- •1. Види реальних інвестицій.
- •2. Визначення вартості капіталу.
- •3. Вимоги до змісту фінансової звітності.
- •4. Витратний методичний підхід в оцінці активів підприємства.
- •5. Внутрішні фактори впливу на обсяг грошових потоків та їх розподіл у часі.
- •6. Врахування особливостей механізму операційного левериджу в процесі управління формуванням прибутку підприємства.
- •7. Диверсифікація ризиків.
- •8. Дохідний методичний підхід в оцінці активів підприємства.
- •9. Економіко-статистичні методи оцінки фінансових ризиків.
- •10. Економічна сутність і класифікація інвестицій.
- •11.Етапи розробки політики формування власних фінансових ресурсів підприємства.
- •12. Завдання фінансового менеджменту.
- •13. Зміст оперативного фінансового планування.
- •14. Зміст та форма бюджету капітальних інвестицій.
- •15. Зміст та форма поточного бюджету.
- •16. Зміст, мета та завдання управління формуванням операційного прибутку підприємства.
- •17. Зовнішні фактори впливу на обсяг грошових потоків та їх розподіл у часі.
- •18. Ієрархічна і функціональна будови центрів управління підприємством.
- •19. Класифікація методів оцінки активів підприємства.
- •20. Класифікація оборотних активів підприємства.
- •21. Класифікація та характеристики бюджетів підприємств.
- •22. Компаундування і дисконтування звичайної та вексельної рент.
- •23. Концепція впливу фактора часу на вартість грошей.
- •24. Концепція управління грошовими потоками.
- •25. Концепція управління фінансовими ризиками.
- •26. Математичні моделі для визначення окремих показників впливу фактору часу на вартість грошей: середньорічна ставка відсотку, кількість інтервалів нарахування відсотку, ефективна ставка відсотку.
- •27. Мета та методи оптимізації грошових потоків.
- •28. Метод оцінки дохідності капітальних активів.
- •29. Методи визначення потреби в капіталі.
- •30. Методи оцінки фінансових ризиків.
- •31. Механізм операційного левериджу.
- •32. Механізм фінансового менеджменту.
- •33. Моделі прогнозування банкрутства суб’єктів господарювання.
- •34. Необхідність і сутність фінансового менеджменту.
- •35. Непрямий метод обліку грошових потоків.
- •36.Номінальна та регулярна ставки відсотку.
- •37.Об’єкти управління фінансового менеджменту.
- •39. Організація ризик-менеджменту на підприємстві.
- •40.Основні етапи формування дивідендної політики акціонерних товариств.
- •41.Основні методичні підходи до урахування фактору ризику в процесі управління фінансовою діяльністю підприємства.
- •42. Основні типи дивідендної політики акціонерних товариств.
- •51. Показники діяльності підприємства, що формуються із зовнішніх джерел інформації та їх характеристика.
- •52. Показники оцінки майнового стану підприємства, методика їх розрахунку і характеристика.
- •53.Показники ринкової активності, методика їх розрахунку і характеристика.
- •54. Показники фінансової стійкості і структури капіталу, методика їх розрахунку і характеристика.
- •55. Поняття внутрішнього фінансового контролю на підприємстві.
- •56. Поняття грошових потоків та їх класифікація.
- •58. Поняття і сутність компаундування. Просте та складне компаундування.
- •59. Поняття капіталу підприємства та його класифікація.
- •60. Поняття системи організаційного забезпечення фінансового менеджменту.
- •61. Поняття та види центрів відповідальності. Їх характеристика.
- •62. Порівняльний методичний підхід в оцінці активів підприємства.
- •63. Принципи оцінки капіталу.
- •64. Принципи фінансового менеджменту.
- •65. Прискорення обороту активів як метод впливу на формування обсягу операційного прибутку підприємства.
- •66. Прямий метод обліку грошових потоків.
- •67. Система поточного фінансового планування.
- •68. Стисла характеристика методів оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів.
- •69. Стратегія і тактика фінансового менеджменту.
- •70. Структура грошових потоків на підприємстві за видами діяльності.
- •71. Суб’єкти фінансового менеджменту та їх характеристика.
- •73. Сутність і класифікація фінансових ризиків.
- •74. Сутність платіжного календаря та мета його розробки.
- •75. Сутність та етапи оптимізації структури капіталу.
- •76. Сутність та етапи системи фінансового моніторингу.
- •78. Сутність та етапи формування політики залучення позикових коштів підприємств.
- •79. Сутність та зміст системи фінансового планування на підприємстві.
- •80. Сутність та основні завдання антикризового фінансового управління.
- •81. Сутність та основні функції фінансового контролінгу на підприємстві.
- •82. Сутність та принципи політики управління фінансовими ризиками.
- •83. Сутність та причини процесу зміни вартості грошей у часі.
- •84. Сутність фінансового левериджу.
- •85. Сутність фінансової стратегії підприємства та етапи її формування.
- •86. Сутність, цілі та завдання аналізу фінансових звітів.
- •87. Теорії дивідендної політики підприємств.
- •88. Уникнення ризику.
- •89. Управління залученням облігаційної позики.
