямований, усвідомлений характер, оскільки її носієм є людина.
