- •1.Вступ.
- •2.Огляд літератури
- •2.1. Порошки як лікарська форма, їх біофармацевтична оцінка, класифікація.
- •2.2. Стадії технологічного процесу приготування простих і складних порошків. Стадії ехнологічного процесу виготовлення порошків, їх характеристика
- •Стадії технологічного процесу виготовлення порошків, їх характеристика
- •2.3. Фактори, що впливають на порядок змішування інгредієнтів при приготуванні складних порошків.
- •2.4. Апаратура, що використовується для подрібнення, змішування і дозування порошків.
- •2.5. Приготування простих порошків
- •2.6. Приготування порошків з отруйними і сильнодіючими речовинами. Тритурації, їх приготування, зберігання і використання для приготування порошків.
- •2.7. Приготування порошків з різними лікарськими речовинами, що відрізняються фізико – хімічними властивостями.
- •2.7.1. Легкопилючі речовини та введення їх в порошки;
- •2.7.2. Забарвлюючі та барвні речовини і виготовлення із ними порошків;
- •2.7.3. Важкоподрібнюючі речовини та прийоми, що дозволяють ввести їх в порошки;
- •2.7.4. Введення в порошки рідких інгредієнтів та густих екстрактів;
- •2.8. Оцінка якості, упаковка та зберігання порошків.
- •2.9. Вдосконалення технології порошків.
- •3. Експериментальна частина.
- •3.1. Аналіз рецептури порошків в даній аптеці залежно від складу, фізико – хімічних властивостей інгредієнтів.
- •3.2. Технологія окремих прорисів багатокомпонентних порошків (4-5 прорисів).
- •3.3. Шляхи оптимізації приготування порошків:
- •3.3.1. Використання напівфабрикатів для приготування порошків;
- •3.3.2. Використання засобів малої механізації на різних стадіях приготування порошків;
- •3.3.3. Приготування порошків із затрудненою технологією. Усунення несумісних поєднань компонентів при готуванні порошків.
- •4. Висновки та рекомендації.
- •5. Література.
3. Експериментальна частина.
3.1. Аналіз рецептури порошків в даній аптеці залежно від складу, фізико – хімічних властивостей інгредієнтів.
Rp.: Analgini
Butadioni ana 0,15
Misce, fiat pulvis
Da tales doses №6
Signa. По 1 порошку 2 рази в день.
У даному випадку при змішуванні лікарських речовин варто враховувати, що бутадіон сильно електризується і розпорошується, а також має більшу величину втрат при розтиранні, тому раціонально першим поміщати в ступку анальгін. У ступці розтирають спочатку 0,9 г анальгіну, а потім додають 0,9 г бутадіону і змішують. Розважують по 0,30 г. у вощені капсули.
Rp.: Magnesii oxydi
Bismuthi subnitratisra 0,25
Misce, fiat pulvis
Da tales doses №12
Signa. По 1 порошку 2 рази в день
У даному випадку обємна маса магнію оксиду дорівнює 0,387 (речовина легко розпорошується), а вісмуту нітрату основного - 1,735. Втрати при розтиранні в ступці для вісмуту нітрату основного - 42 мг, а для магнію оксиду - 16 мг. Тому частиною магнію оксиду затирають пори ступки, потім додають вісмуту нітрат основний, а потім частинами додають магнію оксид і змішують.
3.2. Технологія окремих прорисів багатокомпонентних порошків (4-5 прорисів).
Лікарські речовини складного порошку (у багатокомпонентних прописах) можуть бути виписані одночасно й у рівних, і в різних кількостях. У цьому випадку необхідно керуватися всіма зазначеними вище положеннями, не порушуючи основного правила змішування: від меншого до більшого.
Rp.: Phenobarbitali 0,3
Dibazoli 0,1
Papaverini hydrochloridi 0,2
Sacchari 2,0
Misce, fiat pulvis
Divide in partes aequales № 10
Signa: По 1 порошку 2 рази на день
У ступку поміщають2,0г цукру,розтирають,частинувідсипаютьна капсулу,залишивши в ступці кількість,приблизно рівну масі дибазолу(0,1), додають дибазол,змішують з цукром,розтираючи суміш,потім додають0,2гпапаверину гідро хлориду і змішуютьпри розтиранні.Наприкінці додають фенобарбітал(0,3г),частинами цукор з капсулиі змішують до однорідності.
Rp.: Dibazoli 0,1
Sacchari 0,3
Misce, fiat pulvis
Da tales doses №10
Signa. По І порошку З рази в день.
Приготував: (підпис)
Перевірив: (підпис)
У приведеному прописі разова і добова дози дибазолу (список Б) завищені й у рецепті немає спеціальних позначок (знак оклику і доза, написана прописом). Лікарський препарат можна приготувати, використовуючи дибазол у кількості половини вищої разової дози на один прийом.
л.р.д. - 0,1г в.р.д. - 0,05 г. л.д.д. - 0,3 г в.д.д. - 0,15 г.
Розрахунок: Дибазолу 0,05:2 = 0,025 г.
0,025x10 = 0,25 г. Сахара 0,3 х 10 = 3,0 г
Розважування: 0,025 + 0,3 = 0,32 г. Технологія аналогічна
3.3. Шляхи оптимізації приготування порошків:
Оптиміза́ція (рос. оптимизация, англ. optimisation, нім. Optimierung f) — процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень (наприклад, оптимізація виробничих процесів і виробництва). Задача оптимізації сформульована, якщо задані: критерій оптимальності (економічний — тощо; технологічні вимоги — вихід продукту, вміст домішок в ньому та ін.); параметри, що варіюються (наприклад, температура, тиск, величини вхідних потоків у процесах переробки гірничої та ін. сировини), зміна яких дозволяє впливати на ефективність процесу; математична модель процесу; обмеження, пов'язані з економічними та конструктивними умовами, можливостями апаратури, вимогами вибухобезпеки та ін. Методи оптимізації поділяються на прямі та ітераційні. Оптимізація полягає в знаходженні найкращого варіанта.
Щодо шляхів оптимізації приготування порошків в аптеці то найбільш доцільним є пошук нових пролонгованих допоміжних речовин,а також створення напівфабрикатів для кращого і швидшого приготування порошків в умовах аптеки.
