Продуктах харчування (Бк/кг) і питній воді (Бк/л)

Продукти харчування	Цезій–137	Стронцій–90
Хліб, хлібопродукти	20	5
Картопля	60	20
Овочі та зелень	40	20
Фрукти	70	10
М’ясо й м’ясні продукти	200	20
Риба й рибні продукти	150	35
Молоко й молочні продукти	100	20
Яйця (в 1 шт.)	6	2
Вода	2	2
Свіжі дикорослі ягоди та гриби	500	50
Сушені дикорослі ягоди та гриби	2500	250

Завдання до виконання роботи

1. Опрацювати матеріал теоретичних відомостей лабораторно–практичного заняття.

2. Визначити радіоактивну забрудненість продуктів харчування і води за їх зовнішнім гамма–випромінюванням.

3. Оформити результати вимірювань та обчислень у вигляді таблиці (табл. 5.3) й зробити висновок.

Таблиця 5.3

Результати дослідної роботи

№ показань дозиметра	Продукт харчування	Результати вимірю–вань, мкЗв/год.
1.
2.
3.
Середнє значення

Контрольні питання

1. Яким чином радіоактивні речовини можуть потрапляти до організму людини?

2. Які є рекомендації щодо використання в їжу забруднених радіонуклідами продуктів харчування?

3. У чому полягають основні положення концепції радіозахисного харчування? Як вона реалізується?

4. Коли і за якими рекомендаціями необхідно приймати препарати стабільного йоду, щоб захисний ефект йодної профілактики був найбільшим?

5. Які ви знаєте радіозахисні речовини та яке їхнє призначення?

6. Які речовини називають антиоксидантами і для чого вони використовуються?

7. Як визначити рівень забрудненості радіоактивними речовинами продуктів харчування і води за їх зовнішнім гамма–випромінюванням?

8. Які санітарні заходити доцільно проводити на забрудненій радіонуклідами території для зменшення їх впливу на здоров’я людини?

9. Які є особливості захоронення відходів, що забруднені радіонуклідами?

10. Як виготовити ватно–марлеву пов’язку? Від чого залежить строк її ефективної дії?

7. Узагальнюючі заняття з основ безпеки життєдіяльності

7.1. Значення узагальнюючих знань учнів. При вивченні основ безпеки життєдіяльності значна увага на уроках повинна приділятися узагальненню знань учнів, що пов’язано з необхідністю підвищення якості знань і розвитку мислення школярів. Узагальнення знань у навчальному процесі традиційно вирішує завдання глибокого й усвідомленого засвоєння знань та формування визначених навичок мислення.

У процесі узагальнення знань навчальний матеріал постає перед учнями в систематизованому вигляді. Цьому сприяє встановлення зв’язків між поняттями, термінами, концепціями, визначення галузі їх застосування, чітке виокремлення особливостей різноманітних явищ і процесів, їх подібність до інших та відмінність від них.

У ході узагальнення знань з ОБЖ розвиваються мислення й пізнавальні можливості школярів, здійснюються такі мислительні процеси, як аналіз, синтез, абстрагування, конкретизування тощо. Це сприяє формуванню в учнів наукового світогляду, дозволяє з’ясувати місце конкретної концепції, систематизувати знання про теорію пізнання та роль прикладних знань у пізнанні світу небезпек.

На узагальнюючих уроках перед учнями доцільно розкрити процес розвитку й становлення безпеки життєдіяльності (або окремих її розділів) як науки, показати її зв’язок із практикою, ознайомити з науковими методами виявлення небезпек у навколишньому середовищі. Враховуючи переорієнтацію освіти на вирішення проблем виховання всебічно розвинутої особистості, учнів необхідно знайомити з біографією відомих учених, які займалися відповідним напрямом наукової діяльності та зробили значний внесок у розвиток безпеки життєдіяльності людини.

