1. Наводка зброї. Види наведення зброї і їх характеристика.

При стрільбі по цілях, що роблять фланговий або косий рух, наводка здійснюється методом вичікування або методом супроводу цілі.

Наводка методом вичікування цілі полягає в тому, що навідник виводить обрану прицільну марку вперед по ходу цілі на три-чотири фігури і утримує її по висоті на рівні обраної точки прицілювання до того моменту, поки точка прицілювання не підійде до прицільної марки. При з’єднанні точки прицілювання з обраною прицільною маркою проводиться постріл з гармати (черга з кулемета).

Наводка методом вичікування застосовується, як правило, при стрільбі з вимкнутим стабілізатором або з включеним стабілізатором з танків, які не мають пристрою (механізму) відпрацювання бокового попередження.

Наводка методом супроводу цілі застосовується при стрільбі з танків в автоматичному режимі при наявності пристрою бокового попередження і відпрацьовування його гарматою за умови, що ціль протягом 5–6 с робить прямолінійний рух з однаковою швидкістю.

У цьому випадку навіднику необхідно після виміру дальності протягом 3 с утримувати прицільну марку (центральний косинець) на рухомій цілі. Цього часу досить для того, щоб був відпрацьований необхідний кут бокового попередження гармати або кулемета за допомогою автоматизованих приладів наведення. Постріл з гармати (черга з кулемета) у цьому випадку відбувається при з’єднанні прицільної марки (центрального косинця) з обраною точкою прицілювання на цілі.

При стрільбі з танків, що не мають пристрою відпрацювання бокового попередження, наводка методом супроводу цілі здійснюється таким чином: навідник, узявши необхідне попередження на рух цілі вибором відповідної прицільної марки, переміщає лінію прицілювання відповідно до кутового переміщення цілі і робить постріл (чергу) при найбільш правильному положенні прицільної марки відносно точки прицілювання.

2. Цілі, по яким веде вогонь танк прямою, напівпрямою і непрямою наводкою.

Технічні можливості комплексів озброєння танків дозволяють екіпажам вести вогонь із застосуванням різних видів наведення і способів стрільби. Ведення вогню з танків може здійснюватися прямим, напівпрямим і непрямим наведенням.

Види наведення:

Пряме наведення – застосовується при стрільбі по цілях, котрі спостерігаються з танка, на дальностях, що забезпечуються шкалами прицілів або балістичним обчислювачем системи управління вогнем (СУВ). При цьому точка прицілювання суміщається з вибраною точкою на цілі чи в безпосередній близькості від неї.

Вогонь прямим наведенням є основним для танків і застосовується у всіх видах бою.

Напівпряме (змішане) наведення - застосовується по цілях, які спосте-рігаються з танка, коли дальності до цілей перевищують нарізку дистанційних шкал оптичних приладів. В цьому випадку горизонтальне наведення здійснюється за допомогою прицілу, а вертикальне за допомогою таблиць стрільби та бокового рівня.

Непряме наведення - застосовується по цілях, які не спостерігаються з танка: в умовах обмеженої видимості (туман, снігопад, ніч) чи з закритих вогневих позицій. При цьому горизонтальне наведення виконується за допомогою азимутального покажчика (баштового кутоміра), а вертикальне за допомогою таблиць стрільби і бокового рівня.

Вогонь прямим наведенням є основним для танків, він застосовується в усіх видах бою і ведеться з місця, з зупинок, з коротких зупинок, а також з ходу.

Вогонь напівпрямим (змішаним) і непрямим наведенням ведеться тільки з місця.

Місце, яке займає танк (підрозділ) для ведення вогню з зупинки або з місця, називається вогневою позицією.