Додаткова література
Курбатов В.И. Логика в вопросах и ответах. – Ростов-на-Дону, 1997. – С.4-33.
Кэрролл Л. История с узелками. – М., 1973.
Лихтарников М.М. Занимательные логические задачи. – СПб, 1996.
Хаваш К. Так – логично! – М., 1985.
Яшин Б.Л. Задачи и упражнения по логике. – М., 1996. – С.5-17.
Контрольні запитання до теми
Яке значення має термін “логіка”?
Що є предметом вивчення логіки як науки?
Чим відрізняється сучасна логіка від традиційної?
Які міркування називаються правильними?
Чим відрізняється штучна мова від природної?
Яку роль відіграє логіка як наука?
Яке значення має знання логіки?
Логічний словник
Формальна логіка. Метод формалізації. Логічна форма. Мова штучна. Природна мова. Ім’я. Знак. Денотат. Концепт. Функціональні знаки. Логічні терміни: кон’юнкція, диз’юнкція, заперечення, імплікація, еквіваленція, квантори.
Тема: Поняття як форма мислення (2 год.)
Тема “Поняття” закладає фундамент успішного вивчення курсу логіки. Вивчаючи тему, необхідно звернути особливу увагу на питання про поняття як форму відображення дійсності та на мовні засоби вираження понять.
Мета завдання: сформувати чітке уявлення про структуру поняття, його складові частини, про логічні дії над поняттями: визначення та його види, класифікація, їх роль у навчальному процесі та науковому пізнанні, а також про операції з класами.
План
Поняття як форма мислення. Вираження понять у мові.
Структура понять, зміст та обсяг понять.
Види понять.
Відношення між поняттями.
Визначення як логічна дія.
Поділ понять. Класифікація.
Обмеження та узагальнення понять.
Практичні завдання
1. Навести приклади понять, виражених: а)одним словом; б) словосполученням.
2. Навести приклади різного словесного вираження одного й того ж поняття.
3. Навести приклади слів, кожне з яких може виразити декілька понять.
4. Повністю охарактеризуйте поняття:
-
безкорисливість;
сім’я;
фінансист;
держава;
кредит;
демонтаж;
колектив;
політика.
5. Знайдіть поняття,
що перебувають у відношеннях, які
зафіксовані графічними схемами:
6. Самостійно визначить такі поняття: “екзамен”, “освіта”, “виховання”,
“культура”, “етика”, “естетика”, “філософія”, “політологія”.
7. Наведіть приклади неправильних визначень.
8. Наведіть приклади дихотомічного поділу і класифікації.
9. Узагальніть і обмежте поняття: “підручник”, “речення”, “письменник”,
“держава”, “закон науки”, “сіамська домашня кицька”.
10. Проведіть операції додавання, множення та віднімання слідуючих понять і відтворіть її графічно, заштрихуйте обсяг поняття здобутого унаслідок множення, додавання і віднімання: “Студент економічного вузу”, “Студент юридичного вузу”, “студент”, “відмінник”, “фінансист”, “юрист”, “викладач”.