8. Поняття, основні ознаки економічних систем

Eкономічна система суспільства - це система механізмів та інституцій, що забезпечують організацію виробництва й розподілу створених у суспільстві матеріальних і духовних благ, спосіб, яким вирішується проблема нестачі ресурсів і досягаються відповідні економічні цілі. (Б.Кульчицький)

Еономічна система - у широкій інтерпретації - це сукупність підсистем (елементів) виробництва, ринку, цін, грошей, кредиту, фінансів, споживання і зв'язків між ними, опосередкованих системою регулювання, яким притаманні ознаки цілісності;

у вузькій інтерпретації - сукупність механізмів, інститутів функціонування, розвитку і регулювання національної економіки;

Національна економіка - є національною модифікацією типових економічних систем суспільства.

Економічній системі притаманні такі ознаки:

- цілісності:

а) організованість - внутрішня впорядкованість, узгодженість дій окремих підсистем економічної системи;

б) наявність інтегративних властивостей, інституцій і функцій, як-от: товарно-грошовий характер функціонування, бажання отримати прибуток, ринок як інтегративний механізм, гроші тощо;

в) саморух (саморегуляція), який спрямований на збереження певної структури системи (збалансований стан), на підтримку її діяльності (функціонування),

г) загальна (кінцева) мета - задоволення різноманітних потреб, що зростають за обмежених ресурсів на основі прибутку"

- відкритості (забезпечення економічної свободи, конкуренції, гарантій для зовнішніх інвестицій, обмежена економічно-регулююча роль держави, активна участь у міжнародній торгівлі, готовність держави до економічного співробітництва на міжнародній арені, до участі у вирішенні глобальних соціальних, гуманітарних, екологічних, культурних, інформаційних та ін. проблем, що водночас призводить до взаємообміну духовними цінностями, поглядами, ідеями і т.п.).

9. Складові елементи економічних систем

Економічна система суспільства має такі основні структурні елементи:

1) панівні цінності (національні, релігійні переконання, буденна свідомість, що має соціальне та регіональне забарвлення, ринкове чи іншого роду цінності і т.д., які сукупно впливають на стосунки всередині суспільства);

2) політичний лад (урядові інституції та процедури, які поряд з системою цінностей визначають панівні форми власності на ресурси і, відповідно, результати виробництва);

3) правова система (як у широкому розумінні, так і у вузькому - розробка і прийняття відповідних законів і нормативних документів, які регулюють економічну діяльність у всіх сферах суспільства);

4) екологічна складова (екологічна свідомість, екологічна культура, утвердження екологічної відповідальності, екологічна безпека);

5) суспільний механізм управління (характеризується ступенем і формами втручання держави в економіку, принципами „вертикалі" влади: наприклад, домінування унітарних чи регіональних принципів управління);

6) власне економічний механізм, що опосередковує і забезпечує виробництво, а також розподіл і споживання створених матеріальних і духовних благ (фінансова система, у т.ч. податкова, фіскальна і бюджетна політика, грошова система, мотиваційний механізм і т.д.).

Важливою проблемою теорії економічних систем є окреслення контурів парадигми економічно-соціального прогресу у третьому тисячолітті. Основні елементи цієї парадигми:

• інтелектуалізація економічної діяльності

• категорія відповідальності - ставлення людини до суспільства, економічної системи і самої себе з точки зору виконання нею правових норм і морального обов'язку, за буття

• екологічна і ресурсозберігаюча складова

• соціологічна (ціннісна) складова. Тобто фактично цінності зумовлюють відповідний тип політичної та економічної системи

• розвиток гуманізації економічних процесів, гуманізацію економічних систем

• органічна єдність процесів глобалізації та регіоналізації, включаючи становлення і трансформацію національних економічних систем. У сучасних умовах інтернаціоналізація світової економіки виявляється у двох її основних напрямах - глобалізації та регіоналізації.