Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Піар шпори.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
475 Кб
Скачать
☆

9. Зв’язки з громадськістю у промисловості та комерційній діяльності. Особливості використання пр у банківській сфері.

Промисловість (індустрія) — це найважливіша галузь народного господарства, яка чинить вирішальний вплив на розвиток виробничих сил будь-якого суспільства і виробництво споживчих вартостей. Промисловість складається з двох основних великих груп галузей — видобувної та переробної, що поділяється на виробництво засобів виробництва (група «А») і виробництво предметів споживання (група «Б»). Уся історія розвитку людства пов’язана передусім з розвитком промисловості, яка забезпечувала необхідними предметами споживання, а також розвитком та вдосконаленням самої людини. Докапіталістичні суспільні відносини були засновані на цілковитому підкоренні робітника господарю (рабовласнику, феодалу) і практично не потребували якоїсь особливої системи зв’язків з цільовою аудиторією. І хоча в умовах феодалізму крім феодальної власності існувала одноособова власність селянина і ремісника на засоби праці та продукт приватного господарства, яка визначала прогресивніший характер суспільних відносин, це давало лише перший поштовх до формування організованих зв’язків з громадськістю. Домонополістичний капіталізм хоча й продовжував традиційні, обмежені зв’язки власників з робітниками, однак поступово поширював їх через відносини патерналізму. Дрібні та середні власники, бізнесмени щодня контактували з працюючим персоналом свого невеликого підприємства, впливали на обмежену цільову аудиторію, формували й управляли громадською думкою безпосередньо. В таких умовах не було потреби в послугах преси чи інших засобах впливу на цільову ауди торію. Монополістичний капіталізм у всіх його формах різко змінив ситуацію та умови спілкування власника великого підприємства з працюючим персоналом. Крім того, виникає потреба у зв’язках з іншими цільовими аудиторіями: партнерами, що оперують не лише в інших регіонах країни, а й за кордоном, постачальниками, конкурентами, аналітиками, різними групами споживачів тощо. З’являється необхідність створення певної системи зв’язків з громадськістю в промисловій і комерційній діяльності. Функція організації і здійснення зв’язків з громадськістю та управління ними поступово переходить від власника до професійно підготовлених фахівців, здатних грамотно й ефективно використовувати пресу, радіо, а пізніше й телебачення та інші канали комунікації, які були вже не «чужі», а такі, що належать власникові даної монополії. Все це зумовило потребу у формуванні й функціонуванні у штаті великих підприємств і комерційних фірм соціальних служб (відділів) зв’язків з громадськістю (паблік рилейшнз), завданням яких була не лише робота з формування громадської думки всередині корпорації, а й налагодження та здійснення зв’язків з різними цільовими аудиторіями як з використанням власних комунікацій свого підприємства, так і підтриманням постійних зв’язків з пресою, радіо, телебаченням та іншими каналами комунікації і вже через них цілеспрямований вплив у будь-який час на будь-яку цільову аудиторію, розташовану на будь-якій відстані. Таким чином, у сучасних умовах ефективна діяльність промислових підприємств, корпорацій, комерційних фірм практично неможлива без сучасної системи зв’язків з громадськістю, які організуються і здійснюються спеціалістами з високою професійною підготовкою.

Провідниками стратегії довіри до банку є ПР-фахів-ці. Ця стратегія поєднує такі два підходи:

—інформування про внесок банку в загальний доб­робут, його високу соціальну відповідальність (підтрим­ка науки, освіти, культури, охорони довкілля тощо);

—інформування про найцікавіші для суспільства питання з нагадуванням про банк, що спонсорує пов´я­зані з ними акції, проекти.

Довіру до банку неможливо сформувати поодиноки­ми інформаційно-рекламними заходами, для цього необхідні довгострокова стратегія, безперервність ПР-акцій. Вкладення в це коштів є своєрідною інвестицією, бо сформоване у суспільстві позитивне уявлення про банк, його репутація як надійного партнера, який зав­жди виконує свої зобов´язання, є капіталоутворюючим чинником.

Неправильна стратегія перевищення значення або ігнорування певних чинників, помилкове передбачен­ня результатів дій, висловлювань, небажання рахува­тися з думкою громадськості можуть спричинити втра­ту довіри, яку дуже важко відновити. Наслідком цього може бути банкрутство, що не раз траплялося в укра­їнському банківському секторі. Формування, відно­влення довіри до банку може відбуватися за дотриман­ня таких умов:

—      чесність і відкритість. Банк, банківський бізнес мають постійно дбати про довіру до них і їх діяльність,досягти цього можна лише завдяки відвертості у спіл­куванні з клієнтами, конкурентами, пресою, особливо у проблемних ситуаціях;

— активність дій. Слід бути не просто відкритим, але й активним, реагувати на всі запитання, пропози­ції, скарги. Вищі посадові особи банку повинні бути доступними для громадян і преси, об´єктивно оцінюва­ти ситуацію, публічно в разі потреби пояснювати свої дії щодо розв´язання проблеми;

— послідовність дій. Важливим кроком до відно­влення довіри є уникнення протиріч у діяльності банку, забезпечення єдності слів і дій;

— демонстрація готовності до співпраці з різними клієнтами. Іноді неувага до дрібних вкладників поро­джує недовіру до усієї банківської системи.

