- •Тема 1. Світовий ринок як механізм реалізації світогосподарських зв’язків
- •Загальне поняття ринку та його різновиди
- •Класифікація ринків
- •1.2. Світове господарство і міжнародний ринок
- •1.3. Становлення світового ринку та його характерні риси
- •1.4. Структура світового товарного ринку
- •Світовий товарний ринок
- •1.5. Міжнародна торгівля – центральна ланка світогосподарських зв’язків
- •1.6. Теоретичні основи міжнародної торгівлі товарами і послугами
- •1.7. Основні етапи розвитку міжнародної торгівлі та їх характеристика
- •Характеристика етапів розвитку міжнародної торгівлі
Класифікація ринків
Ознака класифікації |
Види ринків |
1. Галузева приналежність товару як об’єкта обміну |
Товарні ринки. Вони охоплюють ринок будь-якого конкретного товару чи групи товарів, пов’язаних між собою певними ознаками виробничого характеру чи таких, що слугують задоволенню однієї і тієї ж потреби (наприклад, ринок взуття, ринок автомобілів, ринок сировинних товарів тощо) |
2. Об’єкт обміну і межі його охоплення |
Товарні ринки країн та регіональні товарні ринки. В основі підрозділу лежить приналежність до країн чи регіональна галузева приналежність об’єктів обміну. Ці ринки охоплюють ринок конкретного товару, групи товарів чи товарів певної галузі однієї країни чи регіону (наприклад, ринок взуття Туреччини, ринок автомобілів ЄС) |
3. Сфера міжнародного товарного обміну і галузева приналежність об’єктів обміну |
Світові товарні ринки – це сукупність національних ринків. В основі економічних відносин між їхніми учасниками лежить міжнародний поділ праці (наприклад, світовий ринок зерна). Об’єктами світового товарного ринку є конкретні товари чи групи товарів |
4. Відношення до національних кордонів сфери обміну |
Внутрішній (місцевий) і зовнішній (іноземний) ринок. Міжнародний ринок, ринки країн, світові товарні ринки є зовнішніми (іноземними) тільки для однієї конкретної країни. Економічні відносини між учасниками товарного обміну припускають, що учасники мають різну національну приналежність і об’єкт обміну перетинає національні митні кордони відповідних країн |
5. Характер об’єкта товарного обміну |
Ринок товарів, ринок послуг, ринки технологій, ринки капіталів, робочої сили, цінних паперів |
6. Характер і рівень попиту та пропозиції на ринку |
Ринок продавця, де попит перевищує пропозицію. Ринок покупця, де пропозиція перевищує попит |
7. Характер взаємин між продавцем і покупцем |
Ринки вільні, замкнуті, регульовані. На вільних ринках немає обмежень для укладення комерційних угод між контрагентами. У торгівлі різними товарами частка вільних ринків різна (наприклад, на світовому нафтовому ринку – 70%, на ринку цукру – 30%). Під замкнутими (закритими) ринками зазвичай мають на увазі внутрішні корпоративні постачання ТНК, що становлять в цілому близько 40% міжнародного товарообігу. До регульованого належать ринки, що підпадають під дію міжнародних товарних угод, спрямованих на їх стабілізацію |
Крім зазначеної класифікації, залежно від характеру конкуренції в економічній літературі виокремлюють чотири основні моделі ринку: ринок чистої конкуренції; ринок монополістичної конкуренції; олігополістичний ринок, чиста монополія.
В умовах чистої конкуренції (досконалої) є дуже велика кількість дрібних фірм, де виробляють однакову продукцію і відсутні будь-які перешкоди проникнення в галузь, тобто випуску продукції будь-якою бажаючою фірмою.
Навпаки, чиста монополія передбачає наявність однієї фірми як продавця, недиференційовану продукцію і різноманітні бар’єри на шляху проникнення в галузь.
Монополістична конкуренція характеризується порівняно великою кількістю великих фірм, що випускають диференційовану продукцію (одяг, взуття) і порівняно вільним входженням у галузь.
Олігополія відрізняється невеликою кількістю великих фірм, що контролюють значну частину виробництва і збуту товарів, мають можливість впливу на ціну товару, об’єм пропозиції, а також важкістю вступу в галузь.
На світовому ринку переважає олігополістична конкуренція, яка передбачає наявність стимулів до погоджених дій або таємної змови (тобто встановлення монополії) при визначенні обсягів виробництва та цін чи їх зміні.