2.4Формулювання вибірки

При формуванні вибірки слід визначити склад і характеристики генеральної сукупності, враховуючи певні умови.

Умови застосування вибіркового дослідження:

1. обсяг генеральної сукупності повинен бути достатньо великим (в такому випадку оправдано застосування формальних методів),

2. допустимий рівень помилок повинен бути достатньо низьким,

3. кожна одиниця генеральної сукупності повинна мати точну ідентифікацію (отримується шляхом нумерації, групування),

4. вибірка повинна повністю відповідати поставленій цілі дослідження,

5) вибірка повинна бути репрезентативною, тобто давати уяву про якісні характеристики всіх основних груп об'єктів маркетингового дослідження,

6) генеральна сукупність повинна бути однорідною по певних ознаках,

7) кожна одиниця генеральної сукупності повинна мати рівний шанс попадання у вибірку. Ефективність вибіркового дослідження залежить від способу формування вибірки.

В процесі вибіркового дослідження можуть використовуватись 2 основні

підходи - формальний і неформальний.[1]

Формальний підхід базується на застосуванні теорії ймовірностей і випадкового відбору даних при визначенні обсягу вибірки, при кількісній оцінці результатів і ризику дослідження. В результаті отримують випадкову (ймовірнісну) вибірку, при формуванні якої всі члени генеральної сукупності мали однакову ймовірність попасти до складу цієї вибірки. При цьому можуть використовуватись лотерейний метод, таблиці випадкових чисел, комп'ютер, кожна "енна" особа на вулиці чи в телефонному довіднику тощо.

Неформальний підхід - це будь-який підхід до вибіркового дослідження, при якому не витримуються вимоги механічної вибірки. Сформована при такому підході вибірка називається цілеспрямованою (невипадковою). Найчастіше така вибірка формується методом квот, коли відбір респондентів здійснюється по певних ознаках (стать, вік, рівень доходів тощо) пропорційно до розподілу цих ознак у генеральній сукупності.

Перед вибором методу вибіркового дослідження необхідно визначити можливість розбиття генеральної сукупності на підгрупи. Це є так званний процес стратифікації або групування. Групи повинні відрізнятися однорідністю за певною ознакою (чи ознаками).[1]

Результат дослідження атрибутивної вибірки (за певною ознакою) в контексті перевірки на відповідність виражається за допомогою показників "рівень довір'я" і "точність".

Якщо вибірка проводиться вперше і відповідно середнє квадратичне відхилення нам невідоме (S), то має місце така формула:

n = Z /e , де

Z - стандартизоване значення відхилення, яке відповідає певній ймовірності окремих елементів сукупності попасти у вибірку (для заданої ймовірності Р = 0,95 – Z = 1,96);

e - допустима похибка (припустимо що в генеральній сукупності може бути 10 неправильних тверджень на кожних 100, тобто 0,1%).

n =1,96 /0,1 =384 особи

Користувачами банківських послуг є споживачі віком від 20-29 років, щостановлять 30,5%. Широко представленими категоріями споживачів банківських послуг є: учні шкіл, технікумів, студенти ВНЗ (19,7%), працівники приватної фірми (17,4%);) приватні підприємці (15,4%); працівники сфери послуг (11,5%); державні службовці (8,6%).З них клієнтами АТ“Ощадбанк ” являється 6,8млн. осіб.[3]

Відбір респондентів буде проводитись за невипадковим принципом, щоб представити відомості по споживачам різних вікових категорій, з відмінним матеріальним статком і сімейним станом, а також щоб представити різні регіони країни, тобто охопити якнайбільшу кількість груп безпосередніх покупців. Обсяг вибірки визначаю за формулою

де Z - табличне значення розподілу Стьюдента, яке відповідає певній ймовірності окремих елементів сукупності попасти у вибірку (для заданої ймовірності Р = 0,95 – t = 1,96);

² – дисперсія ознаки сукупності, ²= 0,18;

_х - величина граничної помилки середньої величини, яка в даному випадку може становити 8%.

N– генеральна сукупність сподивачів пива.

Величина вибірки n=1,96²*0,18*6800000/0,08²*6800000+1,96^2**0,18=175(осіб)

Отже достатньо опитати 175 осіб.