- •Розділ 5. Інтегральне числення функції однієї змінної
- •1. Первісна і невизначений інтеграл
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця невизначених інтегралів
- •4. Основні методи інтегрування
- •Безпосереднє інтегрування.
- •Заміна змінної при інтегруванні.
- •Інтегрування раціональних дробів.
- •Інтегрування ірраціональних функцій.
- •Інтегрування трансцендентних функцій.
- •5. Поняття визначеного інтегралу
- •6. Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •7. Економічний зміст визначеного інтеграла
- •8. Властивості визначеного інтеграла
- •11) Теорема про середнє значення інтегралу.
- •9. Формула Ньютона–Лейбніца
- •10. Заміна змінної у визначеному інтегралі
- •11. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- •12. Невласні інтеграли
- •Невласні інтеграли з нескінченними границями інтегрування.
- •Невласні інтеграли від необмежених функцій.
- •13. Наближене обчислення визначених інтегралів
- •Спосіб прямокутників.
- •Спосіб трапецій.
- •Спосіб парабол.
- •14. Застосування інтеграла в геометричних задачах Площа в декартовій системі координат.
- •Площа в полярній системі координат.
- •Довжина дуги.
- •15. Застосування інтеграла в задачах економіки
- •Додаткова вигода чи лишок виробника (продавця).
- •Знаходження капіталу (основних фондів) за відомими чистими інвестиціями.
- •Обернена задача для знаходження вартості ануїтету (регулярних платежів) щодо неперервних відсотків.
- •Розділ 6. Інтегральне числення функцій багатьох змінних
- •1. Об'єм циліндричного тіла
- •2. Означення подвійного інтеграла
- •3. Властивості подвійного інтеграла
- •4. Обчислення подвійного інтеграла
- •5. Застосування подвійного інтеграла в геометрії Площа плоскої фігури.
- •Площа поверхні.
- •6. Застосування подвійного інтеграла у фізиці Маса плоскої пластини.
- •Статичні моменти.
- •Координати центра мас.
- •Моменти інерції.
- •7. Поняття про потрійний інтеграл
- •8. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •9. Застосування потрійного інтеграла у фізиці
- •Розділ 7. Ряди
- •1. Числові ряди. Основні поняття
- •2. Властивості числових рядів
- •3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •4. Достатні ознаки збіжності знакопостійних рядів Ознака порівняння.
- •Ознака порівняння в граничній формі.
- •Ознака Даламбера.
- •Радикальна ознака Коші.
- •Інтегральна ознака Коші.
- •5. Знакопочережні числові ряди. Ознака Лейбніца
- •Ознака Лейбніца.
- •6. Знакозмінні числові ряди
- •7. Функціональні ряди. Основні поняття
- •8. Область збіжності степеневого ряду
- •9. Ряди Тейлора і Маклорена
- •10. Розвинення функцій в ряд Маклорена
- •11. Застосування степеневих рядів
- •Обчислення значень функцій.
- •Наближене обчислення визначених інтегралів.
- •Доведення формули Ейлера.
- •12. Динамічні ряди
- •Розділ 8. Диференціальні рівняння
- •1. Економічні задачі, що приводять до диференціальних рівнянь. Основні означення
- •2. Диференціальні рівняння першого порядку
- •Диференціальні рівняння першого порядку з подільними змінними.
- •Однорідні диференціальні рівняння першого порядку.
- •Лінійні диференціальні рівняння першого порядку.
- •Рівняння Бернуллі.
- •Рівняння в повних диференціалах.
- •3. Диференціальні рівняння другого порядку
- •Деякі диференціальні рівняння другого порядку, що допускають зниження порядку.
- •Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку. Загальні властивості.
- •4. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •5. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку. Метод варіації довільних сталих
- •6. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •7. Системи диференціальних рівнянь
- •Системи лінійних однорідних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
- •8. Задачі економічної динаміки
7. Системи диференціальних рівнянь
Системою двох диференціальних рівнянь першого порядку називається сукупність співвідношень
(8.40)
де – незалежна змінна, а , – шукані функції.
Розв'язком системи (8.40) називається всяка пара функцій , , підстановка яких у рівняння (8.40) перетворює систему у правильні рівності.
Система диференціальних рівнянь першого порядку, розв’язаних відносно похідних від невідомих функцій, називається нормальною системою диференціальних рівнянь.
Загальний вигляд нормальної системи двох диференціальних рівнянь із двома невідомими функціями і такий:
(8.41)
Від системи двох диференціальних рівнянь
завжди можна перейти до одного рівняння
з однією невідомою функцією, наприклад
.
