- •1. Загальні питання вікової та педагогічної психології, їх практичне значення.
- •2. Організаційні форми виховної роботи.
- •2. Основні напрями виховання, їх значення у формуванні особистості дитини.
- •2. Розвиток шкільництва та педагогічної думки в Україні.
- •1. Психологія раннього дитинства (1 - 3 роки). Криза 3-х років та шляхи її подолання.
- •2. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Оцінка і її параметри.
- •2. Перші вищі навчальні заклади в Україні.
- •1. Психологічна характеристика дошкільного віку. Криза 7-ми років і шляхи її подолання.
- •2. Методи і засоби навчання, особливості їх використання у роботі викладача хореографії.
- •1. Психологічні особливості молодших школярів.
- •2. Урок як основна форма організації навчання.
- •2. Поняття про самовиховання та перевиховання.
- •2. Форми організації навчання.
- •2. Психологічні особливості юнацького віку.
- •2. Психологічні особливості обдарованих дітей.
- •2. Система освіти України. Основні документи про освіту.
- •1. Основні якості особистості вчителя.
- •2.Предмет педагогіки, основні педагогічні категорії.
- •1. Девіантна поведінка, способи її профілактики.
- •2. Система педагогічних наук і зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •1. Формування особистості в молодшому шкільному віці.
- •2.Виховна робота сім‘ї та громадськості для всебічного розвитку дитини.
- •1. Розвиток особистості в підлітковому віці.
- •2. Колектив, його формування та шляхи згуртування.
- •2. Педагогічне спілкування.
- •1. Розвиток особистості в юнацькому віці.
- •2. Педагогічна майстерність.
- •1. Психологія важкої дитини.
- •2.Стилі педагогічного керівництва.
1. Психологія важкої дитини.
Важка дитина - це така дитина, яка потребує особливого ставлення, підвищеної уваги сім'ї, вихователя.
Важковиховуваність - не несприйнятливість індивіда до засвоєння позитивного соціального досвіду людства, або різкі розходження між суспільними етичними нормами і поведінкою людини, її несприйнятливість до впливу інших людей, до тих чи інших виховних впливів.
У шкільній практиці виділяють такі групи важких дітей:
1) учні, що потребують медичної допомоги;
2) педагогічно запущені учні (соціально дезадаптовані; учні із злочинною поведінкою; діти, що прогулюють заняття; «ізольовані» діти);
3) невстигаючі діти (з недоліками мотиваційної сфери, з недоліками пізнавальної сфери, діти, що неадекватно використовують свої індивідуально-типологічні особливості).
Причини появи важких дітей і підлітків.
Основні причини появи важкої дитини:
1) Особливості сімейного виховання:
низький педагогічний і культурний рівень батьків (відсутність чіткої організації життя дитини; відсутність належного статевого виховання, неправильне ставлення до дитини: придушення особистості, загрози, фізичні покарання);
неблагополуччя сім'ї (конфліктність, аморальність).
2) Особливості взаємодії педагога з дитиною:
слабке знання педагогом дитини, її умов життя;
недостатня робота з батьками;
негативне стимулювання поведінки дітей;
недемократичний тип спілкування педагога.
3) Особливості особистості дитини:
невміння спілкуватися;
відсутність сенсу та чіткої мети в житті;
відсутність інтелектуальних та естетичних інтересів;
реакція на пережиту важку ситуацію;
невміння керувати своїми емоціями;
безвідповідальна поведінка.
Негативні приклади поведінки дорослих та референтних груп (спілкування з правопорушниками та людьми, які мають шкідливі звички).
Негативний психологічний клімат учнівського колективу (конфлікти з ровесниками).
Вплив засобів масової інформації.
Негативний вплив алкоголю і наркотиків.
Відхилення у фізичному та психічному розвитку.
Наш час породжує нові сучасні причини появи важких дітей:
9) Погіршення соціально-економічних умов життя (безробіття батьків, нестабільність життя тощо).
10) Криза переорієнтації, переоцінки цінностей.
11) Інформаційний бум - постійний потік інформації різного ґатунку.
12) Пропаганда вседозволеності статевих стосунків серед молоді, що призводить до появи венеричних захворювань, дітовбивства тощо.
13) Тенденція погіршення здоров'я через екологічне забруднення і неправильний спосіб життя.
Особливості педагогічної запущеності дошкільнят і молодших школярів.
Ознаки соціальної і педагогічної запущеності дошкільнят:
неуспішність в рольовій грі (труднощі в спілкуванні з ровесниками);
непідготовленість до навчання у школі;
погана адаптація до перебування в дитсадку;
відхилення в поведінці (агресивність, гіперактивність);
відставання в розвитку (пізніше починають ходити, говорити тощо).
Ознаки соціальної і педагогічної запущеності молодшого школяра:
порушення образу «Я» - підвищена образливість, негативізм, егоцентризм;
проблеми у спілкуванні - емоційна нестабільність, неадекватна поведінка тощо;
проблеми у навчальній діяльності - низька навчально-пізнавальна активність, несформованість основних навчальних умінь тощо;
порушення в індивідуально-типологічній сфері - негармонійність в розвитку, нерозвинута довільність психічних процесів, нестабільність тощо.
Організація індивідуальної роботи з педагогічно запущеними дітьми:
1) вплив на сімейне виховання дитини:
підвищення психолого-педагогічної грамотності батьків;
індивідуальні консультації з батьками;
контроль за організацією режиму дня дитини;
допомога в організації діяльності і відпочинку для дитини.
2) удосконалення виховної роботи з класом (групою):
створення належного мікроклімату;
корекція взаємин педагога з дитиною.
3) допомога
дитині в особистісному зростанні:
вивчення дитини;
індивідуальна робота з усунення недоліків дитини;
включення дитини в активну діяльність на основі її інтересів і нахилів.
