Введення лікарських речовин у гідрофільні основи:

1. Лікарські речовини, розчинні в воді чи гліцерині, спочатку розчиняють у частині води чи гліцерину, призначених для виготовлення основи, а потім додають до розплавленої, готової до виливання у форми основи.

2. Лікарські речовини, не розчинні ні у воді, ні в гліцерині, спочатку розтирають з частиною гліцерину в тонку суспензію, а потім додають до готової, розплавленої основи перед виливанням у форми.

3. Лікарські речовини, добре розчинні в поліетиленоксидній основі, колагеновому гелі, уводять безпосередньо в розплавлену частину чи всю основу (гель) з наступним перемішуванням і виливанням готової однорідної маси у форми. Нерозчинні речовини спочатку розтирають з рідкою складовою частиною основи, а потім домішують до всієї маси і виливають у форми.

1.5 Оцінка якості супозиторіїв

Якість приготовлених супозиторіїв оцінюють так само, як і інших лікарських форм, тобто перевіряють документацію (рецепт, паспорт), упаковку, оформлення, колір, запах, відсутність механічних включень.

Специфічним для якості супозиторіїв є: розмір, форма, які повинні відповідати пропису.

Однорідність змішування – на зрізі супозиторна маса повинна бути однорідна, без украплень, допускається наявність повітряного стержня чи воронкоподібного заглиблення.

Маса свіч повинна знаходитися в інтервалі, зазначеному ДФ XI. Відхилення в масі окремих свіч не повинні перевищувати ±5 %.

Готові супозиторні лікарські форми повинні мати визначену твердість, щоб забезпечити їх використання, інакше вони непридатні, бо можуть деформуватися в руках хворого до їх використання.

Для супозиторіїв, приготовлених на гідрофобних основах, визначають температуру плавлення за методом 2а (ДФ XI, вип. І, с.18), що не повинна перевищувати 34°С, якщо немає інших вказівок у власних статтях. Якщо визначити температуру плавлення важко, то визначають час повної деформації за допомогою спеціального приладу (рис. 1).

П рилад складається зі скляної трубки (4) дов­жиною 235 мм і діаметром 14,7мм, що звужується в нижній частині (діаметр звуження 5–6мм, довжина 15 мм). Трубка знизу закрита гумовою пробкою (8). За допомогою великої пробки трубку закріплюють у скляному кожусі (6), оснащеному двома відвідними трубками. Висота кожуха 238мм, діаметр 180мм. Всередині трубки поміщено скляний стержень (2) довжиною 180мм і діаметром 9мм, що має внизу розширення діаметром 14мм. На стержні нанесена риска (1), що співпадає з верхнім краєм трубки після деформації свічі. Маса стержня 30г. Всередині кожуха знаходиться термометр (7). Прилад монтують на штативі.

У кожух подають воду постійної температури (37°С). У трубку наливають 15мл води так, щоб частина її, нижче звуження, була заповнена, і витримують прилад для вирівнювання температури всіх його частин протягом 5 хвилин. Потім у трубку опускають супозиторій З загостреним кінцем униз, зверху на нього поміщають стержень і включають секундомір. Відзначають час, протягом якого стержень зануриться до риски (нульова поділка). Цей час приймають за час повної деформації супозиторіїв, що повинен знаходитись у межах 3–15 хвилин. Стержень повинен опускатися тільки під дією своєї ваги.

Для супозиторіїв, приготовлених на гідрофільних основах, визначають час розчинення. Для цього один супозиторій поміщають на дно посудини місткістю 100 мл, що містить 50 мл води з температурою 37±1°С. Посудину через кожні 5 хвилин струшують таким чином, щоб рідина і проба набрали обертального руху.

Супозиторій повинен розчинитися протягом 1 години, якщо немає інших вказівок у власних статтях.

Визначення кількісного вмісту й однорідність дозування діючих речовин повинні бути зазначені у власних статтях.