Для цього потрібно кожне рівняння
системи продиференціювати та з отриманих
чотирьох рівностей, враховуючи на
(8.41), виключити величини
,
.
Після інтегрування одержуємо загальний
розв'язок
,
з якого
знаходиться на основі згаданих вище
рівностей.
Приклад 8.16. Розв’язати систему рівнянь
Розв’язання. Продиференціюємо перше рівняння за :
.
Замінивши
його значенням із другого рівняння
системи, одержимо
.
Підставляючи замість
з першого рівняння системи
,
маємо лінійне неоднорідне диференціальне
рівняння другого порядку
.
Знайдемо його розв'язок згідно з
.
Однорідне рівняння, що відповідає
даному, має вигляд
.
Його характеристичне рівняння
має корені
,
.
Загальний розв'язок однорідного рівняння
буде
.
Функція правої частини рівняння
(неповний многочлен першого порядку).
Для неї число
(немає ні показникової, ні тригонометричних
функцій) зустрічається серед коренів
характеристичного рівняння один раз,
тому частинний розв'язок рівняння
знайдемо у вигляді
.
Обчислимо похідні
,
:
;
.
Підставляючи
,
,
у диференціальне рівняння, одержуємо
.
Прирівнявши коефіцієнти при
і вільні члени лівої і правої частин
рівності, знайдемо, що
,
,
,
.
Підставляючи знайдене значення
та його похідну
в перше рівняння системи, знаходимо
або
.
Сім’я розв'язків даної системи рівнянь дається функціями
,
.
Системи лінійних однорідних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
Система двох лінійних однорідних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами має вигляд
(8.42)
Розв'язки цієї системи мають такі властивості.
1. Якщо
,
– розв'язки системи (8.42), то
,
– де
– будь-яке число, також є розв'язками
системи.
2. Якщо
,
і
,
– розв'язки системи (8.42), то функції
,
також будуть розв'язками системи.
З властивостей 1 і 2 випливає, що для
будь-яких чисел
,
лінійна комбінація розв'язків
,
також є розв'язком системи.
Будемо шукати ненульові розв'язки системи (8.42) у вигляді
,
, (8.43)
де , , – деякі невідомі поки числа, які треба підбирати так, щоб функції (8.43) задовольняли систему (8.42).
Підставляючи функції (8.43) та їх похідні в рівняння системи (8.42) після скорочення на і перенесення всіх членів в одну частину рівності, одержуємо
(8.44)
Для того, щоб ця система рівнянь мала ненульовий розв'язок, необхідно і достатньо, щоб визначник системи дорівнював нулю. Таким чином число k повинно задовольняти рівняння
(8.45)
Рівняння (8.45) називається характеристичним
рівнянням системи (8.42). Це рівняння
другого степеня відносно
.
Воно має два корені
і
.
Кожному з цих коренів відповідає
ненульовий розв'язок системи (8.44).
Позначимо ці розв'язки відповідно
,
,
,
.
Тоді ненульові розв'язки даної системи
диференціальних рівнянь (8.42) матимуть
вигляд:
,
,
,
.
Лінійна комбінація цих розв'язків з довільними коефіцієнтами
(8.46)
також буде розв'язком системи (8.42). Якщо корені характеристичного рівняння (8.45) різні, то можна показати, що цей розв'язок буде загальним розв'язком системи (8.42). У випадку, якщо корені характеристичного рівняння комплексно-спряжені: , то знайдені зазначеним вище методом комплексні розв'язки можна замінити дійсними розв'язками, відокремлюючи дійсні і уявні частини їх складовими функціями.
У випадку кратних коренів характеристичного рівняння відшукання загального розв'язку системи (8.42) значно складніше.
Приклад 8.17. Розв’язати систему рівнянь
Розв’язання.
Характеристичне рівняння матриці
системи має вигляд
.
Звідки
.
Після перетворень одержуємо два різних
дійсних корені рівняння
,
.
Отже, загальний розв'язок заданої системи
рівнянь має вигляд (8.46):
При
система (8.44) для визначення чисел
і
перетвориться в систему:
Очевидно, що система має незліченну
множину розв'язків, яку можна виразити
залежністю
.
Приймаючи для конкретності
,
одержуємо
.
При
система (8.44) для визначення чисел
і
набуває вигляду
Аналогічно попередня система має
незліченну множину розв'язків, яку можна
виразити залежністю
,
Приймаючи
,
одержимо
.
Отже, загальний розв'язок заданої системи рівнянь:
