- •Розділ 5. Інтегральне числення функції однієї змінної
- •1. Первісна і невизначений інтеграл
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця невизначених інтегралів
- •4. Основні методи інтегрування
- •Безпосереднє інтегрування.
- •Заміна змінної при інтегруванні.
- •Інтегрування раціональних дробів.
- •Інтегрування ірраціональних функцій.
- •Інтегрування трансцендентних функцій.
- •5. Поняття визначеного інтегралу
- •6. Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •7. Економічний зміст визначеного інтеграла
- •8. Властивості визначеного інтеграла
- •11) Теорема про середнє значення інтегралу.
- •9. Формула Ньютона–Лейбніца
- •10. Заміна змінної у визначеному інтегралі
- •11. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- •12. Невласні інтеграли
- •Невласні інтеграли з нескінченними границями інтегрування.
- •Невласні інтеграли від необмежених функцій.
- •13. Наближене обчислення визначених інтегралів
- •Спосіб прямокутників.
- •Спосіб трапецій.
- •Спосіб парабол.
- •14. Застосування інтеграла в геометричних задачах Площа в декартовій системі координат.
- •Площа в полярній системі координат.
- •Довжина дуги.
- •15. Застосування інтеграла в задачах економіки
- •Додаткова вигода чи лишок виробника (продавця).
- •Знаходження капіталу (основних фондів) за відомими чистими інвестиціями.
- •Обернена задача для знаходження вартості ануїтету (регулярних платежів) щодо неперервних відсотків.
- •Розділ 6. Інтегральне числення функцій багатьох змінних
- •1. Об'єм циліндричного тіла
- •2. Означення подвійного інтеграла
- •3. Властивості подвійного інтеграла
- •4. Обчислення подвійного інтеграла
- •5. Застосування подвійного інтеграла в геометрії Площа плоскої фігури.
- •Площа поверхні.
- •6. Застосування подвійного інтеграла у фізиці Маса плоскої пластини.
- •Статичні моменти.
- •Координати центра мас.
- •Моменти інерції.
- •7. Поняття про потрійний інтеграл
- •8. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •9. Застосування потрійного інтеграла у фізиці
- •Розділ 7. Ряди
- •1. Числові ряди. Основні поняття
- •2. Властивості числових рядів
- •3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •4. Достатні ознаки збіжності знакопостійних рядів Ознака порівняння.
- •Ознака порівняння в граничній формі.
- •Ознака Даламбера.
- •Радикальна ознака Коші.
- •Інтегральна ознака Коші.
- •5. Знакопочережні числові ряди. Ознака Лейбніца
- •Ознака Лейбніца.
- •6. Знакозмінні числові ряди
- •7. Функціональні ряди. Основні поняття
- •8. Область збіжності степеневого ряду
- •9. Ряди Тейлора і Маклорена
- •10. Розвинення функцій в ряд Маклорена
- •11. Застосування степеневих рядів
- •Обчислення значень функцій.
- •Наближене обчислення визначених інтегралів.
- •Доведення формули Ейлера.
- •12. Динамічні ряди
- •Розділ 8. Диференціальні рівняння
- •1. Економічні задачі, що приводять до диференціальних рівнянь. Основні означення
- •2. Диференціальні рівняння першого порядку
- •Диференціальні рівняння першого порядку з подільними змінними.
- •Однорідні диференціальні рівняння першого порядку.
- •Лінійні диференціальні рівняння першого порядку.
- •Рівняння Бернуллі.
- •Рівняння в повних диференціалах.
- •3. Диференціальні рівняння другого порядку
- •Деякі диференціальні рівняння другого порядку, що допускають зниження порядку.
- •Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку. Загальні властивості.
- •4. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •5. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку. Метод варіації довільних сталих
- •6. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •7. Системи диференціальних рівнянь
- •Системи лінійних однорідних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
- •8. Задачі економічної динаміки
4. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
Розглянемо лінійне однорідне диференціальне рівняння другого порядку
, (8.24)
де і – деякі числа.
Теорема
8.3. Частинний розв'язок диференціального
рівняння (8.24) має вигляд
,
де число
– корінь рівняння
.
