Тема 15. Екологічне картування літосфери

Об'єктом еколого-геологічного картування є геологічне середовище – верхня зона літосфери, в межах якої найбільш активно проявляється вплив людської діяльності та формується мінеральна основа біосфери. До основних компонентів геологічного середовища відносять гірські породи. Верхньою межею геологічного середовища вважається „денна” поверхня літосфери. Нижня межа ГС визначається глибиною проникності в літосферу техногенної діяльності.

Практично кожна природна екологічна система має геологічний субстрат, який в процесі свого розвитку взаємодіє із суміжними компонентами чи системами навколишнього природного середовища -атмосферою, гідросферою, біосферою та активно впливає на формування екологічної обстановки.

Будь-який вид господарської діяльності супроводжується зміною геологічного середовища того чи іншого масштабу і екологічних наслідків. Геологічне середовище виконує роль тривалого накопичувача практично всіх видів викидів в оточуюче середовище – твердих, рідких, газоподібних та забруднюючих речовин, які надходять разом з ними (радіонукліди, важкі метали, токсичні органічні сполуки).

На геологічне середовище впливає комплекс техногенних факторів, які поділяються на 3 групи:

• механічні, переважно пов'язані із добуванням корисних копалин, розміщенням та функціонуванням інженерних споруд, що приводить до зміни стійкості масивів гірських порід та порушення балансу мас літосфери;

• фізичні, обумовлені розвитком техногенних полів і явищ (теплових, електричних, магнітних, гравітаційних, радіаційних та ін.);

• хмічні, викликані забрудненням компонентів ГС (грунтово-рослинних, донних відкладів, підземних вод) радіонуклідами, токсичними хімічними елементами та органічними сполуками.

Складне поєднання цих техногенних чинників і визначає екологічний стан геологічного середовища та його просторову диференціацію за рівнями або ступенями техногенного навантаження і несприятливих змін. Вплив техногенних чинників посилюється в областях чи зонах проявів небезпечних ендогенних та екзогенних процесів: землетрусів, зсувів, карсту, селей, просідань та ін.

Еколого-геологічні дослідження та картування складаються з підготовчих, польових, аналітичних і камеральних робіт. Особливістю їх є необхідність комплексного вивчення геологічного середовища шляхом проведення геологічних, геохімічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних, ландшафтних і ін. досліджень, а також аналізу матеріалів аерокосмічних зйомок. Це дозволяє в сукупності оцінити стан ГС, спрямованість процесу техногенезу і еколого-геологічної ситуації на території, яку ми вивчаємо.

Основні завдання ЕГД:

• вивчення та картування площ з різним ступенем техногенної дії;

• оцінка стану ГС і вплив природних процесів, які протікають у ньому, на екологічну ситуацію;

• оцінка сукупності природних і техногенних чинників ГС, яка визначає функціонування геолого-техногенних систем і їхні екологічні параметри;

• оперативне інформування державних і природоохоронних органів, громадських організацій про екологічно небезпечні обстановки та несприятливий розвиток геологічних процесів;

• розробка рекомендацій з обмеження та попередження несприятливих і небезпечних геологічних та техногенних процесів.

Основні об'єкти вивчення ЕГД:

• гірські породи, грунтово-рослинні утворення, донні відклади;

• ендогенні й екзогенні геологічні процеси, які впливають на формування ГС;

• геолого-техногенні системи і об'єкти (територіально-промислові, паливно-енергетичні комплекси, промислово-міські агломерації)

Кінцева мета ЕГД:

• оцінка стану та прогнозування змін ГС і її екологічних параметрів;

• обгрунтування комплексів заходів з раціонального використання та охорони геологічного середовища, обмеженню його негативних змін і підвищення стійкості геолого-техногенних систем.

Контрольні запитання

5. Що є об’єктом еколого-геологічного картування?

6. Які техногенні фактори впливають на геологічне середовище?

7. В чому суть еколого-геологічних досліджень та картування?