24. Основні політико-правові показники-критерії порівняння сучасних економічних систем суспільства

Основними політико-правовими показниками-критеріями порівняння сучасних економічних систем суспільства є:

1) ступінь повноти свободи людини (ступінь забезпечення системою прав і свобод її громадян: свободи вірувань, національних поглядів, слова, громадських об'єднань, пересування, можливість брати участь у політичній діяльності і т.д.);

2) загальний рівень політичної культури суспільства;

3) забезпечення соціальної справедливості, законності, правосуддя;

4. ступінь сформованості громадянського суспільства;

5. ефективність виборчої системи, її відповідність волевиявленню народу;

6. розмежування і взаємодія законодавчої, виконавчої і судової влади;

7. відповідність правового поля країни (системи) потребам економічного розвитку (ступінь стимулювання прогресивних економічних змін правовою базою);

8. відповідність правових законів держави (суспільної економічної системи) нормам міжнародного права;

9. імідж країни (суспільної економічної системи);

10) участь країни (суспільної економічної системи) у розв'язанні глобальних проблем;

11) вартість правління (частка ВВП, що поглинається усіма рівнями урядової структури і характеризується кількістю державних чиновників);

12) стратегічна спрямованість внутрішньої та зовнішньої політики.

25. Основні екологічні показники-критерії порівняння сучасних суспільних економічних систем

Екологічними показниками-критеріями порівняння сучасних суспільних економічних систем виступають:

1. ступінь екологічної безпеки (загальний рівень);

2. частка природоохоронних витрат у ВВП;

3. ступінь чистоти повітряного і водного басейнів;

4. величина радіоактивного фону;

5. кількість речовин хімічного походження, внесених на 1 га культивованих земель;

6. ступінь екологічності продуктів харчування;

7. відсоток лісонасаджень до загальної площі;

8. частка електроенергії, яка виробляється за допомогою екологічно чистих технологій (за допомогою енергії сонця, вітру, води);

9. відсоток відходів основного виробництва, які йдуть у повторну переробку;

10) ступінь утилізації екологічно шкідливих відходів.

26. Поняття, ознаки та функції культури

Культура - моделі поглядів і переконань, які поділяють члени певної спільноти, котрі формують норми, що визнають поведінку всього суспільства.

Культура - в широкому сенсі - спосіб життя того або іншого народу і система сприйняття і розуміння миру, властиві цьому народу.

Культура - у вужчому сенсу - система основних сприйнять і ціннос­тей, що розвинулась у результаті спільного життя людей, є спільною для багатьох з них і її вплив помітний завдяки культурним і субкультурним нормам (аспектам поведінки).

Субкультура - групи людей, які визнають пев­ну систему цінностей, що базується на їх життєвому досвіді і станови­щі в суспільстві; групи людей, які об'єднані за національними, релігійними, расовими чи віковими озна­ками або, які проживають в одному географічному регіоні; міні-куль­тура всередині досліджуваної культури.

Крос-субкультура - субкультура в рамках декількох національних культур (наприклад, культура байкерів і так далі).

Національна культура - це сукупність цінностей, установок, пе­реконань і норм, які поділяє більшість жителів країни, і які втілюють­ся в законах і правилах суспільства, а також в загальноприйнятих нормах соціальної системи країни.

Основні ознаки культури:

• спільність поглядів людей. Культура встановлює способи сприймання навколишнього світу і накопиченого досвіду та шляхи впорядкування життєдіяльності людини. Для того, щоб виникла високоефективна і постійна взаємодія між людьми вони мусять мати спільну систему символів.

• відносність. Не існує культурної абсолютності. Представники різних культур сприймають світ по-різному і мають свої під­ходи до вирішення філософських проблем. Таким чином, нема підстав вважати одну групу вищою чи нижчою за іншу;

• набутість. Культура виникає у соціальному середовищі, і її не можна успадкувати.;

• колективність. Культура - колективне явище, тому здобутки її представників є загальнолюдськими цінностями і мають все-загальне значення.

Функції культури:

• Адаптивна (адаптація до навколишнього середовища).

• Комунікативна (створення умов і засобів спілкування).

• Інтеграційна (люди однієї культури складають одну соціальну групу).

• Соціальна або функція соціалізації (кожна людина включається в певну групу).

Культура в незалежності від конкретної нації або народності володіє наступними характерними рисами:

1. Передається з покоління в покоління

2. Постійно розвивається.

3. Формує усередині субкультури.

4. Різне прийняття (чи неприйняття) членами культури власної культури

Життя народу значною мірою управляється його культурою, і навпаки - культура певною мірою управляється життям самого народу.

В більшості країн домінує націона­льна культура, але навіть в найбільш однорідних країнах, таких як Японія, існують субкультури зі своїми специфічними особливостями. У США існують сильні субкультури, наприклад, амішів (мнемонітів) у Пенсильванії, каджанів у Луїзіані, російських емігрантів на Брайтон-Біч (Нью-Йорк). Сильно виражена національна культура може вступи­ти у конфлікт із субкультурами, що підриває суспільство і субгрупи.