- •Теоретичні питання - 40
- •1. Складу озброєння танку.
- •2. Боєкомплект, його призначення, склад та розміщення
- •3. Розміщення|із| пострілів, що становлять боєкомплект гармати.
- •4. Види постріл іх призначення.
- •2. Склад та розміщення приладів прицілювання і спостереження у|в,біля| навідника.
- •1. Похідне і бойове положення озброєння.
- •2. Склад і розміщення частин електрогідравлічного приводу вн стабілізатора.
- •4. Склад і розміщення загальних частин стабілізатора.
- •Основні частини та механізми кулемету пкт.
- •1. Призначення, характеристика, загальний устрій танкової гармати 2а46м-1
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій ствола танкової гармати.
- •3. Призначення, загальний устрій та робота механізму продування.
- •1. Призначення та загальна будова люльки.
- •3. Призначення та загальна будова електричного спускового механізму.
- •4. Призначення та загальна будова механічного спускового механізму.
- •5. Призначення та загальна будова блокуючого пристрою.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій затвору танкової гармати.
- •2. Призначення та загальна будова запираючого механізму.
- •3. Призначення та загальна будова гальваноударного механізму.
- •4. Призначення та загальна будова викидиваючого механізму.
- •5. Призначення та загальна будова механізму повторного взвод.
- •Призначення, характеристика, противідкатних пристроїв.
- •Призначення та загальний устрій гальма відкату.
- •Призначення та загальний устрій гальма накатника.
- •Теоретичні питання - 57
- •1. Наводка зброї. Види наведення зброї і їх характеристика.
- •2. Цілі, по яким веде вогонь танк прямою, напівпрямою і непрямою наводкою.
- •3. Використання азимутального вказівника та бокового рівня
- •4. Способи ведення вогню з танка та їх характеристика.
- •5. Швидкострільність, послідовність рішення вогневих завдань.
- •1. Виявлення, вибір цілі і цілевказівка.
- •2. Визначення відстані до цілі.
- •3. Вибір способу, типу боєприпасів та моменту відкриття вогню
- •4. Визначення вихідних установок (вирішення задачі влучення снаряда в ціль).
- •1. Підготовка стрільби. Попередня та безпосередня підготовка.
- •1. Призначення, характеристика сув 1а33.
- •2. Склад системи управління вогнем 1а33.
- •3. Призначення, характеристика, загальна будова прицілу-далекоміра 1г42
- •4. Стабілізатор озброєння 2э26м призначений:
- •5. Танковий балістичний обчислювач 1в517 системі lА33 забезпечує автоматичне вироблення кутів прицілювання і бічного упередження гармати залежно від:
- •7. Датчики вхідної інформації.
- •8. Перетворювач напруги
- •9. Правила роботи із сув під час стрільби.
- •10. Порядок підготовки до роботи, включення та виключення системи.
- •Включення системи 1азз
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова прицілу-далекоміра 1г42
- •2. Органи управління прицілу-далекоміра
- •3. Поле зору 1г42. Шкали прицілу-далекоміра
- •1. Підготовка прицілу-далекоміра до роботи
- •2. Порядок роботи прицілу-далекоміра
- •3. Вивіряння нульової лінії прицілювання
- •4. Вивірка приймально-передавального каналу
- •5. Перевірка функціонування дальноміра в режимі “контроль” та ланцюгів збросу дальності.
- •6. Вказівки з правил безпеки
- •7. Технічне обслуговування прицілу.
- •1. Перевірка і регулювання жорсткості стабілізатора у вертикальній площині:
- •2. Перевірка і регулювання жорсткості стабілізатора в горизонтальній площині:
- •3. Перевірка і регулювання ступеня демпфірування стабілізатора у вертикальній площині:
- •4. Перевірка і регулювання ступені демпфірування стабілізатора в горизонтальній площині:
- •5. Найпростіші неполадки стабілізатора та способи їх усунення.
- •1. Призначення, характеристика, загальний устрій. Органи управління. Принцип роботи обчислювача.
- •2. Датчики вхідної інформації (вітру, крену, швидкості руху, курсового кута танку). Призначення, розташування в танку та принцип дії.