- •90. Управління операційним левериджем шляхом впливу на структуру операційних витрат.
- •91. Управління фінансовим лізингом.
- •92. Форми фінансових інвестицій та їх характеристика.
- •93. Формування ефекту фінансового левериджу.
- •94. Функції фінансового менеджменту як керуючої системи.
- •95. Функції фінансового менеджменту як спеціальної сфери управління підприємством.
- •96. Характеристика інформаційної системи фінансового менеджменту.
- •97. Хеджування ризиків
- •98. Цілі фінансового менеджменту.
60. Поняття системи організаційного забезпечення фінансового менеджменту.
Система організ-го забезпечення фін-го менеджменту являє собою взаємопов’язану сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підпр-тва, які забезпечують розробку і прийняття упр-ких рішень щодо окремих напрямів його фін-вої діяльності і несуть відповідальність за результати здійснення цих рішень.
Загальні принципи формування організаційної системи управління підприємством передбачають створення двох центрів управління — за ієрархічною і функціональною ознаками.
Ієрархічна будова центрів упр-ня підпр-вом передбачає виокремлення різних рівнів упр-ня. На даний час найпоширенішими є дво- або трирівневі системи упр-ня, де перший рівень представлений апаратом упр-ня підпр-твом в цілому, а наступні — управлінськими службами його окремих структурних одиниць і підрозділів.
Функціональна будова центрів упр-ня підпр-вом ґрунтується на диференціації за функціями упр-ня або видами діяльності. При функціональній будові центрів упр-ня підпр-вом обидва ці підходи можуть бути використані окремо або в комплексі. Але найбільша ефективність організ-ої системи фін-го менеджменту досягається за умови використання функціональної будови центрів упр-ня.
Існує два підходи до функціонального розмежування центрів управління: перший — принцип незалежної діяльності функціональних центрів управління; другий — принцип взаємопов’язаної діяльності функціональних центрів управління.
Функціональна будова центрів упр-ня фін-вою діяльністю суттєво відрізняється на підпр-вах різних масштабів (мале, середнє, велике, крупне).
61. Поняття та види центрів відповідальності. Їх характеристика.
Поняття “центри відповідальності” на підприємстві.
Центр відповід-ті являє собою структурний підрозділ підп-ва, який повністю контролює ті чи інші напрями фін-вої дія-ті, а його керівник самостійно приймає управлінські рішення і в рамках цих рішень несе повну відповідальність за досягнення планових пок-ків, що хар-ть стан фін-вої дія-ті цього підрозділу. Виокремлюють чотири центри відп-ті на підп-ві: центр затрат, центр доходу, центр прибутку, центр інвестицій.
Центр затрат- являє собою стр-ний підрозділ, керівник якого несе відп-ть тільки за витрати засобів у відп-ті до доведеного йому бюджету; він не може самостійно впливати на об’єм доходу, центр доходу-стр-ний підрозділ, керівник якого несе відп-ть тільки за форм-ня доходів у визначених доходах, не може самостійно впливати на заг-ний об’єм затрат по продукції, що реал-ться , центр прибутку- стр-ний підрозділ, керівник якого несе відп-ть тільки за доведенні йому завдання по форм-ню прибутку; повністю контролюєяк форм-ня доходів від реал-ції, так і об’єм затрат на вигот-ня пр-ції і центр інвестицій- стр-ний підрозділ, керівник якого несе відп-ть тільки за викор-ня виділених йому інвес-них рес-сів та отримання необ-ного прибутку від інвес-ної дія-ті.
62. Порівняльний методичний підхід в оцінці активів підприємства.
Застосування порівняльного підходу до оцінки під-ва відбувається шляхом аналізу й узагальнення ринк. інфо про вартість аналог. об’єктів, що діють на ринку.
Основними методами порівняльного підходу є:
1. Метод компаній-аналогів баз. на порівнянні аналог. під-в і корегуванні отриманих пок-ів вартості під-ва. При цьому врах. такі озники під-ва: галузева приналежність; види прод-ії, що випускається; розмір під-ва; стратегія розвитку; особливості бухг. обліку та стр-ра капіт-лу; фін. показ-ки.
Оцінка відбувається в декілька етапів:
І – визначення вартості під-в аналогів: Ван = К-ть акцій в обігу даного підпр*Вартість акцій.
ІІ – розрах. ціновий мультиплікатор, що хар-є співвідношення вартості аналог. компаній до пок-ка, що показує рез-ти діял-ті під-ва: m = Вартість аналога/ Пчист.аналог.під-ва
ІІІ – визнач вартості під-ва: Вп-ва = m*Пчист.під-ва.
2. Метод УГОД – викор. для оцінки контрольних пакетів акцій або вартості під-в в цілому. Методика розрахунку ідентична попередній, тільки вартість контрольних пакетів акцій ↑ максимум до 40% за рах. «премії за контроль».
3. Метод галузевих коеф-ів – на основі вивчення динаміки продажу під-в певної галузі виводяться певні пропорції між вартістю компанії та показниками її діяльності. Напр, вартість рекламних агентств та аудит. фірм складає 50-70% від рівня оптимальної виручки.