Класифікація аудиторський висновків.

Аудиторські висновки

Розглядається МСА

700, 700 А

Регламентуються Вимогами до аудиторського висновку, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 січня 2001 року № 5

Розглядаються МСА 800,810

Аудиторські висновки спеціального призначення

Аудиторські висновки перевірки річної бухгалтерської звітності

За результатами тематичного аудиту

Позитивні

Про фінансову звітність підготовлену відповідно до інших приписів аудиту

Умовно позитивні

Про окремі частини фінансової звітності

Негативні

Відмова від надання висновку

Про дотримання договірних відносин

Про узагальнену фінансову звітність

Рисунок 10.1 Класифікація аудиторський висновків

Як засвідчує рисунок 10.1. аудиторський висновок про перевірку фінансової звітності суб’єктів господарювання за змістом висловлення думки поділяють на :

• Позитивний;

• Умовно – позитивний;

• Негативний;

• Відмова від надання висновку.

Позитивний – дають клієнтові у випадках , коли на думку аудитора виконані такі умови :

• Аудитор отримав усю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудиту.

• Надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві.

• Існують адекватні та достовірні дані з усіх суттєвих питань.

• Фінансова документація підготовлена відповідно до прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, що відповідає вимогам діючого законодавства України.

• Фінансова звітність складається на основі дійсних облікових даних і не містить суттєвих суперечностей.

• Фінансова звітність складена належно, за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Умовно – позитивний - дають клієнтові якщо під час перевірки виявлені порушення, але вони мають обмежений вплив на фінансову звітність. Аудитор не може видати умовно – позитивний висновок, коли є фундаментальна невпевненість та незгода.

Основні причини фундаментальної невпевненості :

• Значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор не може одержати усю необхідну інформацію і пояснення ( наприклад, через незадовільний стан обліку);

• Не може виконати усі необхідні аудиторські процедури ( через обмеження у часі перевірки, які диктує клієнт);

• Ситуаційні обставини, непевність у правильності висновків у конкретній ситуації ( наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів).

Будь – яка фундаментальна невпевненість або незгода є підставою для відмови від того, щоб дати позитивний висновок. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня невпевненості або незгоди.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен описати усі суттєві причини його не впевненості і незгоди. Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку, перед тим розділом, де аудитор висловлює негативний висновок або відмовляється від аудиторського висновку. У цьому ж розділі можна детальніше обговорити момент негативного характеру або дати посилання на додаток до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює думку про достовірність і повноту звітності.

При підготовці негативного аудиторського висновку, доречні такі висловлення :

1. «Не задовольняє вимоги».

2. «Перекручує дійсний стан справ».

3. « Не дає справжнього уявлення».

4. «Не відповідає».

5. «Суперечить».

Якщо аудитор дає відмову від надання аудиторського висновку, він аргументує про неможливість на підставі наведених факторів сформувати висновок про фінансову звітність підприємства.

3). Результати аудиту фінансової звітності оформляються у вигляді аудиторського висновку, який складається за довільною формою.

МСА № 700 ( Аудиторський висновок про фінансову звітність ) - передбачає, що у висновку обов’язково мають бути розкриті такі розділи :

• Заголовок;

• Вступ;

• Масштаб перевірки;

• Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність.

• Дата аудиторського висновку;

• Адреса аудитора або адреса фірми;

• Підпис аудиторського висновку .

Заголовок - ідеться про те, що аудиторську перевірку проводив незалежний аудитор. Дається назва аудиторської фірми, а також повна назва підприємства, яке перевіряється та час перевірки.

Вступ - містить інформацію про склад фінансової звітності та дату підготовки звітності. У ньому також наголошується, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівництво підприємства, на відповідальності аудитора за аудиторський висновок, який обґрунтовується результатами проведеної перевірки.

Масштаб перевірки - В аудиторському висновку необхідно зазначити масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Цей розділ дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог Законодавства України та норм, які регулюють аудиторську практику і ведення бухгалтерського обліку, або відповідно до вимог міжнародних стандартів та практики.

Оцінка помилок – Під час аудиторської перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства стосовно їх суттєвого впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор повинен користуватися МСА – 320 «Суттєвість в аудиті».

Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність - містить висновок аудитора про фінансову звітність, її правильність , у всіх суттєвих аспектах.

Дата - Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому – передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля підпису аудитора.

Підпис висновку – Аудиторський висновок підписує аудитор ( директор аудиторської фірми або уповноважена на те особа), що мають відповідну серію сертифіката на вид проведення аудиту.

Адреса аудитора або адреса фірми – обов’язково зазначається в аудиторському висновку дійсна адреса аудитора ( фірми). Цю інформацію можна розмістити як наприкінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланку аудиторської фірми.

Отже, аудиторський висновок є регламентованим документом і його структура визначається МСА і вимогами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.

4). Незалежні аудитори ( аудиторські фірми) крім перевірки фінансової звітності підприємства надають різні за характером і змістом аудиторські послуги .

Супутні аудиторські послуги відрізняється за об’єктами і методами дослідження аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства. Це суттєво впливає на зміст і структуру аудиторського висновку.

МСА № 800 «Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення», передбачає складення аудитором таких видів аудиторського висновку спеціального призначення :

1. Аудиторський висновок за результатами тематичного аудиту.

2. Аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства підготовлену відповідно до інших принципів обліку.

3. Висновок про окремі частини фінансової звітності підприємства.

4. Аудиторська перевірка дотримання договірних відносин.

5. Висновок про узагальнену фінансову звітність підприємства.

1. Аудиторський висновок за результатами тематичного аудиту. Характер діяльності та обсяги робіт під час проведення тематичного аудиту залежить від конкретних обставин. При плануванні тематичного аудиту від аудитора вимагається чітке уявлення про мету інформації про яку складається висновок, а також про майбутніх користувачів інформації. За результатами тематичної перевірки аудитор складає аудиторський висновок довільної форми, але він повинен містити обов’язкові елементи.

2. Аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства підготовлену відповідно до інших принципів обліку. – інші принципи бухгалтерського обліку це набір критеріїв і принципів, які використовуються для підготовки фінансової звітності та застосовуються до всіх її суттєвих елементів і є загального признаними, як в окремо взятій країні, так і в багатьох країнах світу. Фінансова звітність може бути підготовлена за спеціальною метою згідно з міжнародними обліковими принципами. Можуть існувати такі загально прийняті форми :

   • Податкова декларація;

   • Звіт про рух грошових коштів;

   • Специфічна фінансова звітність , ведена будь – яким регулюючим державним органом.

Аудитор повинен визначити чи можна користувачу або замовнику фінансової звітності підприємства, а також з аудиторського висновку зі спеціальних питань зрозуміти з назви або приміток до неї, що вона підготовлена згідно з спеціальними вимогами замовника.

3. Висновок про окремі частини фінансової звітності підприємства. Аудитора можуть попросити зробити висновок за однією або декількома позиціями фінансової звітності підприємства ( наприклад : про стан дебіторської заборгованості, наявність матеріальних ресурсів, правильність нарахування преміальних винагород співпрацівникам або правильність розрахунку податків та ін.). Такі послуги проводяться окремо або як частина аудиторської перевірки фінансової звітності.

При дослідженні окремих компонентів фінансової звітності аудитор повинен визначити розмір їх суттєвості стосовно всієї звітності.

Аудиторський висновок про окрему позицію фінансової звітності підприємства повинен містити примітку стосовно принципів бухгалтерського обліку, які використовувалися впродовж року, або на пункт чи розділ приміток до звітності підготовлених клієнтом, де дається подібне посилання.

4. Аудиторська перевірка дотримання договірних відносин – Аудитор може отримати замовлення на підготовку аудиторського висновку про дотримання підприємством умов окремих угод, наприклад, позикових договорів на придбання облігацій, договорів на надання гарантій. Відповідно до таких договорів підприємству треба дотримуватися певних положень, наприклад, сплата відсотків, дотримання окремих фінансових показників, порядок використання доходів від реалізації окремого майна.

5. Висновок про узагальнену фінансову звітність підприємства. – Клієнт може підготувати фінансову звітність підприємства, яка показує в динаміці його діяльність за декілька років, використовуючи звіти підприємства, які раніше були підтверджені аудитором. Аудитор повинен зробити висновок про узагальнену фінансову звітність тільки в тому випадку, коли він уже має обґрунтоване ставлення до фінансової звітності, використаної для узагальненої фінансової звітності підприємства.

Висновок аудитора про узагальнену фінансову звітність підприємства повинен мати такі основні елементи :

• Назву незалежної аудиторської фірми; назву підприємства; посилання на річну фінансову звітність, перевірену аудитором, на підставі якого підготовлена ця узагальнена фінансова звітність підприємства;

• Відображення дати аудиторського висновку про річну фінансову звітність і виду аудиторського висновку; висновок аудитора про те, чи збігається за змістом інформація в узагальненій фінансовій звітності з річною звітністю, підтвердженою аудитором.

5) Аудитор у звіті показує на виявлені помилки і перекручення в системі бухгалтерського обліку клієнта, що суттєво впливають на достовірність його звітності. Він може привести у звіті будь – яку інформацію стосовно проведеного аудиту і фактів господарського життя економічного суб’єкта , яку буде вважати за доцільну.

Письмову інформацію аудитора не можна розглядати як повний звіт про всі існуючі недоліки. Вона охоплює лише ті з них, що були виявлені під час аудиторської перевірки.

Звіт аудитора перед замовником складається у довільній формі. Його розділи, зміст, кількість додатків не регламентуються – кожна аудиторська фірма ( аудитор) вибирає зручні для себе і клієнта форми подання інформації.

У практичній діяльності аудитор (аудиторська фірма) як звіт перед замовником найчастіше вибирають форму акта аудиторської перевірки.

Внутрішньо фірмові форми звіту повинні бути затверджені керівником аудиторської організації і в обов’язковому порядку їх повинні дотримуватися працівники при підготовці цього документа. Аудитори, котрі здійснюють свою діяльність самостійно, зобов’язані розробляти ( або прийняти з урахуванням кваліфікованих рекомендацій) акуратну і однотипну форму надання письмової інформації, яку в подальшому можуть застосовувати постійно.

Письмова інформація аудиторської фірми (аудитора) повинна містити в обов’язковому порядку такі відомості:

• Реквізити аудиторської організації, а саме: офіційне найменування і юридична (поштова) адреса аудиторської фірми або прізвище, ініціали і адреса аудитора, який здійснює діяльність самостійно; номер і дата реєстраційного посвідчення; номер і дата видачі сертифіката аудитора;

• Реквізити економічного суб’єкта що перевіряється, а саме: офіційне найменування і юридична (поштова) адреса підприємства; номер і дата реєстраційного посвідчення; перелік посадових осіб ( прізвище, ініціали, посада), відповідальних за складання бухгалтерської звітності юридичної особи;

• Вказівка на період часу до якого відноситься документація економічного суб’єкта, перевірена в ході аудиту, дата підписання письмової інформації аудитора.

• Виявлені в ході аудиту суттєві порушення встановленого в Законодавстві України Порядку ведення бухгалтерського обліку і с кладення бухгалтерської звітності, які впливають або можуть вплинути на її достовірність.

• Результати перевірки організації і ведення бухгалтерського обліку, складення відповідної звітності і функціонування системи внутрішнього контролю економічного суб’єкта.

В додаток до акта аудиторської перевірки, залежно від обсягу, масштабів і специфіки аудиту, а також розмірів і особливостей економічного суб’єкта , який підлягає перевірці, варто вводити такі свідчення :

• Особливості виконання аудиторської перевірки, передбачені договором між аудиторською організацією і економічним суб’єктом , а також особливості виконання роботи, які стали відомі в ході перевірки.

• Перелік основних об’єктів бухгалтерського обліку, які підлягали аудиторському контролю;

• Відомості про методику аудиторської перевірки, підтвердження того, що аудиторська організація дотримувалася в роботі правил (стандартів) аудиторської діяльності, вказівка на те, які розділи бухгалтерської документації було перевірено суцільним способом, а які вибірковим порядком, і на основі яких принципів здійснювалася аудиторська вибірка;

• Перелік зауважень, вказівок на недоліки та рекомендації;

• Оцінку кількісних розходжень звітних і (або) податкових показників за даними економічного суб’єкта і прогнозних за результатами перевірки аудиторської організації;

• При перевірці великих економічних суб’єктів зі складною організаційною структурою – відомості про здійснення перевірок філій, підрозділів і дочірніх фірм такого економічного суб’єкта викладення загальних результатів перевірок і аналіз впливу цих приватних результатів на підсумки аудиторської перевірки економічного суб’єкта загалом.

Відомості, що містяться в письмовій інформації аудитора, повинні бути чіткими, змістовними. У необхідних випадках у письмовій інформації аудитора повинні бути обґрунтування кількісних розрахунків і оцінок, посилань на документ чинного законодавства.

У письмовій інформації аудитора в обов’язковому порядку повинно бути зазначено, які зауваження є суттєвими, а які ні, чи впливають,(можуть впливати) перелічені зауваження та недоліки на висновки, зроблені аудитором. У випадку підготовки аудиторською організацією умовно – позитивного висновку, негативного висновку або відмови від висловлення думки в письмовій інформації ( звіті) аудитора, повинна міститися розгорнута аргументація причин, що спонукали до такої думки аудитора.

Отже, на відміну від аудиторського висновку акт аудиторської перевірки не подається державним органам, не має офіційного правового статусу і може розглядатися тільки як конфіденційний документ внутрішнього використання.

За змістом акт аудиторської перевірки – це систематизоване викладення підсумків аудиторського дослідження, згідно із завданнями, обумовленими договором.

За обсягом акт аудиторської перевірки може бути до декількох десятків аркушів. Стиль викладення інформації відповідає вимогам ділової мови документа, факти треба висвітлювати докладно. Акт аудиторської перевірки виданий тільки для клієнта і не може бути розголошений без його згоди.

Джерелом отримання інформації про діяльність підприємства можуть бути :

• Статут підприємства.

• Документи про реєстрація підприємства.

• Протоколи засідань ради директорів, зборів акціонерів.

• Документи, які регламентують облікову політику підприємства

• Бухгалтерські документи та звітність.

• Статистична звітність.

• Документи планування діяльності підприємства.

• Контракти, договори, угоди.

• Внутрішні інструкції.

• Акти податкових перевірок.

• Документи з арбітражних та судових справ.