- •3. Блок дозволу пострілу. Призначення, розташування в танку, принцип дії.
- •2. Порядок користування тбо в аварійних режимах.
- •1. Порядок перевірки функціонування сув
- •2. Перевірка функціонування ланцюгів виміру дальності і вироблення кутів прицілювання.
- •3. Перевірка функціонування ланцюгів стрільби.
- •4. Перевірка функціонування ланцюгів заряджання.
- •5. Перевірити роботоспособність прицілу-дальноміру в режимі „Контроль”.
- •6. Перевірка функціонування датчика вітру
- •7. Перевірка функціонування каналу відпрацювання та введення поправок на крен вісі цапф гармати.
- •8. Порядок роботи із системою 1азз в режимі «Основної»
- •9. Порядок роботи із системою 1азз в режимі «Целевказання»
- •10. Порядок роботи із системою 1азз в режим «Аварійний поворот башти механіком-водієм»
3. Використання азимутального вказівника та бокового рівня
Азимутний покажчик призначений для визначення положення з гарматою відносно подовжньої осі корпусу (направлення руху) машини і кутів її повороту в поділках кутоміра. Він встановлений на механізмі повороту башти з ручним приводом, його привід постійно з’єднаний з основною шестернею люфтовибираючого пристрою
Азимутний покажчик складається з корпусу, ексцентрикового валика із стрілкою точного відліку кутів (0-01), сателіта, направляючого диска і епіциклічної шестерні, диска, прикріпленого до епіциклічної шестерні із стрілкою грубого відліку (1-00), нанесеною на диску у вигляді контура башти з гарматою, нерухомого лімба з шкалами (зовнішня шкала в тисячних, внутрішня - в стотисячних) і контурами корпусу машини і приводу до азимутного покажчика. На обох шкалах нанесені червоні ризики, які вказують крайні положення гармати в габаритах машини.
Привід до азимутного покажчика складається з шестерної передачі: циліндрової ведучої шестерні, що має зачеплення з шестернями баштового редуктора, і двох конічних шестерень.
4. Способи ведення вогню з танка та їх характеристика.
Вогонь з ходу – основний спосіб ведення вогню з танків під час атаки і контратаки. При стрільбі з ходу найкращим чином використовується вогнева потужність і рухомість танків, а також зменшується можливість бути ураженим вогнем противника.
Вогонь з коротких зупинок застосовується в наступі, коли вогонь з ходу через велику дальність до цілі та її малі розміри, коливання корпусу танка малоефективний, чи коли технічний стан комплексу озброєння не дозволяє вести вогонь з ходу.
При веденні вогню з коротких зупинок підготовка пострілу (заряджання зброї, визначення вихідних установок прицілу) здійснюється під час руху, а для ведення вогню танк робить зупинки тривалістю до 10 с вдень (до 12 с вночі).
На короткій зупинці проводиться один постріл з гармати чи кілька черг з кулемета. З гармати ціль уражується з однієї чи з декількох коротких зупинок, а з кулемета, як правило, з однієї. Коротка зупинка проводиться за командою навідника “Коротка”, яка надається по мірі готовності до ведення вогню.
Після пострілу з гармати, механік-водій самостійно поновлює рух танка, чи за командою навідника (командира танку), якщо вогонь вівся з кулемета.
Вогонь з зупинки застосовується в наступі чи при контратаках і ведеться до ураження цілі. Для ведення вогню з зупинки командир танка вибирає місце для вогневої позиції з розрахунком забезпечення маскування корпусу танка і подає команду механіку-водію на її заняття. Рух танка поновлюється після виконання вогневої задачі за командою командира танка.
Вогонь з місця. Застосовується в засідках, в обороні при відбитті контратак танків противника. При стрільбі з місця вогневі задачі виконуються з однієї вогневої позиції.
Вогнева позиція вибирається так, щоб забезпечити найкращі умови для ведення вогню в зазначеному напрямку (секторі), а також маскування та укриття танка.
При наявності часу, на вогневій позиції для танка обладнується окоп, визначаються дані для стрільби, складається картка чи таблиця вогню. З дозволу старшого командира дані для стрільби можуть уточнюватись окремими пострілами з гармати (чергами з кулемета).