36. Номенклатура і склад калькуляційних статей витрат.

Витрати, пов’язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групують за статтями калькуляції: – сировина та матеріали;– купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;– паливо й енергія на технологічні цілі;– зворотні відходи (вираховують);– основна заробітна платня;– додаткова заробітна платня;– відрахування на соціальне страхування;– витрати на утримання та експлуатацію устаткування;– загальновиробничі витрати;– втрати від браку;– інші виробничі витрати;– попутна продукція (вираховують). До зазначеної типової номенклатури статей калькуляції підприємства можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції, а також об’єднувати кілька типових статей калькуляції в одну або виокремлювати з однієї типової статті кілька статей калькуляції.

37. Планування витрат на виробництво продукції за їх техніко-економічними факторами.

В поточних техніко-економічних планах відображаються показники витрат, їх економія або перевитрата, спричинені змінами умов господарювання — збільшенням обсягів виробництва продукції, зміною структури продукції, інвестиціями в оновлення основних фондів, вдосконаленням організації виробництва та управління.

Під факторами розуміють технічні, організаційні, економічні та інші зміни у виробничо-господарській діяльності підприємства, наслідком яких с зміна абсолютної величини чи рівня витрат на виробництво одиниці продукції. В планах відображається кількісна оцінка впливу різних факторів на зміну рівня витрат, що склався в базовому періоді.

Розрахунок зміни собівартості продукції за техніко-економічними факторами здійснюється в такій послідовності:

1 розраховуються питомі витрати на виготовлення 1 грн. продукції

в базовому періоді;

3 розраховується зміна собівартості продукції в плановому періоді, зумовлена виливом техніко-економічних факторів (Зс);

4 формується загальна собівартість продукції планового періоду з врахуванням впливу техніко-економічних факторів:

До основних техніко-економічних факторів рекомендується відносити:

* зміну обсягу виробництва; * зміну структури продукції; * зміну технічного рівня виробництва; * зміну організації виробництва та умов праці.

38. Калькулювання собівартості окремих видів продукції.

Витрати, пов’язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групують за статтями калькуляції: – сировина та матеріали;– купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;– паливо й енергія на технологічні цілі;– зворотні відходи (вираховують);– основна заробітна платня;– додаткова заробітна платня;– відрахування на соціальне страхування;– витрати на утримання та експлуатацію устаткування;– загальновиробничі витрати;– втрати від браку;– інші виробничі витрати;– попутна продукція (вираховують). До зазначеної типової номенклатури статей калькуляції підприємства можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції, а також об’єднувати кілька типових статей калькуляції в одну або виокремлювати з однієї типової статті кілька статей калькуляції.