2.3. Критерії оцінки до модульного контролю

З дисципліни “Політична економія” передбачається проведення двох модульних контролів, які мають підтвердити, що студенти засвоїли відповідні розділи дисципліни і можуть показати знання з основ економічної теорії.

Приступаючи до виконання модульного контролю, студент повинен спочатку оформити титульну сторінку, далі уважно ознайомитися із завданнями свого варіанту, який призначається викладачем. Якість виконання оцінюється насамперед тим, наскільки самостійно, правильно виконано завдання контрольної роботи.

Виконання модульного контролю студентом оцінюється у 5 балів.

Завдання модульного контролю містить два питання (2 бали), дві задачі (2 бали), тестові завдання (1 бал).

Для оцінки доцільно застосовувати такі співвідношення:

“0 балів” виконано 0-9% від максимально можливої кількості завдань.

“1 бал” - виконано 10-24% від максимально можливої кількості завдань.

“2 бали” - виконано 25-50% від максимально можливої кількості завдань.

“3 бали” - виконано 51-74 від максимально можливої кількості завдань;

“4 бали” - виконано 75-90% від максимально можливої кількості завдань;

“5 балів” - виконано 91-100% від максимально можливої кількості завдань.

Приклад питань:

1. Назвіть критерії і показники економічного зростання і економічного розвитку.

2. Назвіть і визначте відомі вам теорії заробітної плати.

Приклад задач:

1. Акція з номінальною вартістю в 100 дол. Приносить щорічний дивіденд в 9 дол. Банківський процент дорівнює 3%. Визначте курс акції.

2. У вартість товару входить 500 грн. перенесеної та 300 грн. додаткової вартості. Норма додаткової вартості становить 200% . Визначте витрати виробництва на підприємстві.

Приклад тестових завдань:

1.У зв'язку з інтенсивним використанням факторів виробництва вони мають тенденцію до:

а) якісного відновлення;

б) збільшення;

в) зменшення;

г) погіршення якості.

2.Чим зумовлено поділ капіталу на основний та оборотний?

а) різною швидкістю обороту;

б) матеріально-речовою різницею їх елементів;

в) різницею між засобами праці та предметами праці у способі перенесення їх вартості на продукт.

2.4. Критерії оцінки знань та вмінь студентів під час іспиту

Іспит проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.

На іспит виносяться вузлові питання, тести, типові та комплексні задачі, ситуації, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань тощо.

Екзаменаційний білет включає:

• одне питання;

• дві задачі;

• тестові завдання.

Студент має право не складати іспит та отримати загальну підсумкову оцінку із зарахуванням йому навчального курсу, якщо він виконав протягом семестру усі види навчальної роботи з дисципліни без порушення встановлених термінів, успішно склав підсумковий модульний контроль і набрав кількість балів, яка відповідає позитивній оцінці за національною шкалою. В іншому разі він повинен обов’язково складати іспит.

Студент, який за результатами поточного контролю знань, занесеними викладачем у відомість обліку поточної і підсумкової успішності, набрав менше ніж 40 балів не допускається деканом факультету до іспиту.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 20 балів (включно), з них:

• повне розкриття питання оцінюється у 5 балів;

• правильне розв’язання кожної задачі – 5 балів;

• відповідь на всі тести – 5 балів.

У разі, коли відповідь студента оцінена менше ніж в 10 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів).

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 10 балів).

Якщо на іспиті студент набрав менше 10 балів, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Екзаменаційні та загальні підсумкові оцінки з дисципліни доводяться до відома студентів протягом трьох днів після проведення іспиту.