Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Держ іспит підготовка.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
442 Кб
Скачать
☆

1. Психологія важкої дитини.

Важка дитина - це така дитина, яка потребує особливого ставлення, підвищеної уваги сім'ї, вихователя.

Важковиховуваність - не несприйнятливість індивіда до засвоєння позитивного соціального досвіду людства, або різкі розходження між суспільними етичними нормами і поведінкою людини, її несприйнятливість до впливу інших людей, до тих чи інших виховних впливів.

У шкільній практиці виділяють такі групи важких дітей:

1) учні, що потребують медичної допомоги;

2) педагогічно запущені учні (соціально дезадаптовані; учні із злочинною поведінкою; діти, що прогулюють заняття; «ізольовані» діти);

3) невстигаючі діти (з недоліками мотиваційної сфери, з недоліками пізнавальної сфери, діти, що неадекватно використовують свої індивідуально-типологічні особливості).

Причини появи важких дітей і підлітків.

Основні причини появи важкої дитини:

1) Особливості сімейного виховання:

  • низький педагогічний і культурний рівень батьків (відсутність чіткої організації життя дитини; відсутність належного статевого виховання, неправильне ставлення до дитини: придушення особистості, загрози, фізичні покарання);

  • неблагополуччя сім'ї (конфліктність, аморальність).

2) Особливості взаємодії педагога з дитиною:

  • слабке знання педагогом дитини, її умов життя;

  • недостатня робота з батьками;

  • негативне стимулювання поведінки дітей;

  • недемократичний тип спілкування педагога.

3) Особливості особистості дитини:

  • невміння спілкуватися;

  • відсутність сенсу та чіткої мети в житті;

  • відсутність інтелектуальних та естетичних інтересів;

  • реакція на пережиту важку ситуацію;

  • невміння керувати своїми емоціями;

  • безвідповідальна поведінка.

  1. Негативні приклади поведінки дорослих та референтних груп (спілкування з правопорушниками та людьми, які мають шкідливі звички).

  2. Негативний психологічний клімат учнівського колективу (конфлікти з ровесниками).

  3. Вплив засобів масової інформації.

  4. Негативний вплив алкоголю і наркотиків.

  5. Відхилення у фізичному та психічному розвитку.

Наш час породжує нові сучасні причини появи важких дітей:

9) Погіршення соціально-економічних умов життя (безробіття батьків, нестабільність життя тощо).

10) Криза переорієнтації, переоцінки цінностей.

11) Інформаційний бум - постійний потік інформації різного ґатунку.

12) Пропаганда вседозволеності статевих стосунків серед молоді, що призводить до появи венеричних захворювань, дітовбивства тощо.

13) Тенденція погіршення здоров'я через екологічне забруднення і неправильний спосіб життя.

Особливості педагогічної запущеності дошкільнят і молодших школярів.

Ознаки соціальної і педагогічної запущеності дошкільнят:

  • неуспішність в рольовій грі (труднощі в спілкуванні з ровесниками);

  • непідготовленість до навчання у школі;

  • погана адаптація до перебування в дитсадку;

  • відхилення в поведінці (агресивність, гіперактивність);

  • відставання в розвитку (пізніше починають ходити, говорити тощо).

Ознаки соціальної і педагогічної запущеності молодшого школяра:

  • порушення образу «Я» - підвищена образливість, негативізм, егоцентризм;

  • проблеми у спілкуванні - емоційна нестабільність, неадекватна поведінка тощо;

  • проблеми у навчальній діяльності - низька навчально-пізнавальна активність, несформованість основних навчальних умінь тощо;

  • порушення в індивідуально-типологічній сфері - негармонійність в розвитку, нерозвинута довільність психічних процесів, нестабільність тощо.

Організація індивідуальної роботи з педагогічно запущеними дітьми:

1) вплив на сімейне виховання дитини:

  • підвищення психолого-педагогічної грамотності батьків;

  • індивідуальні консультації з батьками;

  • контроль за організацією режиму дня дитини;

  • допомога в організації діяльності і відпочинку для дитини.

2) удосконалення виховної роботи з класом (групою):

  • створення належного мікроклімату;

  • корекція взаємин педагога з дитиною.

3) допомога дитині в особистісному зростанні:

  • вивчення дитини;

  • індивідуальна робота з усунення недоліків дитини;

  • включення дитини в активну діяльність на основі її інтересів і нахилів.