- •Методичні рекомендації до виконання практичних завдань з навчальної дисципліни «Менеджмент» для студентів напряму підготовки «Фінанси і кредит» денної форми навчання
- •Тема 1. Поняття і сутність менеджменту
- •Семінарське заняття
- •Практичне заняття
- •Тема 2. Розвиток науки управління
- •Семінарське заняття
- •Практичне заняття
- •Практичне заняття
- •Тема 3. Основи теорії прийняття управлінських рішень
- •Семінарське заняття
- •Тема 4. Методи обґрунтування управлінських рішень
- •Семінарське заняття
- •Практичне заняття
- •Тема 5. Планування в організації
- •Семінарське заняття
- •Практичне заняття
- •Тема 6. Організація як функція управління
- •Семінарське заняття
- •Практичне заняття
- •Тема 7. Мотивація
- •Семінарське заняття
- •Практичне заняття
- •Тема 8. Управлінський контроль
- •Семінарське заняття
- •Практичне заняття
- •9. Лідерство
- •Семінарське заняття
- •Практичне заняття
- •Тема 10. Комунікації в управлінні
- •Семінарське заняття
- •Практичне заняття
- •Тема 11. Ефективність управління
- •Семінарське заняття
- •Практичне заняття
- •Рекомендована література
Тема 4. Методи обґрунтування управлінських рішень
Мета заняття:
1) проаналізувати існуючі моделі й методи прийняття рішень та визначитися з можливістю їх практичного використання;
2) проаналізувати концепцію обмеженої раціональності Г. О. Саймона та дослідити психологічні механізми прийняття рішень;
3) навчити студентів самостійно приймати рішення в умовах багатокритеріальності за допомогою критерію сумарної ефективності.
Семінарське заняття
Питання для розкриття
Питання № 1. Моделі прийняття управлінських рішень в організації.
1.1. Модель прийняття рішень в організації «модель Карнегі».
1.2. Модель інкрементального процесу прийняття рішень (автор – Генрі Мінцберг).
1.3. Модель сміттєвої шухляди.
Рекомендації щодо розкриття питання 1.
Пропонується розкриття кожного питання з підпунктів окремому студентові за наступним планом:
1) дати історичну довідку про автора(ів) моделі та передумови її створення;
2) розкрити мету, сутність та наслідки відповідної моделі прийняття управлінських рішень;
3) проаналізувати можливість практичного застосування відповідної моделі в банківській сфері.
Питання № 2. Колективні методи прийняття рішень.
Рекомендації щодо розкриття питання 2.
Пропонується розкриття питання одному студентові за наступним планом:
1) розкрити поняття «метод прийняття рішень»;
2) перерахувати колективні методи прийняття рішень;
3) проаналізувати колективні методи прийняття рішень щодо їх ефективності в різних сферах діяльності та взагалі використання на практиці;
4) відокремити колективні методи прийняття рішень, які найчастіше використовують в Україні та за кордоном.
Питання № 3. Методи прийняття рішень у банківській діяльності.
Рекомендації щодо розкриття питання 3.
Пропонується розкриття питання одному студентові за наступним планом:
1) дати стислу характеристику ситуаціям та, відповідно до них, рішенням, які притаманні банківській діяльності;
2) перерахувати та проаналізувати методи прийняття рішень у банківській діяльності;
3) порівняти методи прийняття рішень у банківській діяльності, які найчастіше використовуються в Україні та за кордоном.
Питання № 4.Концепція обмеженої раціональності Герберта Олександра Саймона
Рекомендації щодо розкриття питання 4.
Пропонується розкриття питання одному студентові за наступним планом:
1) дати історичну довідку про Герберта Олександра Саймона, його життєдіяльність і праці в області «Менеджменту»;
2) розкрити мету, сутність та наслідки концепції обмеженої раціональності.
Практичне заняття
Задача.
Від продажу отриманого в спадщину майна Ви одержали свою частку в розмірі 500 тис. у. о. і вирішили покласти неї в банк на депозит одним платежем.
Прийміть рішення, у який банк Ви зробите свій внесок, застосував критерій сумарної ефективності.
Для цього самостійно
1. запропонуйте альтернативи банків;
2. продумайте критерії, на підставі яких мають бути прийняті рішення, і обґрунтуйте них.
Рішення представити в таблиці. Зробити обґрунтовані висновки.
Методичні рекомендації щодо розв’язання задачі.
Задачею прийняття рішень називають пари <А, П>, де А – безліч припустимих альтернатив, П – принцип оптимальності, що задає поняття кращих альтернатив (тобто П – це модель мети). Рішенням задачі <А, П> є підмножина АопА, одержуване за допомогою принципу оптимальності. Якщо принцип оптимальності являє собою безліч суперечливих критеріїв, має місце багатокритеріальна задача прийняття рішень [7].
Первісна інформація для прийняття рішень у ситуаціях цільової невизначеності, зв'язаної з наявністю декількох суперечливих цілей, має бути представленою у виді таблиці (табл. 4.1).
У табл. 4.1 використані наступні позначення:
А={Ai} – безліч альтернатив (для даного завдання це будуть альтернативи банків, в які можна зробити внесок);
D={Dr} – безліч критеріїв оцінки альтернатив (для даного завдання це будуть критерії, які характеризують роботу банку та на підставі яких мають бути прийняті рішення);
Таблиця 4.1.
Базова модель прийняття рішень в умовах багатокритеріальності
-
Критерії
Альтернативи
Критерій D1
...
Критерій Dr
...
Критерій Dg
Очікуваний
Оцінка V1
Оцінка Vr
Оцінка Vg
ефект
A1
F11
…
F1r
…
F1g
K1
...
…
…
…
…
…
…
Ai
Fi1
…
Fir
…
Fig
Ki
...
…
…
…
…
…
…
Ap
Fp1
…
Fpr
…
Fpg
Kp
Ki – підсумкова оцінка і-той альтернативи з урахуванням її оцінки за кожним критерієм;
Ki=
Fir*Vr
(4.1)
Vr – оцінка важливості
r-того критерію з т.з. досягнення загальної
мети,
Vr=1;
Fir – оцінка переваги і-той альтернативи за r-тим критерієм. Оцінки мають виставлятися на основі достовірної інформації за однаковою, заздалегідь обумовленою шкалою (наприклад, 5-ти, 10-ти бальною, тощо)
Для прийняття рішення обирають альтернативу з максимальним очікуваним (сумарним) ефектом:
АСЕ = arg
Ki (4.2)
АСЕ – альтернатива, оптимальна за критерієм сумарної ефективності.
Запис (4.2) означає, що за оптимальне рішення багатокритеріальної задачі вибирається альтернатива, яка характеризується найбільшим значенням критерію сумарної ефективності.
