Тема 9. Основні поняття та визначення екологічного картування

Картографією називається область науки, техніки і виробництва, що вивчає створення і використання картографічних матеріалів. Вона охоплює велике коло питань і вивчає сутність і методи передачі та відображення інформації про природні і суспільні явища поверхні, що картографується, на площині.

Картою називається побудоване в картографічній проекції, зменшене, узагальнене зображення поверхні Землі, поверхні іншого небесного тіла або позаземного простору, що показує розташовані на них об'єкти в певній системі умовних знаків.

Карти необхідні для розвитку галузей народного господарства і особливо широко застосовуються при дослідженнях, проектуванні і будівництві промислових споруд, доріг, нових міст і селищ; для проведення меліоративних робіт, при землеустрої, розвідці корисних копалин і виборі місць для проектування і будівництва гідроелектростанцій; дослідженні лісів і т.д. Карти служать ефективним засобом навчання, мають велике значення для наукових досліджень.

Від інших зображень карта відрізняється:

• математичним законом побудови, який виражається у використовуванні певного масштабу, картографічної проекції і включає перехід від фізичної поверхні до математичної;

• відбором і узагальненням інформації, що відображається (генералізацією), яка обумовлена призначенням карти, її масштабом і особливостями території, що картографується;

• всі об'єкти і явища зображуються на карті за допомогою умовних позначень.

Значущими властивостями карти є її наочність, вимірність та інформативність.

Під наочністю слід розуміти можливість швидкого огляду і сприйняття найважливіших елементів карти. Карти створюють зорову модель поверхні, що картографується, відображають всі знання про об'єкти або явища, що зображуються, і дозволяють знайти закономірності в їх розподілі по поверхні.

Вимірність – важлива властивість карти, тісно пов'язана з математичною основою, забезпечує можливість використовування карти для вирішення питань наукового і виробничого характеру: «проведення вимірів і розрахунків при плануванні і проектуванні інженерних споруд, при розробці і проведенні різних заходів народногосподарського значення, а також при вирішенні задач науково-дослідного характеру».

Інформативність карти – це її здатність берегти і передавати різноманітні відомості про об'єкти і явища.

Карти відрізняються за змістом, призначенням, масштабом і площею поверхні, що зображується. У основу класифікації карт можуть бути покладені різні ознаки, з яких найважливішими є:

тип поверхні, що картографується

зміст

масштаб

призначення

територія.

По предмету зображення (типу поверхні, що картографується) карти підрозділяють на дві групи: географічні і астрономічні.

Географічними називають карти поверхні Землі.

Астрономічними називають карти зоряного неба, планет і їх супутників.

За змістом карти підрозділяють на загальногеографічні і тематичні.

Загальногеографічними називаються географічні карти, що відображають сукупність основних елементів місцевості (гідрографії, рельєфу, населених пунктів, дорожньої мережі і ін.).

Тематичними називаються карти, основний зміст яких визначається конкретною темою, що відображається.

На відміну від загальногеографічних карт, на яких всі елементи, що зображені на карті однакові по своїй значущості, на тематичних картах найбільш детально зображують елементи, які визначають її спеціальний зміст. Решта елементів грає другорядну роль і зображується менш детально, а деякі зовсім не зображуються. Основним елементом змісту тематичних карт можуть бути деякі елементи загальногеографічних карт (наприклад, рельєф, дорожня мережа, рослинність і т. д.). На цих картах можуть бути показані об'єкти або явища, які на загальногеографічних картах взагалі не зображуються (наприклад, геологічна будова, густина населення, економічні показники і ін.).

Карти класифікують за масштабом на крупномасштабні, середньомасштабні і дрібномасштабні.

Межі цих груп не встановлені; вони можуть бути різними для карт різного типу. Найбільш чітко ці межі встановлені для загальногеографічних карт.

Масштаб – відношення лінійних розмірів об’єкта, зображеного на карті, до його розмірів в натурі.

Крупномасштабні карти (масштаби крупніші за 1:200000) називають топографічними; середньомасштабні (масштабів 1 : 1000000 – 1:200 000) – оглядово-топографічними і дрібномасштабні (масштабу дрібніше 1:1000000) – оглядовими.

Строгої класифікації карт за призначенням до теперішнього часу не існує, оскільки більшість карт є картами довідковими і мають широке використовування для самих різних цілей.

Заслуговує уваги класифікація по цій ознаці, в якій всі карти діляться на дві великі групи: багатоцільового і спеціального призначення.

Карти багатоцільового призначення можуть бути використані широким колом споживачів для вирішення задач народногосподарського значення, для вивчення місцевості, для отримання довідок. Ці карти можуть служити також географічною основою для створення різних за призначенням і змістом карт більш дрібного масштабу.

Спеціальними називаються карти, призначені для вирішення певних задач і для певного кола споживачів. Вони можуть бути загальногеографічними і тематичними. Прикладом спеціальних карт можуть служити учбові, аеронавігаційні, синоптичні і багато інших карт.

Екологічне картування – це процес збору, аналізу і переробки екологічної інформації в польових експедиційних умовах для складання екологічних карт. Первинна екологічна інформація відповідним чином аналізується та систематизується з використанням інформаційних технологій, комп'ютерної техніки, аерокосмічних та інших методів. Другий етап екологічного картування – складання екологічних карт, або екологічне картографування. Воно відповідає принципам науки картографії і користується її методами.

В Україні екологічне картографування включає глобальний, національний, регіональний (по природних, адміністративно-господарських, природно-господарських регіонах) та локальний (для міст, промислових зон, місць екологічних лих та ін.) рівні. Кожен з цих рівнів реалізується на картах відповідного масштабу:

національний рівень 1:2 500 000 – 1: 5 000 000 і дрібніший

регіональний рівень 1: 1 000 000 – 1 : 200 000;

локальний рівень 1: 200 000 – 1:10 000 і крупніший

Контрольні запитання

1. Що вивчає наука картографія?

2. Що таке карта?

3. Дайте характеристику основним властивостям карти?

4. Класифікація карт.

5. Що таке масштаб?

6. Дайте визначення екологічному картуванню?