Узагальнення знань учнів може здійснюватися у процесі вивчення навчального матеріалу шкільного предмета як систематично, так і на окремих заняттях (у кінці вивчення теми, розділу, курсу в цілому).

Таким чином можна виділити два напрями узагальнення знань: систематизація фундаментальних знань; систематизація прикладних знань.

Узагальнення фундаментальних знань можна здійснювати на різних рівнях (на рівні фактів, понять, окремих концепцій тощо) і на основі різних стрижневих ідей. Наприклад, проводять систематизацію знань учнів у відповідності до циклу теоретичного пізнання або до структури навчального предмета (надзвичайні ситуації природного походження, техногенне середовище, перша долікарняна допомога і т.п.). Рівень узагальнення знань залежить від етапу вивчення предмета ОБЖ. Зокрема, в кінці вивчення теми знання узагальнюють на рівні понять, а в кінці розділу – на рівні концепцій.

Наприклад, при вивченні в 11 класі теми “Надзвичайні ситуації техногенного походження” розділу “Надзвичайні ситуації, що загрожують добробуту людини та суспільства” узагальнюють знання про вплив радіації на людину, одиниці вимірювання радіоактивності, поняття про дози опромінення (еквівалентну, експозиційну, поглинуту), необхідність радіаційної перевірки продуктів харчування, способи захисту людини від іонізаційних випромінювань тощо. У кінці вивчення цього розділу узагальненням навчального матеріалу є концепція радіозахисного харчування. Узагальнення прикладних знань з ОБЖ відбувається на основі їх систематизації навколо конкретних видів небезпек у вигляді моделей безпеки для стандартних і нестандартних ситуацій.

Програмою з основ безпеки життєдіяльності для загальноосвітніх навчальних закладів України й тематичним плануванням уроків ОБЖ передбачається відводити певний обсяг навчального часу для узагальнюючих занять. Серед різноманітних форм проведення таких занять доцільно обирати найефективніші з них, які передбачають значний рівень самостійності учнів, наприклад: роботу учнів із літературою для підготовки рефератів і повідомлень; розробку алгоритмів і створення блок–схем, які є одночасно і засобами перевірки знань; участь в обговоренні питань, що виносяться на практичне (семінарське) заняття; участь у підготовці та проведенні “прес–конференції”, “круглого столу”, рольової гри тощо.

7.2. Міжпредметні зв’язки при вивченні основ безпеки життєдіяльності. Для розширення світогляду учнів на уроках з основ безпеки життєдіяльності, для поглиблення рівня набутих практичних навичок учителеві необхідно враховувати знання, отримані школярами при вивченні предметів природничого циклу (фізика, хімія, біологія тощо), та міжпредметні зв’язки.

Міжпредметні зв’язки – це взаємне узгодження навчальних програм, зумовлене системою наук і дидактичною метою. Міжпредметні зв’язки відображають комплексний підхід до виховання й навчання, який дає можливість виділити як головні елементи змісту освіти, так і взаємозв’язки між навчальними предметами на будь якому етапі навчання. Міжпредметні зв’язки виконують виховну, розвиткову й детермінуючу функції завдяки інтеграції знань, що підвищує продуктивність перебігу психічних процесів. Міжпредметні зв’язки формують конкретні знання учнів, включають їх в оперування пізнавальними методами, які мають загальнонауковий характер (абстрагування, моделювання, аналогія, узагальнення тощо).

У табл. 7.2.1. наведено приклад реалізації таких зв’язків на уроках фізики й основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітній школі; в ній стисло характеризуються шкідливі й небезпечні чинники, що вивчаються на уроках з ОБЖ у відповідності до програми, та взаємопов’язуються з темами курсу “Фізика”. У таблиці наводиться конкретний шкідливий чи небезпечний чинник, що вивчається на уроках ОБЖ, фізична сутність і механізм дії якого розкривається при вивченні відповідних тем з фізики.

Таблиця 7.2.1