Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Zb_statey_Ostatochny_variant.doc
Скачиваний:
93
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Методи і прийоми формування в учнів 3 класу умінь будувати тексти-описи різних стилів

Необхідною умовою формування соціально активної і духовно багатої особистості є оволодіння мовленням як засобом спілкування. Тому одне з найголовніших завдань школи, зокрема її початкової ланки, — навчити школярів змістовно, граматично правильно і стилістично вправно висловлювати думки в усній і писемній формах.

У Державному стандарті початкової загальної освіти (2011 р.) зазначається, що основна мета вивчення української мови в початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опануванні всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду [4].

Виробленню в учнів комунікативних умінь і навичок, підвищенню рівня їхньої мовленнєвої культури сприяє робота над текстами-описами, у процесі якої в молодших школярів удосконалюється спостережливість, розвивається увага до навколишнього світу, його предметів, формується естетичний смак. Однак спостереження за навчально-виховним процесом на уроках мови, контрольні зрізи рівня сформованості мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів свідчать, що робота з формування умінь створювати елементарні стилістично диференційовані тексти-описи в початковій школі не проводиться на належному рівні.

Мета статті — розглянути методи та прийоми, які сприяють формуванню в учнів 3 класу умінь будувати тексти-описи різних стилів.

У сучасній лінгводидактиці поняття «метод» розглядається як спосіб упорядковної взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямований на розв’язання навчально-виховних завдань [1, с. 47], а «прийом» — як окремий пізнавальний акт, елемент методу, засіб його реалізації [5, с. 111]. Слід також зазначити, що методи взаємодіють між собою, але не можуть бути частиною один одного, а прийоми, взаємодіючи, поєднуючись у різних варіантах, можуть входити як складовий компонент у різні методи.

Аналіз педагогічних і лінгводидактичних джерел дав змогу нам зробити висновок, що єдиної класифікації методів і прийомів навчання не існує. Учені розрізняють їх на основі таких засад: за джерелом одержання знань (Алексюк А., Шаповаленко С., Дмитровський Є., Федоренко Л.), за рівнем пізнавальної діяльності (Лернер І., Скаткін М.), за способом мислення (Дудников О.), за характером навчально-пізнавальної діяльності учнів та їх мислення (Плиско К.), за основними компонентами процесу навчання у взаємозв’язку викладання й учіння (Бабанський Ю.), за способом взаємодії вчителя й учнів на уроці (Біляєв О., Караман С.) та ін. У сучасній лінгводидактиці пропонуються спеціальні методи та прийоми роботи над текстом. В. Бадер [2], Л. Варзацька [3], В. Собко [6] до них відносять спостереження, елементарний аналіз, лінгвістичний експеримент, конструювання й переконструювання, редагування, продукування висловлювань.

Розглянемо детальніше застосування зазначених методів і прийомів у процесі нашого експериментального навчання. Їх добір здійснювався нами з урахуванням етапу і мети роботи.

На першому (підготовчо-теоретичному) етапі роботи, основною метою якого було ознайомлення учнів з основними ознаками тексту-опису, його будовою, особливостями вживання в ньому мовних засобів з огляду на стиль мовлення ефективним виявився метод евристичної бесіди. Під час застосування цього методу учням висувалася задача пошукового характеру, і школярі під керівництвом учителя (шляхом спостереження за мовним матеріалом та відповіді на серію взаємопов’язаних запитань) «відкривали» для себе нові знання. Так, з метою розкриття особливостей уживання і ролі в мовленні неозначеної форми дієслова учням пропонувалося прочитати текст-інструкцію і знайти в ньому дієслова:

Щоб зліпити їжачка, спочатку потрібно розігріти шматочок пластиліну між долонями і розім’яти його. Коловими рухами рук скачати кулю, а потім прямими рухами надати зліпку форми яйця. Пальцями витягнути маленьку гостру мордочку їжачка. За допомогою стеки виділити очі й вуха, зробити голки, злегка піднімаючи пластилін.

  • Скажіть, на які питання відповідають дієслова?

  • Чи можна визначити час дії і хто саме її виконує?

Під час бесіди учні доходили висновку, що у таких текстах дієслова неозначеної форми не вказують, коли відбувається дія і хто її виконує (ці поради можна адресувати всім нам).

