2. Методика планування виробничої програми.

Планування виробництва продукції (товарів, послуг) пов’язане із загальною стратегією підприємства.

Під час розробки виробничої програми забезпечується узгодження між можливостями випуску та збуту продукції, здатністю нової продукції змінити застарілу, витратами та прибутком, інвестиціями та доходами, інноваціями та ризиком.

План виробничої програми підприємства розробляється на основі плану обсягу продажу (сформованого портфелю замовлень), з урахуванням виробничих можливостей підприємства. Вони залежать в значній мірі від наявних виробничих потужностей та перспектив щодо їх розширення.

Додати схему 1, дивитись таблицю 2.1

Тема 3.Виробнича програма підприємства.

Лекція 4

План

3. Методи складання програми.

4. Методи обґрунтування програми і прийняття рішень з її реалізації.

3. Методи складання програми.

Розробка виробничої програми передбачає декілька етапів, що представлені на рис.2. Розглянемо суть кожного з них більш детально.

1-й етап. Аналіз виконання плану виробництва за попередній період.

На цьому етапі порівнюються фактичні та планові обсяги випуску продукції як загалом по підприємству так і за окремими за виробами. Розраховуються їх темп росту та приросту.

Крім того, оцінюється виконання плану за асортиментом, виявляються внутрішні і зовнішні причини його невиконання, визначається фактична структура виробничої програми за номенклатурними позиціями та асортиментом.

Аналізується ритмічність виробництва, яка характеризує різноманітність випуску продукції, що передбачена планом виробництва. Для цього використовується коефіцієнт ритмічності. Він розраховується як відношення планового випуску продукції за період у натуральному або вартісному вимірі до фактичного випуску продукції. Оцінка ритмічності дозволяє також визначити впущені можливості підприємства щодо виробництва продукції у зв’язку із неритмічною роботою.

Наприкінці даного етапу оцінюються наступні показники: питома вага в загальному випуску нової продукції, сертифікованої продукції, конкурентоздатної продукції; одиничні та комплексні показники, що характеризують властивості продукції (корисність, надійність); втрати від браку; штрафи та пеня за неякісну продукцію.

При цьому визначається їх динаміка, виявляються причини зміни та ступень впливу якості продукції на основі показники роботи підприємства (випуск готової продукції, виручка від реалізації продукції, прибуток, ефективність використання ресурсів).

2-й етап Планування обсягу випуску продукції на основі плану обсягу продажу.

На даному етапі проект плану обсягу випуску (виробничої програми) розробляється тільки з орієнтацією на ринок (попит) без врахування виробничої потужності підприємства. На основі плану обсягу продажу (заявок портфелю замовлень, укладених договорів, виявлених місткості ринку та можливостей підприємства на ринку) формується номенклатура й асортимент випуску продукції, визначається загальний обсяг виробничої програми. Розрахунки здійснюються в наступній послідовності:

• визначення виробу-представника;

• перерахунок асортименту портфелю замовлень на вид продукції, що прийнятий як представник.

1.Визначення виробу-представника. На основі портфелю замовлень обираються види виробів, що займають в ньому найбільшу питому вагу. Асортимент відібраної продукції структурується за певними параметрами (типорозмірами), в кожному отриманому параметричному ряді обирається виріб-представник, що займає в ньому найбільшу частку.

2.Перерахунок асортименту портфелю замовлень на вид продукції, що прийнятий як представник. Спочатку визначається коефіцієнт перерахування як відношення трудомісткості кожного виду продукції до трудомісткості обраного представника:

Р кі = Ті / Тп , (3.1)

де Ті – трудомісткість кожного і-го виду продукції;

Тп – трудомісткість обраного представника.

Перерахунок асортименту здійснюється шляхом визначення добутку кількості виробів, яка передбачена планом обсягу продажу та коефіцієнту перерахування. Результати підсумовується, а отримана сума є проектом виробничої програми підприємства, що сформований на основі плану обсягу продажу (портфелю замовлень):

Т=Σ КviРki , (3.2)

і=1

де Кv – кількість виробів і-го виду продукції;

Рк – коефіцієнт перерахування для і-го виду продукції.

Приклад. Асортимент продукції підприємства складається з виробів А, Б та С. За виріб-представник обраний виріб А. Трудомісткість продукції складає: А-28 н-год, Б-32 н-год; С-16 н-год. Річні показники плану обсягу продажу: виріб А-1,2 тис. шт.; Б-400шт.; С-840шт.. Коефіцієнти перерахування відповідно дорівнюють: 1,0; 1,14; 0,57. виробнича програма у перерахунку на виріб А складе: 1200+(400х1,14)+(840х0,57)=2135 шт.

При розробці виробничої програми значну увагу приділяють не тільки обсягам випуску, а й номенклатурі та асортименту. Планова номенклатура продукції повинна не тільки забезпечити задоволення споживчого попиту, а й відповідність обсягу випуску продукції виробничої потужності підприємства.

При розробці виробничої програми виникає необхідність прийняття оптимальних планових рішень з метою досягнення підприємством максимальних результатів. Наприклад, визначення оптимальної структури виробничої програми щодо асортименту та обсягу випуску, яка б забезпечила максимальний прибуток від реалізації продукції.

Додати схему 2.