Старанням ПР-структур стимулюють просування на ринок банківських послуг. ПР-фахівці здійснюють посередництво між банками і фізичними особами, фір­мами (організаціями), внаслідок чого банки отриму­ють ширші можливості для визначення перспективи вкладень. Фірмам (організаціям) для реалізації своїх намірів теж нерідко потрібно мати більш тісний взає­мозв´язок із банками, в чому їм допомагають ПР-структури.

Немало залежить від ПР-структур у залученні на банківські депозити заощаджень середніх і дрібних клі­єнтів, що в багатьох країнах є основою стабільної робо­ти банків. Вони однаково ретельно працюють з усіма верствами населення, в т. ч. зі школярами і студентами. Багато з них, досягнувши потім соціального, економіч­ного успіху, залишаються прихильниками банку і три­мають у ньому свої капітали. Уміння працювати з клі­єнтами часто відіграє вирішальну роль у збереженні банку.

Для початку кампанії щодо залучення клієнтів необхідно з´ясувати, які групи населення мають вільні кошти і їх приблизні обсяги, які форми заощадження вони знають, якими з них користуються і якими б хоті­ли користуватися; чим приваблюють вкладників кон­кретні форми заощадження.

Сучасні методи дослідження дають змогу точно від­творити соціально-економічний образ потенційного вкладника і обрати оптимальні форми подавання інфор­мації для нього. Особливість цієї роботи обумовлена ви­знанням неабиякої значущості клієнтів для банку, адже вони є основою комерційної діяльності. Крім того, банківські продукти загалом є однаковими в усіх бан­ках, їх не можна побачити чи порівняти з іншими. Тому недостатнє просування інформації про послуги, непра­вильна реакція на дії конкурентів, неточне визначення часу виведення на ринок нових продуктів можуть спри­чинити відчутні проблеми.

Сучасні банки не тільки вивчають і задовольняють потреби, а самі створюють нові послуги для клієнта, що також є важливим напрямом у їх ПР-діяльності.

У банківській сфері від правильно організованих ПР-заходів залежить запобігання ризикам і кризам. Призвести до них можуть події в політиці, економіці й у самому банку, а також поширення про нього неправди­вої інформації або чуток. Здебільшого непрофесійна робота з інформацією є причиною втрат. Як свідчить досвід, іноді досить однієї чутки, щоб зруйнувати успішний банк. Виникають вони там, де відсутня повна і точна інформація. ПР-структура має постійно відстежувати їх, своєчасно інформувати про це керівництво. Ді­знатися про них можна з преси, розмов із журналіста­ми, працівниками фірм (організацій). Такого підходу мають дотримуватися всі працівники банку, особливо ті, хто працює з клієнтами, бо навіть їх необережне слово може мати руйнівну дію.

Певні ризики можуть бути пов´язані з політичними акціями, діями влади. Тому велике значення для робо­ти банків мають ефективні відносини із владою, участь у реалізації соціально актуальних програм і проектів, розгалужені зв´язки з місцевою громадою. Лобістська діяльність банку також напряму залежить від роботи ПР-структур.

Уваги ПР-структури потребує взаємодія з акціоне­рами банку в інформуванні їх про результати діяльно­сті, встановленні відносин довіри тощо.

Банк, який не займається благодійною діяльністю, не може мати авторитету в широких суспільних колах. Однак при цьому потрібно прискіпливо обирати сферу такої діяльності, не обмежуючись сферами естради, спорту, мистецтва.

Зусиллями ПР-фахівців банк як інститут економіч­ного життя завжди повинен асоціюватися зі стабільні­стю, стійкістю, респектабельністю. Для цього необхід­но органічно поєднувати прогнозно-аналітичні дослі­дження, зусилля щодо формування громадської думки з реалізацією конкретних практичних заходів. Зага­лом діяльність банківських ПР-структур має на меті створення іміджу банку і його керівників, аналіз ста­влення до їх іміджу клієнтів, цілеспрямовану роботу з акціонерами; вивчення можливостей розширення клі­єнтської бази і послуг банку; вивчення критеріїв вибо­ру банку клієнтами, участь у їх залученні, налаго­дження зв´язків із державними органами, місцевими громадами, громадськими організаціями; лобіювання інтересів банку і всієї банківської сфери; інформацій­ний супровід проектів банку; протидію кризовим ситуаціям та ін.