Доведення. Покажемо, що функція
за зазначених умов задовольняє рівняння
(8.24). Для даної функції
,
.
Підставивши у рівняння (8.24), одержимо
.
Отриманий вираз може мати нульове значення тільки при , що вказує на те, що число є коренем квадратного рівняння, яке будемо називати характеристичним.
Всі коефіцієнти характеристичного рівняння є відповідними коефіцієнтами диференціального рівняння.
Теорема 8.4. Якщо корені характеристичного рівняння:
1) дійсні і різні
,
то загальний розв'язок рівняння (8.24) має
вигляд
; (8.25)
2) дійсні і рівні
,
то загальний розв'язок рівняння (8.24) має
вигляд
; (8.26)
3) комплексно спряжені (
,
,
),
то загальний розв'язок рівняння (8.24) має
вигляд
. (8.27)
1. Нехай корені характеристичного
рівняння дійсні і різні:
.
Тоді за теоремою (8.3) частинними розв'язками
диференціального рівняння (8.24) є функції
,
.
Ці розв'язки лінійно незалежні, оскільки
.
Отже, згідно з теоремою (8.2) можна сконструювати загальний розв'язок диференціального рівняння (8.24)
.
2. Нехай корені характеристичного
рівняння дійсні і рівні (
),
що можливо, якщо дискримінант квадратного
рівняння
.
При цьому, розв’язуючи характеристичне
рівняння, одержуємо
.
За теоремою (8.3) один частинний розв'язок
рівняння має вигляд
.
Інший частинний розв'язок повинен бути
лінійно незалежним від першого. Покажемо,
що таким розв'язком може бути функція
.
Покажемо, що вона задовольняє рівняння
(8.24).
Знайдемо першу і другу похідні цієї функції
,
.
Підставимо
,
,
,
у диференціальне рівняння (8.24) і після
перетворень одержимо
,
оскільки за умовою дискримінант
характеристичного рівняння
.
Отже, функція
є частинним розв'язком рівняння (8.24).
Так загальний розв'язок рівняння (8.24)
має вигляд
.
3. Нехай корені характеристичного
рівняння комплексно спряжені:
де
.
Тоді за теоремою (8.3) частинні розв'язки
рівняння (8.24)
.
Застосовуючи формулу Ейлера, вираз
запишемо у вигляді
.
При цьому частинні розв'язки рівняння
(8.24) приймають вигляд
або
.
Отримані функції є частинними розв'язками
рівняння (8.24), але містять у собі уявну
одиницю
.
Неважко показати, що якщо функція
є розв'язком рівняння (8.24), то окремо
функції
і
також є його розв'язками. Тому приймемо
за перший частинний розв'язок функцію
,
за другий частинний розв'язок
.
Очевидно, що ці функції лінійно незалежні,
тому в такому випадку загальний розв'язок
рівняння (8.24) має вигляд
або
.
Приклад
8.10. Знайти частинний розв'язок рівняння
,
якщо відомо, що
,
.
Розв’язання.
Тут характеристичне рівняння має вигляд
і його корені
,
дійсні і різні, тому, застосовуючи
формулу (8.25) загальний розв'язок рівняння
запишемо у вигляді
.
Після диференціювання загального розв'язку, одержимо
.
Підставляючи в початкові умови
,
,
,
одержимо систему рівнянь
Звідки знайдемо, що
,
.
Отже, частинний розв'язок, що задовольняє
зазначеним початковим умовам, має вигляд
.
Приклад
8.11. Знайти загальний розв'язок рівняння
.
Розв’язання.
Тут характеристичне рівняння
має корені
,
отже, за формулою (8.26) загальний розв'язок
рівняння має вигляд
.
Приклад
8.12. Знайти загальний розв'язок рівняння
.
Розв’язання.
Характеристичне рівняння даного
диференціального рівняння має вигляд
.
Його дискримінант
,
а
.
Корені рівняння
є комплексно спряженими. Тут
,
.
За формулою (8.27) загальний розв'язок
рівняння буде
.
