22. Розрахунок запасів матеріальних ресурсів.

Запаси – це матеріальні активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу в складі готової продукції; призначені для споживання в ході виробничого процесу; для використання в майбутньому. Виробничі запаси – це матеріальні активи, які підлягають подальшій обробці на підприємстві або призначені для спожи­вання під час операційного циклу. Поточні запаси – основна частина виробничих запасів, які забезпечують неперервність виробничого процесу в інтервалах між поставками. Страхові забезпечують нормальне проті­кання виробничого процесу у разі відхилення від запланова­них умов поставок. Підготовчі запаси дають змогу здійснювати підготовку матеріалів до виробничого використання. Розрахунок запасів доцільно показувати в наочному вигляді – у формі балансів. Зведені баланси – це сукупність однопродуктових балансів, об’єднаних за однією з ознак (галузей, призначення, взаємозамін­ності ресурсів). Розрахунок потреби у виробничих запасах на складі найчастіше розраховують за системою „максимум-мінімум”, згідно з якою запаси поповнюються до рівня, не нижчого за їхню мінімальну величину, а після надходження чергової партії не бувають більшими за встановлену максимальну кількість. Для забезпечення цих умов замовлення на чергову поставку матеріалів мають відповідати такій величині поточного запасу, якої вистачить для роботи, поки замовлений матеріал надійде. Цю величину запасу називають точкою замовлення (Т_{з. з}) та обчислюють за формулою: Т_{з. з} = П_д + С_тр + В_д * t_з , де П_д – підготовчий запас;С_тр – страховий (гарантійний) запас;В_д – середньодобові витрати матеріалу в натуральному вимірі; t_з – час у днях від моменту оформлення замовлення до надходження чергової партії матеріалів. Максимальний поточний запас (Z_макс. ): Z_макс. = М_доб. * Т_пост. , де М_доб. – середньодобові витрати матеріалів у натуральних одиницях; Т_пост. – період між двома поточними поставками в днях. Потреба у підготовчому запасі (Z_підг. ): Z_підг. = М_доб. * t _підг. , де М_доб. – середньодобові витрати матеріалів у натуральних одиницях; t _підг. – сумарна тривалість підготовчих операцій у днях. Загальні виробничі запаси (Z_вир. ): Z_вир. = Z_макс. + Z_стр. + Z_підг. , (сума поточних, страхових і підготовчих запасів).

23. Розрахунок потреби в матеріально-енергетичних ресурсах.

Потреби підприємства в матеріальних ресурсах можна визнача­ти різними методами: -прямого розрахунку (сировина, головні, допоміжні матеріали тощо), -укрупненим (статистичним) – під час прогнозування потреб у сировині, матеріалах, енергії, теплі тощо;-на основі нормативних термінів зносу (спецодяг, інструмент);

-на основі формул хімічних реакцій, рецептурного складу. Маса сировини (матеріалів) (П_мас):

П_мас = ВП_нат * Н_витр , де ВП_нат – запланований обсяг виробництва в натуральних одиницях виміру; Н_витр – загальна норма витрачання суміші матеріалів для виготовлення одиниці продукції. П_маті = П_мас *d_i,

де, П_мас – маса сировини; d_i – частка певного компоненту в скалді матеріалу. Потреба в електроенергії (П_{ел. техн.} ): П_{ел. техн.} = , де N_дв – сумарна потужність струмоприймачів машин, кВт; Т_{р. дв.} – річний час роботи струмоприймача, год; К₁ – коефіцієнт втрати електроенергії в мережі; К₂ – коефіцієнт втрати електроенергії у двигуні машини; n – кількість одиниць технологічного устаткування. Потреба в енергії на технологічні цілі (ПЕ_тех): ПЕ_тех = , де m – кількість найменувань виробів одного типорозміру;В_поб – потужність, яку використовують під час обробки одного виробу, кВт;Т_м – норма машинного часу на обробку одного виробу, год;n – кількість виробів одного найменування, шт. /рік;К_ве – коефіцієнт, який враховує втрати електроенергії. Потреба у змащувальних матеріалах (П_мз): П_мз = Н_вз*К*Д_рп*К_з*Т_зм, де П_мз – кількість необхідних змащувальних матеріалів;Н_вз – норма витрат змащувальних матеріалів на одну машино-годину роботи да­ного обладнання, кг;К – кількість працюючих одиниць обладнання, од. ;Д_рп – планова кількість робочих днів підприємства на рік, дні;К_з – коефіцієнт змінності обладнання;Т_зм – тривалість робочої зміни, год. Річна потреба в ріжучому інструменті (П_рі): П_рі = T_m*N_p/(L/l + 1)*T_i, де T_m – машинний час роботи даним інструментом для виготовлення одиниці про­дукції, год;N_р – річна програма випуску продукції, шт. ;L – довжина робочої частини інструменту, мм;l – частина інструменту, яку заточують за одну заточку, мм;T_і – час роботи інструменту між двома заточками, год. Потреба в матеріалах на ремонт обладнання (П_peм): П_peм = α*Н_вк*(R_l+βR₂+γR₃), де α – коефіцієнт, який враховує витрати матеріалів на огляди та міжремонтне обслуговування;Н_вк – норми витрат матеріалів на одну ремонтну одиницю у разі капітального ремонту обладнання;R₁, R₂, R₃ – сума ремонтних одиниць обладнання, яке підлягає відповідно капітальному, середньому і малому ремонтам;β – коефіцієнт, який характеризує співвідношення між нормою витрат матеріалів у разі середнього і капітального ремонтів;γ – коефіцієнт, який відображає співвідношення між нормою витрат матеріалу у разі малого і капітального ремонтів. Потреба в матеріалах на ремонт будівель (П_буд): П_буд = , де Q_p – обсягремонтних робіт, грн;У_м – питома вага матеріальних витрат у ремонтних роботах, %;R_м – питома вага даного матеріалу в загальних матеріальних витратах, %;Ц – планова ціна одиниці матеріалу, грн.