На другому (теоретико-практичному) етапі роботи, основною метою якого було формування й удосконалення в учнів первинних умінь і навичок використовувати набуті знання в самостійній мовленнєвій діяльності, провідне місце займали тренувальні (або практичні) методи (за М. Успенським). Вони реалізовувалися через систему навчальних вправ і завдань стилістичного характеру й були спрямовані на закріплення здобутих знань про текст-опис, їх практичне використання.

Найважливіше місце серед методів і прийомів цієї групи займав елементарний аналіз. Його використання допомагало учням усвідомити задум висловлювання, його тему й мету, структуру, з’ясувати особливості мовного оформлення, мотиви використання автором мовних засобів тощо. Наприклад:

Прочитайте текст. Визначте його тему.

Дивовижні це були птахи! Високі, майже людського зросту, на тонких струнких ногах і з гнучкими довгими шиями. Дзьоб також довгий і гострий, мов кинджал. На голові біля дзьоба червона пляма, помітна здалеку. Пір’я біле, наче сніг, лише кінчики пір’їн — чорні. Ось вони які, білі журавлі — стерхи (В. Флінт).

  • Скажіть, який це текст (опис, розповідь чи міркування)?

  • Визначте, зі скількох частини він складається?

  • Прочитайте зачин. Про що в ньому говориться?

  • Знайдіть основну частину. Про що в ній йдеться?

  • Прочитайте кінцівку. Яке її призначення в тексті?

Під час бесіди учні доходили висновку, що в зачині тексту-опису передається загальне враження від птахів, в основній частині подається опис окремих частин тіла журавлів, а в кінцівці робиться узагальнення, висновок.

Головним завданням застосування методичного прийому порівняння (протиставлення, зіставлення) було засвоєння молодшими школярами основних ознак описів художнього, наукового, ділового стилів, розкриття й усвідомлення закономірностей використання в них виучуваних мовних одиниць, їхньої стилістичної ролі. Застосовуючи цей прийом, ми дотримувалися рекомендацій О. Савченко. Так, у процесі формування в учнів уявлень про науковий і художній тексти-описи їм пропонувалося таке завдання:

Прочитайте тексти.

а) Ромашка — трав’яниста рослина родини складноцвітих з дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями-кошиками, по краю яких розміщені білі квітки, а в середині — жовті. Цвіте з травня по жовтень. Росте в городах, біля доріг, жител, на пустирях.

б) У зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця — ромашка. Це, мабуть, була найпрекрасніша в світі квіточка: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих ніжних прозорих пелюсточках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря стальної голки, росичкою (Г. Тютюнник).

– Що спільного в цих текстах?

– Чи однаково в них описано ромашку? Який із цих описів можна помістити до підручника «Я і Україна», а який — у художню книжку?

– Знайдіть у художньому описі слова, які допомогли авторові передати захоплення квіткою.

– Чи виражає своє ставлення автор до того, про що повідомляє у науковому описі? Яка мета цього тексту?

Застосування лінгвістичного експерименту надавало навчальній діяльності науково-дослідницького характеру. Його використання сприяло розвитку в молодших школярів мовного чуття, розкриттю відмінностей у відтінках значень слів і словосполучень, засвоєнню елементарних стилістичних норм. Наприклад:

Прочитайте текст. Визначте його мету. Скажіть, який це текст — художній чи науковий. Спишіть, обираючи з дужок слова, які відповідають меті наукового мовлення.

Лисиця — хижа (тваринка, тварина) родини собачих. Має довгий (хвіст, хвостик) і руде хутро. (Голова, голівка) і тулуб продовгуваті. Ноги короткі, (міцненькі, міцні). Живиться плодами, різними травами, м’ясом.

Важливе місце в експериментальному навчанні займало редагування, удосконалення окремих речень і текстів. Його застосування було спрямоване на вироблення в молодших школярів умінь помічати та виправляти допущені помилки у власному та чужому мовленні, доцільно добирати та вживати мовні засоби з огляду на мету і сферу висловлювання. Під час проведення формувального етапу педагогічного експерименту учням пропонувалися як спеціально деформовані речення, тексти, так і творчі роботи однокласників. Наприклад:

Прочитайте текст. Скажіть, про кого в ньому йдеться?

Зайчик — невеличка тваринка. Шерсть у нього влітку сіренька, а взимку біленька. У нього довгі вуха і трохи розкосі очі. Зайчик швидко втік від лисиці.

