Розвиток мовлення учнів 3 класу в процесі вивчення афіксальних засобів словотвору

У Державному стандарті та чинній програмі зазначено, що пріоритетним у навчанні рідної мови є мовленнєвий розвиток учнів. Набуті в початкових класах уміння користуватися лексикою рідної мови допомагають школярам точніше передавати свої думки, сприяють їхньому загальному розвиткові. Одним із джерел збагачення словникового запасу учнів є вивчення експресивних, емоційно-оцінних засобів словотвору, які надають мові точності, ясності, барвистості.

Як свідчать лінгводидактичні та психолінгвістичні дослідження, учні початкових класів спроможні розрізняти емоційно-оцінні відтінки доступних їм афіксальних словотворчих засобів. Однак в мовленні дітей такі лексеми вживаються, як правило, несвідомо і недоречно. Тому на уроках української мови слід проводити спеціальну роботу над емоційно-оцінними й експресивними афіксальними засобами словотвору, що сприятиме розвитку мовлення школярів.

Мета статті полягає в розгляді типології, доборі вправ, спрямованих на поетапне формування в молодших школярів мовленнєвих умінь і навичок у процесі вивчення афіксальних засобів словотвору.

Більшість дидактів розглядають вправу як метод навчання, який передбачає цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій чи операцій з метою формування умінь і навичок. З погляду навчальної мети науковці виокремлюють такі різновиди вправ: підготовчі, пробні (попереджувальні, коментовані, пояснювальні); тренувальні (за зразком, за інструкцією, за завданням без докладних вказівок); творчі.

Під час визначення типології та добору вправ і завдань нами враховувалися результати досліджень українських і російських методистів В. І. Бадер, Л. О. Варзацької, М. І. Пентилюк, В. К. Сеніної, Н. О. Янко та ін., присвячених цій проблемі. Добираючи вправи та завдання, ми керувалися загально- і лінгводидактичними принципами навчання; зважали на типові мовленнєві помилки та недоліки, виявлені в писемному мовленні учнів. Залежно від характеру мисленнєво-мовленнєвих операцій учнів було виділено такі типи вправ і завдань: аналітичні (на спостереження, елементарний аналіз, порівняння), аналітико-конструктивні (на лінгвістичний експеримент, редагування й удосконалення), конструктивні (на конструювання й переконструювання) та продуктивно-творчі (на продукування власних виловлювань різних типів і стилів).

Аналіз підручників з рідної мови для учнів третього класу [2; 3] засвідчив, що в текстах вправ досить широко вживаються слова з емоційно-оцінними й експресивними суфіксами та префіксами, проте завдань, які б сприяли мовленнєвому розвитку учнів, на наш погляд, недостатньо. Основна частина вправ зосереджена в розділі «Будова слова» першої частини підручника [2]. Вони мають однотипний характер (знайти, позначити, пояснити правопис найуживаніших засобів словотвору) і спрямовані на засвоєння мовних знань. Тому в процесі роботи над стилістично забарвленими афіксами вправи з підручника ми доповнювали спеціальними завданнями.

Добір вправ здійснювався відповідно до виучуваного програмового матеріалу, послідовність їх застосування відповідала меті й етапу роботи.

Так, на першому (пізнавально-аналітичному) етапі роботи, метою якого було сприймання й осмислення мовних знань та розкриття функцій афіксальних засобів словотвору, доцільними виявилися вправи на спостереження з елементами аналізу та порівняння. Наприклад:

1. Прочитайте речення. У виділених словах визначте префікси. Скажіть, якого значення вони надають словам.

1. День сьогодні пречудовий. 2. Приспівує дідусь, косить.

2. Прочитайте і порівняйте значення слів: дощ — дощик, хмара — хмарка, кущ — кущик, став — ставок, риба — рибка. Якого висновку ви дійшли? Яка роль суфіксів -к, -ок, -ик?

3. Прочитайте слова. Порівняйте, у якій колонці значення зменшеності, пестливості виражено сильніше. За допомогою яких суфіксів це досягається?

Ялина — ялинка — ялинонька;

син — синок — синочок;

птахи — пташки — пташечки.

4. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому слова зі зменшувально-пестливими суфіксами. Поясніть, з якою метою їх використав письменник.

Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарненький був: сумирненький, млявенький, як дівчинка. Та ще й такий чорнобривенький, білолиценький, носик невеличкий, щічки кругленькі, ще й чубок кучерями. Воно й училось нівроку йому. Страх яке до книжки було… (А. Тесленко).

Мета використання вправ такого типу — ознайомлення молодших школярів зі стилістичними можливостями та роллю в мовленні емоційно забарвлених суфіксів і префіксів, у розкритті різних типів варіантів значень — зменшеності, здрібнілості, пестливості, ніжності, співчуття, збільшеності, згрубілості тощо.

На другому (операційно-тренувальному) етапі, метою якого було формування й удосконалення первинних вмінь і навичок застосовувати здобуті знання на практиці, використовувалися вправи репродуктивного характеру (на відтворення прослуханих або прочитаних текстів різних типів), аналітико-конструктивні та конструктивні вправи.

Найбільш ефективними на цьому етапі виявилися аналітико-конструктивні вправи — на лінгвістичний експеримент та редагування (удосконалення, доповнення окремих речень, текстів тощо). Вони сприяли розвитку в учнів мовного чуття, усвідомленню відмінності у відтінках значення слів і словосполучень, формуванню вмінь вдумливо, мотивовано використовувати емоційно-оцінні й експресивні засоби словотвору в мовленні. Нижче наводимо приклади вправ на лінгвістичний експеримент:

1. Доберіть і вставте найбільш влучне слово з дужок. Свою думку обґрунтуйте. Позначте у словах суфікси.

