- •Світогляд як духовно-практичний феномен. Структура та види світогляду
- •Історичні типи світогляду: міфологія і релігія
- •Філософія як теоретичний світогляд. Відмінні риси міфології та філософії
- •Предмет та особливості філософії. Функції філософії
- •Філософія і наука
- •Основні розділи філософії
- •Поняття „античної філософії”. Етапи її розвитку та загальні особливості
- •Зародження філософії в Стародавній Греції. Філософські ідеї мілетської школи
- •Філософія елейської та піфагорійської шкіл
- •Філософія софістів
- •Етичний раціоналізм Сократа
- •Філософія Платона. Проблема пізнання та вчення про ідеї
- •Вчення Платона про державу.
- •Філософське вчення Арістотеля. Вчення про матерію та форму
- •Соціально-політичні погляди Арістотеля.
- •Логіка Арістотеля
- •Особливості середньовічної філософії. Апологетика
- •Патристика. Філософська теологія Августина.
- •Схоластика. Філософія Томи Аквінського.
- •Європейський гуманізм Відродження
- •Натурфілософія Ренесансу та її головні риси. Філософія Дж. Бруно
- •22. Філософія Нового часу та її головні риси в контексті наукової революції XVII ст.
- •Три можливі шляхи пізнання у філософії ф. Бекона.
- •Вчення про метод та „примари” людського розуму у філософії ф.Бекона
- •Раціоналістичний метод у філософії р.Декарта.
- •Особливості сучасної філософії Заходу 19-20 ст.
- •Ірраціоналізм філософських поглядів ф.Ніцше
- •Психоаналіз з.Фройда
- •Філософія прагматизму
- •Українська філософська думка: передумови виникнення, основні етапи та загальні особливості
- •Філософське мислення доби Київської Русі
- •Філософія г.Сковороди
- •Філософія в Києво-Могилянській академії
- •Філософські погляди і.Франка. “Що таке поступ?”
- •Вчення про ноосферу в.Вернадського
- •Філософський зміст проблеми буття: особливості розуміння поняття “світ”
- •Уявлення про буття в історії філософії.
- •Основні форми буття
- •Субстанція і матерія як філософські категорії.
- •Види і структурні рівні матерії. Форми руху матерії
- •Простір і час як форми існування матерії
- •Загальні уявлення про теорію пізнання, її предмет і метод
- •Проблема пізнання в історико-філософському контексті
- •Основні форми чуттєвого та раціонального пізнання
- •Інтуїція: особливості та умови формування
- •Істина та її критерії. Види істин
- •Структура та основні форми наукового пізнання
- •Поняття „суспільство”. Основні сфери суспільного життя
- •Соціальні інститути у структурі суспільства
- •50. Рушійні сили розвитку суспільства
- •Основні етапи взаємодії людини і природи
- •Коеволюція в контексті взаємодії суспільства і природи
- •Філософський зміст екологічної проблеми
- •Людина як предмет філософського осмислення. Проблема людини в історії філософської думки
- •Проблема походження людини
- •Суттєві характеристики людини
- •Єдність природного та соціального в людині
- •Індивід, індивідуальність, особа, особистість
- •Типи особи
Типи особи
Всі люди є унікальні і неповторні, і разом з тим мають загальнолюдські характеристики. Різні природні задатки, свідомість, діяльність, ставлення до життя, світогляд, потреби, мету кожної людини врахувати неможливо. Разом з цим у багатьох людей є багато соціально-спільного, тобто такого, що має суттєве значення для суспільства. Одна з перших типізацій особистості була здійснена на основі тотожності характеру і темпераменту людей. Її здійснив античний лікар Гіппократ, давньогрецький філософ Арістотель, пізніше розвивав німецький філософ XVIII ст. І.Кант, а вже науково обґрунтував російський біолог XIX ст. Іван Павлов. Отже, за параметрами психіки виділяють чотири головні типи особи: сангвінічний: висока нервово-психічна активність, багатство міміки, емоційна вразливість, мобільність; холеричний: надзвичайно висока нервово-психічна активність і енергійність дій, різкість і стрімкість рухів, висока імпульсивність, неврівноваженість, запальність, яскравий вираз емоційних переживань; меланхолічний: стриманість та приглушеність дій, глибина та стійкість почуттів при слабкому зовнішньому їх виразі; флегматичний: низький рівень активності поведінки, стриманість, повільність дій, спокійність міміки, мови, постійність та глибина почуттів і настрою.
Більш поширеною сьогодні є типізація особи, яку здійснив К.- Г. Юнг за такими ж ознаками на інтровертів (звернених на себе) та екстравертів (звернених на зовнішній світ) .
Цікаву типізацію особи запропонував у 70-х роках ХХ ст. психолог Борис Додонов. Взявши за основу типізації головний вид діяльності людини, від якої вона отримує максимальне задоволення, він виділив наступні типи особистості: альтруїсти: отримують задоволення від допомоги іншим); егоїсти: люблять лише себе і вся діяльність спрямована лише на задоволення власних потреб; практичний тип: максимум задоволення від продуктивно-корисної праці;
гностичний тип: задоволення в пізнанні, науці, спостереженні. Приблизно таку ж саму типізацію особи пропонує психолог Євген Шаров, який, досліджуючи особливості життя та навчання студентів, виділив такі типи, як гедоніст: головний принцип життя – отримання задоволення; діловий тип; інтелектуал.
Типізація особи здійснюється також за ознаками соціального типу, психологічного складу, характеру, темпераменту на три відносно самостійні категорій: рядову, історичну, видатну особу. Усі типи особи живуть і діють у певному історичному середовищі, а їх творчість зумовлена економічними, соціальними, культурними, психологічними чинниками, тобто носить детермінований характер.
