1. На рівні фінансової звітності :

   • Освіта і досвід за фахом керівництва;

   • Його компетентність;

   • Часті зміни складу керівництва;

   • Неординарні обов’язки або значний вплив на них певних обставин.

2. На рівні показників фінансової звітності і категорій операцій :

   • Рахунки обліку, які були раніше скориговані;

   • Складність операцій, які вимагають сторонніх фахівців;

   • Тенденції до збитковості підприємства;

   • Тенденція до не законного привласнення активів.

Система внутрішнього контролю виходить за межі бухгалтерського обліку і включає в себе середовище контролю і специфічні заходи контролю.

До факторів середовища контролю належить :

• Діяльність керівництва клієнта ;

• Політика і методи керівництва;

• Організаційна структура підприємства;

• Управлінські методи контролю в тому числі кадрова політика, порядок розподілу обов’язків .

Специфічні заходи контролю включають :

1. Періодичні зіставлення, аналіз і перевірка рахунків.

2. Перевірка арифметичної точності записів.

3. Контроль умов функціонування та використання комп’ютерних та інформаційних систем.

4. Введення і перевірка контрольних рахунків та перевірочних облікових регістрів.

5. Порядок проходження та затвердження документів ( графік документообігу).

6. Зіставлення прийнятих внутрішніх правил на підприємстві з вимогами в законодавчих актах.

7. Порівняння наявності всіх активів із записами в облікових реєстрах.

8. Порівняння і аналіз фінансових результатів діяльності підприємства з показниками фінансового плану.

Тести контролю виконуються з метою отримання аудиторських доказів, щодо ефективності:

1. Організації системи обліку та внутрішнього контролю.

2. Функціонування внутрішнього контролю протягом певного періоду.

Тести контрою можуть містити :

1. Перевірку документів, які підтверджують операції та інші події для отримання аудиторських доказів належного функціонування заходів внутрішнього контролю.

2. Запити щодо заходів внутрішнього контролю та спостереження за ними, що не залишають «аудиторського сліду».

3. Повторне застосування заходів внутрішнього контролю ( ____, звірка банківських рахунків для того, щоб впевнитися в їх правильному веденні підприємством).

Ризик не виявлення помилок безпосередньо пов'язаний з проведенням незалежних процедур перевірки.

Зроблені аудитором оцінки властивого ризику і ризику контролю впливають на характер, строки і обсяг аудиторських процедур, які виконуються аудитором з метою зменшення ймовірності не виявлення помилок і перекручень і доводять ризик аудиту до сприятливого рівня.

5). Відхилення в фінансовій звітності класифікуються на :

1. Не навмисні відхилення від норм ( помилки)

2. Навмисні відхилення ( шахрайство).

Помилки можуть бути допущені по :

• Некомпетентності;

• Халатності;

• Неуважності;

• А також викликані недосконалістю системи обліку і діючого законодавства.

Помилка - не навмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних чи логічних помилок в облікових записах, не догляду у повноті обліку, невірному поданні фактів господарської діяльності, наявності і стану майна.

Шахрайство - навмисне неправильне відображення господарських операцій та подання на цій основі заздалегідь перекрученої недостовірної звітної інформації її користувачам.

Воно полягає у маніпуляції обліковими записами, у фальсифікації первинних документів реєстрів обліку, звітності, в навмисних змінах записів обліку, навмисно неправильній оцінці активів, методів їх списання, у приховуванні документів, у незаконному отриманні у власність грошових і майнових цінностей.

Маніпуляція обліковими записами - навмисне використання некоректних бухгалтерських проводок, або сторнуючих записів , з метою перекручення даних обліку і звітності.

Спільне між помилкою і шахрайством є те, що вони є відхиленням від норм :

• Діючого законодавства;

• Від нормативних актів, що регулюють діяльність організації і методологію бухгалтерського обліку;

• Внаслідок не дотримання протягом року облікової політики стосовно відображення деяких операцій та оцінки майна;

• Внаслідок порушення принципу віднесення доходів і витрат до відповідних періодів;

• В результаті не дотриманні єдності в розмежування обліку витрат;

• При не дотриманні тотожності даних аналітичного і синтетичного обліку.

Помилки у звітності клієнта можна поділити на такі види :

А) відсутність ведення обліку певних операцій;

Б) помилка в періодизації;

В ) помилка в облікових записах;

Г) помилка в оцінці майна;

Д) помилки, що повторюються;

Е) помилки, пов’язані з необізнаністю з певних питань законодавства;

Приклади обставин чи події, які підвищують ризик шахрайства або помилок:

1. Питання стосовно чесності та компетентності управлінського персоналу:

   • Управління персоналом здійснюється однією особою, або малою групою осіб;

   • Немає ради або комітету, що здійснює ефективний нагляд;

   • Складна і не виправдана корпоративна структура;

   • Велика плинність бухгалтерів і фінансистів;

   • Часті зміни юрисконсультів, аудиторів та інших спеціалістів.

2. Незвичайний внутрішній чи зовнішній тиск:

   • Погіршується стану галузі, зростає кількості банкрутств;

   • Погіршення стану платежів;

   • Суб’єкту господарювання треба мати тенденцію до зростання прибутку, щоб підтримати ринкову вартість його акцій у зв’язку з передбачуваним їх відкритим продажем та іншими причинами.

   • Тиск на персонал бухгалтерії з вимогою скласти фінансову звітність у надзвичайно короткі терміни та ін.

3. Надзвичайні операції:

   • Операції з пов’язаними сторонами;

   • Незвичайні операції в кінці року, які мають значний вплив на доходи;

   • Завищена плата за послуги деяким спеціалістам, порівняно з обсягом надання послуг.

4. Проблеми з отриманням достатніх аудиторських свідчень:

   • Велика кількість коригувань у книгах, рахунках, неповні файли і незбалансованість рахунків;

   • Невідповідне документування операцій ( відповідних санкцій, підтверджуючих документів, ін.);

   • Велика кількість розбіжностей між обліковими записами та підтвердженнями третьої сторони;

   • Необґрунтовані відповіді управлінського персоналу на запити аудитора;

5. Фактори середовища комп’ютерних інформаційно – технічних систем:

   • Неможливість отримати інформацію з файлів, внаслідок відсутності або непослідовності документ них записів чи програм;

   • Велика кількість змін у програмах, які не були підтверджені документально;

   • Загальна невідповідність комп’ютерних операцій та баз даних бухгалтерським рахункам.