У Карабаса Барабаса (борода, борідка, бородище).

У Лікаря Айболить (борода, борідка, бородище).

У Діда Мороза (борода, борідка, бородище).

2. Прочитайте речення. Замініть слова в дужках на інші зі зменшено-пестливими суфіксами. Прослідкуйте, як змінився від цього зміст речення. Поміркуйте, який варіант слів використати краще. Чому?

1. До нас підбігло (мале) цуценятко. 2. На галявині ріс (старий) дуб. 3. У високому небі пропливали біленькі (хмари).

Вправи на редагування, зразки яких подані нижче, дозволяли нам перевірити рівень засвоєння учнями значень і відтінків стилістичного забарвлених афіксів, особливостей їх уживання в мовленні:

1. Прочитайте текст. Доповніть речення прикметниками з суфіксами зменшеності, пестливості.

Заховалося сонечко. Набігли хмари. Почався дощик.

2. Прочитайте текст. Недоречно вжиті слова замініть такими, що більше відповідають змісту. Свою думку обґрунтуйте.

Був легенький морозище. Світило сонце. Раптом насунула величезна хмарка і закрила півнеба. Подув сильний вітерець. Посипав густий лапатий сніжок.

Важливе місце на операційно-тренувальному етапі відводилось вправам на конструювання й переконструювання словосполучень, речень, міні-текстів. Вони сприяли формування в учнів умінь користуватися стилістично забарвленими та емоційно-оцінними суфіксами і префіксами у власному мовленні. Наприклад:

1. Від слів вовк, вітер, мороз, дід, хвіст утворіть слова з суфіксами -ищ-, -иськ-. Якого значення вони надають утвореним словам.

2. Замініть подані словосполучення іншими за зразком. Поміркуйте, у якому значенні вживається префікс без-.

Зразок: Небо без хмар — безхмарне небо

поле без меж –…

людина без жалю — …

море без дна– …

3. Прочитайте текст. Замініть виділені слова антонімами, щоб утворився новий текст. Доберіть до нього заголовок і запишіть.

Край дороги стоїть старий низенький будинок. Вікна в ньому маленькі, темні. Біля будинку — старезний сад. За ним доглядає молодий чоловік.

На третьому (продуктивно-творчому) етапі, метою якого було формування й удосконалення вмінь створювати власні висловлювання в усній і писемній формі, провідна роль відводилася виконанню учнями творчих завдань на продукування текстів різних типів і стилів. З метою активізації мисленнєво-мовленнєвої діяльності учнів широко застосовувалися найрізноманітніші мовленнєві ситуації, складені на основі зразків, запропонованих методистами Л. Варзацькою, О. Петрук [4; 5; 6]. Наприклад:

1. Розкажи про свого улюбленого казкового (мультиплікаційного) героя так, щоб усі зрозуміли, чому тобі подобається саме він.

2. Склади опис-загадку квітки. Побудуй його так, щоб, слухаючи тебе, малята з дитячого садка одразу здогадалися, що саме ти описуєш.

3. Уяви, що ти листуєшся з хлопчиком-австралійцем, який ніколи не бачив сніжної зими. Розкажи йому про цю пору року так, щоб він зміг уявити її.

4. Маленьке тигреня (зайченя, слоненя тощо) загубилося. Для того, щоб «Лісовий патруль» знайшов і впізнав неслухняне звірятко, потрібно його описати. (Учням пропонуються малюнки із зображенням звірят).

Таким чином, використання розглянутих нами вправ та завдань сприяє емоційному пізнанню дійсності дітьми, збагачує їхнє мовлення, навчає розрізняти і доречно використовувати у своєму мовленні слова з емоційно-оцінними й експресивними суфіксами й префіксами, допомагає дітям навчитися давати точну й образну оцінку явищам і предметам дійсності, а також передавати почуття і стан людини.

Література

1. Бадер В. І. Розвиток усного і писемного мовлення молодших школярів / В. І. Бадер. — К. : А.П.Н., 2000. — 316 с.

2. Вашуленко М. С. Рідна мова : підруч. для 3 кл. : в 2 ч. Ч. 1 / М. С. Вашуленко, О. І. Мельничайко. — К. : Освіта, 2003. — 126 с.

3. Вашуленко М. С. Рідна мова : підруч. для 3 кл. : в 2 ч. Ч. 2 / М. С. Вашуленко, О. І. Мельничайко. — К. : Освіта, 2003. — 110 с.

4. Методика розвитку зв’язного мовлення молодших школярів: Метод. рек. для студ. пед. ін-тів та учнів пед. уч-щ: У 2 ч. Ч. 1. /Л. О. Варзацька, Л. М. Шевченко. — К.: РУМК, 1992. — 162 с.

5. Методика розвитку зв’язного мовлення молодших школярів: Метод. рек. для студ. пед. ін-тів та учнів пед. уч-щ: У 2 ч. Ч. 2. /Л. О. Варзацька, Л. М. Шевченко. — К.: РУМК, 1992. — 113 с.

6. Петрук О. М. Розвиток мовленнєвих умінь молодших школярів під час вивчення граматичного матеріалу на засадах функціонально-комунікативного підходу : дис. канд. пед. наук : 13.00.02 / Петрук Оксана Миколаївна. — К., 2006. — 197 с.

7. Янко Н. О. Ознайомлення учнів 3-4 класів зі стилістичними помилками словотворчих засобів / Н. О. Янко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 17. теорія і практика навчання та виконання : [зб. наук. праць]. — К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. — Вип. 8. — С. 169-174.

Купрейчук Н. Б. ,

студентка 43 групи

факультету початкового навчання

ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка