3.1 Аналіз рецептурних водних витяжок у даній аптеці.

Рецепт № 1

Rp.: Codeini phosphatis 0,2

Inf. herbae Adonidis vernalis ex 6,0 180 ml

Natrii bromidi 4,0

Tinct. Valerianae 6 ml

M.D.S.: По 1 столовій ложці 3–4 рази на день.

Опалесціююча мікстура для внутрішнього застосування, до складу якої входять: настій з трави горицвіту, що містить глікозиди (список Б), наркотична речовина – кодеїну фосфат (список Б) і настойка валеріани (пахуча речовина). Об'єм мікстури – 186 мл.

Настій можна приготувати з концентрату трави горицвіту (1:1). У мірний циліндр наливають близько 150 мл води, в якій розчиняють 0,2 г кодеїну фосфату, 4 г натрію броміду, 6,0 г сухого екстракту трави горицвіту і доводять водою до 180 мл. Мікстуру проціджують у флакон для відпуску і додають 6 мл настойки валеріани.

Мікстуру можна виготовити і за допомогою бюрейкової системи. Для цього в підставку (циліндр) відмірюють 154,4 мл води, розчиняють 6,0 г сухого концентрату горицвіту (КЗО = 0,6) і проціджують у флакон; до процідженої рідини додають 2 мл 10% розчину кодеїну фосфату (1:10), 20 мл 20 % розчину натрію броміду (1:5) і 6 мл настойки валеріани; оформляють для відпуску.

При необхідності до водних витяжок додають консерванти (нипагін, нипазол, кислоту сорбінову та ін.), які дозволені для медичного застосування.

Сиропи, настойки і рідкі екстракти додають до готового настою або відвару останніми.

Рецепт № 2

Rp.: Inf. fol. Digitalis 0,5 200 ml

Coffeini – natrii benzoatis 1,0

Tinct. Valerianae 5 ml

M.D.S.: По 1 столовій ложці 3 рази на день.

Опалесціююча мікстура, до складу якої входять настій з сильнодіючої рослинної сировини (листя наперстянки), кофеїн-бензоат натрію (список Б) і пахучий лікарський засіб – настойка валеріани.

Листя наперстянки містять глікозиди, тому сировина повинна мати певну біологічну активність. Якщо вона має більшу активність, ніж зазначена у стандарті, то її, відповідно, беруть менше. Для зручності на практиці розраховують співвідношення між 1,0 г стандартної і нестандартної сировини.

На етикетці штангласу з сировиною роблять напис:

«0,86 г = 1 г стандартної сировини».

Для приготування настою за наведеним вище прописом замість 0,5 г сировини слід взяти: 0,5 х 0,86 = 0,43 (г), через те, що вона має більшу активність, ніж стандартна сировина.

У фарфорову інфундирку, підігріту протягом 15 хвилин на водяній бані, кладуть листя наперстянки (0,43 г), подрібнене до часток розміром 5 мм, заливають 200 мл води кімнатної температури (з огляду на невелику наважку сировини коефіцієнтом поглинання можна знехтувати), закривають кришкою і настоюють 15 хвилин на киплячій водяній бані, часто помішуючи скляною паличкою. Після цього інфундирку знімають з водяної бані і охолоджують не менше 45 хвилин при кімнатній температурі. Настій проціджують у мірний циліндр крізь прес – цідилку, в яку вкладають марлеву серветку, і доводять водою через сировину до 200 мл. У готовому настої, який переливають у підставку, розчиняють 1,0 г натрію кофеїн – бензоату, проціджують крізь ватку у флакон для відпуску, додають 5 мл настойки валеріани і оформляють для відпуску.

Проблема прискорення відпуску настоїв і відварів вирішується введенням в аптечну практику рідких екстрактів – концентратів. В зв’язку з цим необхідно звернути увагу на неприпустимість приготування в аптеках примітивних концентратів шляхом простої зміни співвідношення між сировиною і екстрагентом (збільшують кількість сировини і зменшують кількість води). Були проведені дослідження, які виявили, що настої трави термопсиса, приготовані шляхом розведення 10% концентрату, по зовнішньому вигляду відрізняються від настоїв, отриманих безпосередньо з сировини в концентраціях 1:50, 1:100, 1:200. Перші були помітно світліші, вміст в них алкалоїдів і сухого залишку значно менше.