– Визначте, який це текст (опис, розповідь чи міркування)? Свою думку обґрунтуйте.

– Подумайте, чи всі речення доречні в цьому тексті. Чому?

– Перечитайте ще раз опис і скажіть, чи всі ознаки зайчика описано. Про що ще можна сказати?

– Замініть зайве речення описом ніг звірка та запишіть відредагований текст.

З метою формування й удосконалення текстотворчих умінь і навичок учнів широко використовувалися конструювання й переконструювання (за зразком і без нього).

Застосування конструювання сприяло збагаченню мовлення молодших школярів новими конструкціями, спонукало творчо використовувати набуті знання з мови. Наприклад:

Прочитайте подані словосполучення. Складіть з ними такі речення, щоб їх можна було використати в художньому описі.

Крислатий дуб, біла береза, гнучка верба, струнка тополя.

Метою застосування переконструювання було усвідомлення учнями залежності використання мовностилістичних засобів від адресата, мети і сфери мовлення, формування в них умінь вживати мовні одиниці різних рівнів у взаємозв’язку та логічній послідовності. Наприклад:

Прочитайте текст.

Мій ранок

Щодня я встаю о сьомій годині. Обов’язково провітрюю кімнату. Роблю ранкову зарядку. Потім вмиваюся та чищу зуби, причісуюся та снідаю. Виходжу з дому до школи о восьмій годині.

– Визначте, до якого типу належить текст — розповіді, опису чи міркування.

  • Знайдіть у ньому дієслова та прочитайте їх.

  • Скажіть, якої особи стосується дія, описана цими дієсловами?

– Поміркуйте, яку форму дієслова необхідно використати, щоб текст відповідав назві «Поради лікаря Айболита» та стосувався кожного учня.

– Перебудуйте розповідь на поради лікаря для учнів першого класу твоєї школи. За потреби вживайте слова: корисно, необхідно, треба, слід.

На завершальному етапі роботи, метою якого було формування й удосконалення умінь будувати власні стилістично диференційовані тексти-описи, провідна роль відводилася методу продукування власних висловлювань. Застосування цього методу передбачало створення на уроці таких мовленнєвих ситуацій, які сприяли б стимулюванню в учнів бажання висловлюватись, формуванню у школярів цілеспрямованого мовлення, зверненого до певного адресата. Наведемо декілька прикладів мовленнєвих ситуацій, які використовувалися під час експериментального навчання:

1. Уявіть, що ви повернулися додому з прогулянки в парку і розповідаєте батькам, яку чудову берізку бачили. Опишіть її яскраво.

2. Третьокласники з гуртка юних натуралістів працюють над виготовленням стенда «Птахи Чернігівщини». Допоможіть їм, складіть науковий опис синиці.

3. Уявіть, що влітку ви відпочиватимете у дитячому таборі. Навчіть своїх нових друзів грати в одну з ігор, яку ви знаєте. Складіть і запишіть її правила.

Раціональний добір та цілеспрямоване застосування зазначених методів і прийомів у процесі педагогічного експерименту забезпечували засвоєння молодшими школярами елементарних теоретичних відомостей про тексти-описи різних стилів, їх найхарактерніші ознаки, структуру; сприяли формуванню в учнів умінь і навичок будувати власні стилістично диференційовані висловлювання.

Література

  1. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі / А. М. Алексюк. — [2-ге вид., переробл. і доп.]. — К.: Рад. школа, 1981. — 206 с. — (Педагогічна б-ка).

  2. Бадер В. І. Розвиток усного і писемного мовлення молодших школярів / В. І. Бадер. — К. : А.П.Н., 2000. — 316 с.

  3. Варзацька Л. О. Навчання мови й мовлення на основі тексту: метод. посіб. / Л. О. Варзацька. — Кам’янець-Подільський: Абетка, 2001. — 112 с. (Початкова школа).

  4. Державний стандарт початкової загальної освіти / mon.gov.ua

  5. Пентилюк М. І. Методика навчання української мови у таблицях і схемах: навч. посіб. / М. І. Пентилюк, Т. Г. Окуневич. — К.: Ленвіт, 2006. — 134 с.

  6. Собко В. О. Підготовчі вправи у навчанні учнів початкових класів складати тексти-описи / В. О. Собко // Початкова школа. — 1986. — №9. — С. 42‑47.

Бреус Ю. К.

студентки 56 групи

факультету початкового навчання

ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка