- •3. Робота у текстовому процесорі microsoft word 2000
- •3.1. Загальні відомості
- •3 .2. Створення, відкриття та збереження файла
- •3.3. Перегляд документа
- •3.4. Виділення, копіювання, вилучення, вставлення блоків тексту
- •3.5. Форматування сторінки, абзаців документа, символів
- •3.6. Друкування тексту
- •3.7. Робота з панелями інструментів
- •3.9. Автоматична заміна символів у тексті
- •3.8. Користування автотекстом
- •3.10. Створення маркованих і нумерованих списків
- •3.11. Створення рамки і заливки в документі
- •3.12. Створення буквиці
- •5.1.13. Вставка виносок
- •3.17. Вставка символів
- •3.14. Робота з колонтитулами
- •3.15. Робота з файлами
- •3.16. Нумерація сторінок
- •3.17. Розбивка тексту на колонки
- •3.18. Створення змісту документа
- •3.19. Створення предметного покажчика
- •3.42. Створення предметного покажчика
- •3.21. Створення складних математичних виразів за допомогою редактора формул Місrosoft Equation 3.0
- •3.22. Робота з таблицями
- •5.1.23. Створення графічних об'єктів за допомогою кнопок панелі „Малювання”
- •3.24. Встановлення полів, злиття декількох документів
3.10. Створення маркованих і нумерованих списків
При створенні переліків, акцентуванні у тексті декількох тезисів, зазвичай користуються списками. Список може бути маркованим (маркер списку (символ) - не змінюється) і нумерованим (маркер списку - цифри у порядку зростання або літери відповідно до алфавіту).
Для створення списку, курсор встановлюють у необхідне місце документа та активізують одну з кнопок панелі інструментів „Форматування”:
- „Маркери”;
- „Нумерація”.
Д
алі
уводять потрібний текст списку, натискують
на клавішу <Enter>,
після
чого на наступному рядку документа
автоматично з'являється маркер списку
(тобто створюється наступний елемент
списку) і т. д. Для припинення автоматичного
створення списку, треба знову активізувати
кнопку „Маркери”
або
„Нумерація”,
або
двічі натиснути на клавішу <Enter>.
Для вставки нового елемента в середину існуючого списку, курсор встановлюють в кінець попереднього елемента і натискують на клавішу <Enter>, внаслідок чого створюється новий елемент, а всі інші перенумеровуються.
Рис. 3.22. Діалогове вікно „Список” для створення маркованих або нумерованих списків
Для вилучення елемента, його спочатку виділяють і натискують на клавішу <Del>, внаслідок чого виділений елемент вилучається, а всі інші перенумеровуються.
Д
ля
форматування маркерів існуючого списку
його виділяють, активізують команди
„Формат”
„Список”
(рис. 3.23) і
вибирають відповідний маркер із
запропонованого переліку.
Рис. 3.23. Діалогове вікно „Зміна маркованого списку”
Після активізації кнопки „Змінити” у вікні, що з'являється на екрані дисплея (рис. 3.22), можна змінити розмір та вид шрифту (кнопка „Шрифт”) і в таблиці символів вибрати інший маркер (кнопка „Маркер”).
3.11. Створення рамки і заливки в документі
Щоб підкреслити основну думку та більш наочно виділити абзаци, використовують функцію „Границі і заливка”. Ця дія може бути застосована до поточного абзацу, кількох попередньо виділених абзаців, або до цілої сторінки.
Для виконання цієї операції активізують команди „Формат” „Границі і заливка”.
У вікні, що з'явиться на екрані дисплея (рис. 1.24), задають:
• на вкладці „Границя” – тип створюваної рамки, („тінь”, „об'ємна” тощо), тип лінії рамки, колір та ширину. В розділі „Зразок” за допомогою кнопок можна вилучити (або додати) будь-яку сторону рамки. Команди застосовують до поточного абзацу або кількох попередньо виділених. Для вилучення вже створеної рамки вибирають тип „немає”;
Рис. 3.24. Діалогове вікно „Границі і заливка”, Рис. 3.25. Діалогове вікно „Границі і заливка”,
вкладка „Границі” вкладка „ Сторінка”
•
на
вкладці „Сторінка”
(рис. 3.25)
–
знаходяться усі вище перелічені
параметри, але вони застосовуються для
всієї сторінки;
• у вкладці „Заливка” (рис. 3.26) – вибирають колір фону для рамки та його інтенсивність (розділ „Узор”). Для вилучення заливки використовують параметр „немає”.
Рис. 3.26. Діалогове вікно „Границі і заливка”,
вкладка „Заливка”
Приклад застосування функції „Границі і заливка” (створено рамку з тінню, виконано заливку)
Рис. 3.27. Приклад застосування функції „Границі і заливка”
