- •Розділ 5. Інтегральне числення функції однієї змінної
- •1. Первісна і невизначений інтеграл
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця невизначених інтегралів
- •4. Основні методи інтегрування
- •Безпосереднє інтегрування.
- •Заміна змінної при інтегруванні.
- •Інтегрування раціональних дробів.
- •Інтегрування ірраціональних функцій.
- •Інтегрування трансцендентних функцій.
- •5. Поняття визначеного інтегралу
- •6. Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •7. Економічний зміст визначеного інтеграла
- •8. Властивості визначеного інтеграла
- •11) Теорема про середнє значення інтегралу.
- •9. Формула Ньютона–Лейбніца
- •10. Заміна змінної у визначеному інтегралі
- •11. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- •12. Невласні інтеграли
- •Невласні інтеграли з нескінченними границями інтегрування.
- •Невласні інтеграли від необмежених функцій.
- •13. Наближене обчислення визначених інтегралів
- •Спосіб прямокутників.
- •Спосіб трапецій.
- •Спосіб парабол.
- •14. Застосування інтеграла в геометричних задачах Площа в декартовій системі координат.
- •Площа в полярній системі координат.
- •Довжина дуги.
- •15. Застосування інтеграла в задачах економіки
- •Додаткова вигода чи лишок виробника (продавця).
- •Знаходження капіталу (основних фондів) за відомими чистими інвестиціями.
- •Обернена задача для знаходження вартості ануїтету (регулярних платежів) щодо неперервних відсотків.
- •Розділ 6. Інтегральне числення функцій багатьох змінних
- •1. Об'єм циліндричного тіла
- •2. Означення подвійного інтеграла
- •3. Властивості подвійного інтеграла
- •4. Обчислення подвійного інтеграла
- •5. Застосування подвійного інтеграла в геометрії Площа плоскої фігури.
- •Площа поверхні.
- •6. Застосування подвійного інтеграла у фізиці Маса плоскої пластини.
- •Статичні моменти.
- •Координати центра мас.
- •Моменти інерції.
- •7. Поняття про потрійний інтеграл
- •8. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •9. Застосування потрійного інтеграла у фізиці
- •Розділ 7. Ряди
- •1. Числові ряди. Основні поняття
- •2. Властивості числових рядів
- •3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •4. Достатні ознаки збіжності знакопостійних рядів Ознака порівняння.
- •Ознака порівняння в граничній формі.
- •Ознака Даламбера.
- •Радикальна ознака Коші.
- •Інтегральна ознака Коші.
- •5. Знакопочережні числові ряди. Ознака Лейбніца
- •Ознака Лейбніца.
- •6. Знакозмінні числові ряди
- •7. Функціональні ряди. Основні поняття
- •8. Область збіжності степеневого ряду
- •9. Ряди Тейлора і Маклорена
- •10. Розвинення функцій в ряд Маклорена
- •11. Застосування степеневих рядів
- •Обчислення значень функцій.
- •Наближене обчислення визначених інтегралів.
- •Доведення формули Ейлера.
- •12. Динамічні ряди
- •Розділ 8. Диференціальні рівняння
- •1. Економічні задачі, що приводять до диференціальних рівнянь. Основні означення
- •2. Диференціальні рівняння першого порядку
- •Диференціальні рівняння першого порядку з подільними змінними.
- •Однорідні диференціальні рівняння першого порядку.
- •Лінійні диференціальні рівняння першого порядку.
- •Рівняння Бернуллі.
- •Рівняння в повних диференціалах.
- •3. Диференціальні рівняння другого порядку
- •Деякі диференціальні рівняння другого порядку, що допускають зниження порядку.
- •Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку. Загальні властивості.
- •4. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •5. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку. Метод варіації довільних сталих
- •6. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •7. Системи диференціальних рівнянь
- •Системи лінійних однорідних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
- •8. Задачі економічної динаміки
Деякі диференціальні рівняння другого порядку, що допускають зниження порядку.
1. Найпростіше диференціальне рівняння другого порядку має вигляд
. (8.18)
Послідовно двічі інтегруючи і тим самим знижуючи порядок рівняння, будемо мати
,
,
Приклад
8.7. Знайти частинний розв'язок
диференціального рівняння
,
що задовольняє початковим умовам
,
.
Розв’язання. Загальний розв'язок диференціального рівняння одержуємо, двічі інтегруючи його послідовно:
,
.
Підставляючи у вирази початкові умови, одержуємо систему рівнянь для визначення значень і :
звідки
Шуканий частинний розв'язок має вигляд
.
2. Диференціальне рівняння другого порядку, що не містить явно функції , має вигляд
. (8.19)
Введемо нову невідому функцію, прийнявши
,
.
Тоді рівняння (8.19) буде
.
Це диференціальне рівняння першого порядку відносно функції . Розв’язуючи його, одержуємо
.
Підставляючи замість його значення , приходимо до найпростішого диференціального рівняння першого порядку
.
Проінтегрувавши його, одержимо загальний розв'язок даного рівняння
.
Приклад
8.8. Знайти частинний розв'язок
диференціального рівняння
,
що задовольняє початковим умовам
,
.
Розв’язання.
Дане рівняння не містить явно шуканої
функції, тому замінимо
,
,
одержимо диференціальне рівняння
,
що є лінійним рівнянням першого порядку.
Знайдемо допоміжну функцію
у вигляді
.
Тоді
.
Підставимо значення
і
в рівняння і підберемо функції
і
так, щоб виконувалася рівність
або
.
Складемо систему рівнянь для визначення функцій і :
Розв’язуючи перше рівняння, знаходимо,
що
.
Підставивши знайдене значення
у друге рівняння і розв’язавши його
відносно функції
,
одержимо
.
Отже,
або
.
Але оскільки
,
то загальний розв'язок заданого рівняння
знайдемо, проінтегрувавши функцію
.
Інтегруючи, маємо
.
Щоб із загального розв'язку рівняння
виділити частинний, який задовольняє
початковим умовам
,
,
підставимо значення
,
,
,
одержимо, що
,
.
Отже, частинний розв'язок даного рівняння має вигляд
.
3. Диференціальне рівняння другого порядку, що не містить явно незалежної змінної має вигляд
. (8.20)
Таке рівняння допускає зниження порядку,
якщо за нову незалежну змінну взяти
,
а за нову шукану функцію взяти
.
Тоді, застосувавши правило диференціювання
складної функції, одержимо
або
.
Підставляючи значення й у рівняння (8.20) одержуємо диференціальне рівняння першого порядку відносно функції
.
Розв'язок цього рівняння знайдемо у
вигляді
.
Замінюючи
,
одержуємо
– рівняння з подільними змінними. Після
поділу змінних прийдемо до рівності
,
інтегруючи яку, знайдемо загальний
розв'язок даного рівняння у вигляді
.
Приклад
8.9. Знайти загальний розв'язок
диференціального рівняння
.
Розв’язання.
Дане рівняння не містить у собі явно
незалежну змінну
.
Замінимо
,
.
Одержимо рівняння
,
яке є рівнянням з подільними змінними.
Після поділу змінних прийдемо до рівняння
,
інтегруючи яке маємо
або
.
Звідки
.
Оскільки
,
то розв’яжемо рівняння
або
.
Інтегруючи, одержуємо
– загальний інтеграл заданого рівняння
